ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. [телефон приховано], E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
м. Київ
30.06.2026 Справа № 910/7808/26
Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака О.М., розглянувши
позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-Україна" (01054, місто Київ, вул.Франка Івана (Шевченківський р-н), будинок 6)
про визнання недійсним та скасування рішень позачергових загальних зборів учасників товариства, наглядової ради товариства, скасування реєстраційних дій, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку.
ВСТАНОВИВ:
25.06.2026 від ОСОБА_1 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява із вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс- Україна" у якій просить суд:
- визнати недійсними рішення позачергових загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-Україна» від 12.12.2022, що оформлені протоколом №01-12/2022;
- скасувати реєстраційну дію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 13.12.2022 12:20:36, 100074107[телефон приховано], Зміна установчих документів, Приватний нотаріус Матвієнко М.Г.;
- визнати недійсними рішення, прийняті Наглядовою Радою Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-Україна» та оформлені протоколами №01-03/2023 та №02-03/2023 від 14.03.2023;
- скасувати наказ Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-Україна» №2-к від 14.03.2023 про звільнення ОСОБА_2 з посади директора;
- скасувати реєстраційну дію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 15.03.2023 15:01:51, 100074107[телефон приховано], відомості про кінцевого бенефіціарного власника в актуальному стані, зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи., приватний нотаріус Матвієнко М.Г.;
- поновити ОСОБА_1 на посаді одноособового виконавчого органу товариства- директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-Україна»;
- стягнути з ТОВ «Альянс-Україна» на користь ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з 15.03.2023 по 30.11.2025.
У позовній заяві міститься клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору.
Дослідивши матеріали позовної заяви з урахуванням вищезазначеного клопотання, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Частиною 1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів; сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За приписами статей 1, 2 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду.
Як встановлено статтею 4 вказаного Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за умови, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи, (частини 2 та 3 статті 8 Закону України "Про судовий збір")
Звертаючись у 2026 році із клопотанням про звільнення від сплати судового збору позивач надає індивідуальні відомості про застраховану особу (довідка ОК-5) за період з 1998 по 2023 роки щодо ОСОБА_1 та відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 09.06.2026 №2657-26-14493.
Суд зазначає, що із наданих позивачем відомостей та довідок не можливо встановити, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу заявника за попередній календарний рік.
За приписами статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 328 грн.
Разом з тим, враховуючи, що позовну заяву подано в електронній формі до встановленої законом ставки судового збору може бути застосовано понижуючий коефіцієнт у розмірі 0,8, визначений частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір».
Як вбачається з прохальної частини позовної заяви позивач заявляє вісім вимог, а саме просить суд:
1) визнати недійсним рішення позачергових загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-Україна» від 12.12.2022, що оформлені протоколом №01-12/2022;
2) скасувати реєстраційну дію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 13.12.2022 12:20:36, 100074107[телефон приховано], Зміна установчих документів, Приватний нотаріус Матвієнко М.Г.;
3) визнати недійсними рішення, прийняте Наглядовою Радою Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-Україна», що оформлені протоколом №01-03/2023 від 14.03.2023;
4) визнати недійсними рішення, прийняте Наглядовою Радою Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-Україна», що оформлені протоколом №02-03/2023 від 14.03.2023;
5) скасувати наказ Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-Україна» №2-к від 14.03.2023 про звільнення ОСОБА_2 з посади директора;
6) скасувати реєстраційну дію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, 15.03.2023 15:01:51, 100074107[телефон приховано], відомості про кінцевого бенефіціарного власника в актуальному стані, зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи., приватний нотаріус Матвієнко М.Г.;
7) поновити ОСОБА_1 на посаді одноособового виконавчого органу товариства- директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-Україна»;
8) стягнути з ТОВ «Альянс-Україна» на користь ОСОБА_1 середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з 15.03.2023 по 30.11.2025.
При цьому, одна з них, а саме про поновлення на посаді одноособового виконавчого органу товариства- директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс-Україна» - не оплачується судовим збором в силу приписів пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", де визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Крім того однією з позовних вимог - є стягнення з ТОВ «Альянс-Україна» на користь ОСОБА_1 середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу з 15.03.2023 по 30.11.2025.
Суд звертає увагу позивача, що під вимогою про стягнення середнього заробітку слід розуміти вимогу про захист права або інтересу позивача, об`єктом якої є благо, що підлягає грошовій оцінці, а тому така вимога має майновий характер.
Відповідно до ч. 1 ст. 163 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Проте, позовна заява не містить визначення ціни позову в частині майнової вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та не містить обґрунтованого розрахунку середнього заробітку, який позивач просить стягнути з відповідача, натомість вказано лише період, за який слід стягнути середній заробіток. Отже позивачем до позовної заяви також не додано обґрунтований розрахунок суми, що підлягає стягненню.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про недотримання позивачем вимог п. 3 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України.
Таким чином, із наведеного вбачається, що позивач звернувся до суду із позовом, який містить сім вимог немайнового характеру та одну вимогу майнового характеру (стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу).
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
При цьому, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Однак, суд зазначає, що встановлена вказаною нормою пільга щодо сплати судового збору, не поширюється на вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Такий правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 910/4518/16.
Отже, за сім позовних вимог немайнового характеру, відповідно до положень Закону України "Про судовий збір", з урахуванням положень пункту 1 частини 1 статті 5 цього закону стосовно вимоги про поновлення на роботі, та із застосуванням коефіцієнту 0,8 визначеного частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір», позивачем мав бути сплачений судовий збір у розмірі 15 974,40 грн.
Щодо сплати судового збору за майнову вимогу про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд зазначає, що розмір судового збору має розраховуватись відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", а саме за такою формулою: (Сз * 1,5%), де Сз сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу заявлена до стягнення та із застосуванням коефіцієнту 0,8 визначеного частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір». При цьому, розмір судового збору має становити не менше 2662,40 грн (не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб) та не більше 931 840,00 грн (не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684*350) із застосуванням коефіцієнту 0,8.
Однак, що при дослідженні матеріалів позовної заяви, судом встановлено, що серед них жодних доказів сплати судового збору, за подання позовної заяви, у встановленому законом розмірі та прядку не міститься, крім того, відомості що до наявності таких доказів серед переліку доданих до позовної заяви документів - відсутні.
Разом з тим, з урахуванням наведених позивачем обставин та поданих доказів, суд не вбачає підстав та достатніх обґрунтувань саме для звільнення останнього від сплати судового збору, іншого позивачем не заявлено.
При цьому статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, що свідчить про те, що позивачі під час подання позову є рівними та на них покладається обов`язок щодо сплати судового збору за розгляд у суді позовних заяв.
Відповідно до Господарського процесуального кодексу, Закону України "Про судовий збір" сплата судового збору за подання позовної заяви покладається на позивача і докази сплати судового збору він повинен надати разом з позовною заявою, що позивачем не зроблено.
При цьому, під час розгляду клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору суд також враховує позицію, викладену у рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 року у справі «Пелевін проти України» та від 30.05.2013 року у справі „Наталія Михайленко проти України", в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 року зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Статтю 162 Господарського процесуального кодексу України доповнено частиною сьомою згідно із Законом №4833-IX від 07.04.2026, який набрав чинності в частині, зокрема, щодо внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, 24.04.2026.
Відповідно до ч.7 ст.162 ГПК України у разі пред`явлення фізичною особою або фізичною особою - підприємцем позову про стягнення грошових коштів у позовній заяві зазначаються реквізити рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг або інформація про його відсутність. За відсутності рахунку позивач зазначає у позовній заяві бажаний спосіб отримання грошових коштів у разі задоволення позову.
Проте, при дослідженні позовної заяви та доданих до неї документів, судом встановлено, що, всупереч ч.7 ст.162 ГПК України, позивач не вказав своїх реквізитів рахунку в банку, небанківському надавачі платіжних послуг.
Водночас суд зазначає, що у разі зазначення в позовній заяві реквізитів рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг до заяви додається документ, що підтверджує наявність такого рахунку (ч.7 ст.164 ГПК України).
Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 174, ч. 2 ст. 232, ст.ст. 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
1. Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.
2. Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 .
3. Надати позивачу строк для усунення недоліків 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
4. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом: приведення позовної заяви у відповідність до вимог статей 162, 164, 174 Господарського процесуального кодексу України.
5. Згідно ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Дана ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції.
Суддя О.М. Спичак