Справа № 761/752/21
Провадження № 2-др/761/64/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2026 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:
головуючого судді: Савицького О.А.,
при секретарі: Дибань А.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Токовенка Олексія Володимировича про розподіл судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні майном, визначення порядку користування житловим приміщенням і вселення,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Шевченківського районного суду міста Києва перебувала цивільна справа № 761/752/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні майном, визначення порядку користування житловим приміщенням і вселення.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 09.02.2026 провадження у справі було закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 255 Цивільного процесуального кодексу України у зв`язку з відсутністю предмета спору (внаслідок прийняття судом відмови позивача від позову).
18.02.2026 через підсистему «Електронний суд» представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Токовенко О.В. звернувся до суду із заявою про розподіл судових витрат (ухвалення додаткового судового рішення), в якій просив поновити строк на подання доказів понесених судових витрат та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 78 750,00 грн.
Заява обґрунтована тим, що повний текст ухвали суду від 09.02.2026 було доставлено до Електронного кабінету представника лише 16.02.2026, що унеможливило подання доказів у передбачений ч.8 ст.141 ЦПК України 5-денний строк з моменту ухвалення судового рішення, а тому строк пропущено з поважних причин. Крім того, заявник зазначив, що у зв`язку із закриттям провадження за відмовою позивача від позову, на підставі ч.3 ст.142 ЦПК України витрати відповідача підлягають стягненню з позивача. На підтвердження витрат до заяви додано: договір про надання правової допомоги, додаткову угоду №2, детальний опис робіт від 12.02.2026, акт приймання-передачі наданих послуг №3 від 12.02.2026 та докази їх надсилання іншим сторонам.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Демченко М.М. заперечувала проти задоволення заяви, подала клопотання про залишення заяви про розподіл судових витрат без розгляду через пропуск процесуального строку, а також посилалася на неспівмірність та завищений розмір заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу.
Відповідачка ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала подану заяву та наполягала на її задоволенні з огляду на зазначену в ній аргументацію.
Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, тому суд вважає за можливе розглянути справу за їхньої відсутності.
Вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали заяви та матеріали цивільної справи, суд дійшов до такого висновку.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Інститут додаткового судового рішення є засобом усунення неповноти судового акта. Оскільки розгляд справи по суті не здійснювався, а провадження було закрите, за результатами розгляду заяви про розподіл судових витрат суд постановляє додаткову ухвалу.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України докази щодо розміру витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, подаються протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Зазначені вимоги закону застосовуються аналогічно і до випадків постановлення судом ухвали про закриття провадження у справі, якою завершується розгляд справи в суді відповідної інстанції.
Судом встановлено, що ухвалу про закриття провадження постановлено 09.02.2026, тоді як до Електронного кабінету адвоката Токовенка О. В. повний текст документа надійшов лише 16.02.2026. Заяву про розподіл витрат сформовано та подано 18.02.2026.
Статтею 127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи може поновити пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
При вирішенні питання про поновлення строку суд керується сталою практикою Верховного Суду, зокрема висновками, викладеними у постановах від 08.12.2022 у справі №990/102/22 та від 31.05.2023 у справі №922/502/21, де зазначено, що право сторони на подання доказів щодо судових витрат безпосередньо пов`язане з її обізнаністю про зміст ухваленого рішення та мотиви суду. Реалізація процесуальних прав не може бути обмежена через несвоєчасне надсилання тексту судового акта органом судової влади.
Оскільки представник відповідача подав заяву на другий день після фактичного отримання тексту ухвали, суд визнає причини пропуску строку поважними, поновлює його, а в задоволенні клопотання адвоката Демченко М. М. про залишення заяви без розгляду - відмовляє.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 3 ст. 142 ЦПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачами не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача.
Зазначена норма є спеціальною та імперативною. Наслідком прийняття судом відмови від позову є припинення розгляду справи без вирішення спору по суті, що є негативним процесуальним результатом саме для позивача. Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наголошував, що у випадку відмови позивача від судового захисту ініційованих ним вимог відповідач не повинен нести фінансовий тягар витрат, пов`язаних із захистом від такого позову. Отже, у даній справі наявні всі правові підстави для покладення обов`язку з відшкодування витрат на позивача ОСОБА_2 .
Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, регулюються ст. 137 ЦПК України. Згідно з ч. 2 цієї статті, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути встановлений згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт.
На підтвердження реальності витрат суду надано договір, додаткову угоду, детальний опис робіт та акт приймання-передачі від 12.02.2026 на суму 78 750,00 грн.
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 зазначила, що витрати на правничу допомогу підлягають компенсації за умови підтвердження їх реальності та документального обґрунтування. При цьому суд не вправі відмовити у стягненні витрат лише з підстав відсутності доказів їх повної фактичної оплати на момент розгляду заяви, якщо обов`язок клієнта сплатити таку суму чітко підтверджений умовами договору та актом.
Водночас, відповідно до ч.4 ст.137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних робіт (послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; значенням справи для сторони.
Згідно з ч.ч.5-6 ст.137 ЦПК України та висновками КЦС ВС у постанові від 02.12.2020 у справі №317/1209/19, обов`язок доведення надмірності (неспівмірності) витрат покладається на сторону, яка заперечує проти їх розміру. Суд не вправі зменшувати розмір витрат з власної ініціативи, проте за наявності мотивованого клопотання іншої сторони повинен оцінити їх розумність.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказано, що принцип свободи договору (ст. 627 ЦК України) гарантує право сторін визначати розмір гонорару, проте при розподілі судових витрат суд зобов`язаний оцінити критерії розумності та недопустимості явного їх завищення.
Представником відповідача заявлено до стягнення 78 750,00 грн. З детального опису робіт вбачається, що допомога включала аналіз практики, підготовку клопотання про зупинення провадження, правовий супровід та участь у засіданнях.
Оцінивши характер спору (усунення перешкод у користуванні житлом), обсяг виконаної адвокатом роботи та процесуальну поведінку сторін, суд враховує заперечення представника позивача та приходить до висновку про часткову неспівмірність заявленої суми.
Оскільки провадження у справі було закрито на початковій стадії і спір не вирішувався по суті судовим рішенням, сума в розмірі майже 79 тисяч гривень є надмірною фінансовою санкцією для позивача.
Враховуючи критерії розумності, пропорційності та реальної необхідності дій адвоката, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат та визначити суму, що підлягає стягненню з позивача, у розмірі 45 000,00 грн. Цей розмір є справедливим балансом між захистом майнових інтересів відповідача та недопущенням надмірного обтяження позивача.
Керуючись ст. ст. 127, 133, 137, 141, 142, 255, 256, 259, 260, 270 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Відмовити представнику позивача ОСОБА_2 - адвокату Демченко Марині Михайлівні у задоволенні клопотання про залишення без розгляду заяви представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Токовенка Олексія Володимировича про розподіл судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні майном, визначення порядку користування житловим приміщенням і вселення.
Поновити представнику відповідача ОСОБА_1 - адвокату Токовенку Олексію Володимировичу строк на подання заяви про розподіл судових витрат.
Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Токовенка Олексія Володимировича про розподіл судових витрат у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні майном, визначення порядку користування житловим приміщенням і вселення - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 45000 (сорок п`ять тисяч) гривень 00 копійок.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.
Суддя: