УХВАЛА
Іменем України
17 червня 2026 року
м. Київ
справа № 641/6386/21
провадження № 61-7277ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Воробйової І. А.,
Червинської М. Є.,
розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Харківського апеляційного суду
від 22 травня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: Четверта харківська міська нотаріальна контора, ОСОБА_4 , Харківська міська рада, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , треті особи: Четверта харківська міська нотаріальна контора, ОСОБА_4 , Харківська міська рада, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Рішенням Слобідського районного суду м. Харкова від 23 квітня 2026 року
позовні вимоги ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, представник
ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернулася з апеляційною скаргою на рішення Слобідського районного суду м. Харкова від 23 квітня 2026 року.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 22 травня 2026 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 повернено заявнику.
26 травня 2026 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Харківського апеляційного суду
від 22 травня 2026 року.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд цивільної справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя, у тому числі доступність до апеляційного оскарження судового рішення.
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. v. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).
Відповідно до частини третьої статті 356 ЦПК України апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються: довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо апеляційна скарга подана представником і ці документи раніше не подавалися.
Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено (пункт 1 частини п`ятої статті 357 ЦПК України).
Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).
Повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: довіреністю; ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» (частина четверта статті 62 ЦПК України).
Суд апеляційної інстанції, встановивши, що представник заявника не надав доказів на підтвердження його повноважень на представництво інтересів ОСОБА_1 в Харківському апеляційному суді, дійшов обґрунтованого висновку про повернення апеляційної скарги.
Крім того, апеляційний суд роз`яснив, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає ОСОБА_1 подати апеляційну скаргу особисто або через представника відповідно до вимог статей 60, 62 ЦПК України.
Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність судового рішення не впливають.
Керуючись частинами четвертою і п`ятою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 22 травня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: Четверта харківська міська нотаріальна контора, ОСОБА_4 , Харківська міська рада, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Коротун
І. А. Воробйова
М. Є. Червинська