Справа № 462/5469/26
УХВАЛА
30 червня 2026 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Іванюк І.Д., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Лумпур-Т» про встановлення факту перебування у трудових відносинах, визнання цивільно-правового договору трудовим, оформлення трудових відносин, стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку,
встановила:
Позивач ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернувся 22.06.2026 року до суду з позовною заявою, зокрема через вбудований текстовий редактор, в якій просить визнати трудові відносини припиненими, у той час як у додатку міститься позовна заява, у якій він просить встановити факт перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах з ТОВ «Лумпур-Т» на посаді логіста з контейнерних перевезень у Комерційному департаменті в період з 06 січня 2026 року по 27 березня 2026 року, визнати договір про надання послуг № 01/02-26 від 17.02.2026 р (датований 01.02.2026 р.), укладений між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Лумпур-Т», трудовим договором, зобов`язати ТОВ «Лумпур-Т» оформити трудові відносини зі ОСОБА_1 за період з 06 січня 2026 року по 27 березня 2026 року шляхом видання наказу (розпорядження) про прийняття на роботу з 06.01.2026 року та наказу про звільнення з 27.03.2026 року, з внесенням відомостей до Реєстру застрахованих осіб Пенсійного фонду України, зобов`язати ТОВ «Лумпур-Т» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заробітну плату за весь період роботи з 06 січня 2026 року по 27 березня 2026 року відповідно до ч. 6 ст. 235 КЗпП України без урахування фактично виплачених сум, а також нарахувати та сплатити з цих сум податок на доходи фізичних осіб, військовий збір та єдиний соціальний внесок (ЄСВ), стягнути з ТОВ «Лумпур-Т» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 28 березня 2026 року по день ухвалення судового рішення включно, виходячи з розрахунку середньоденного заробітку в розмірі 2 000,00 грн.
Ухвалою судді Залізничного районного суду м. Львова від 23.06.2026 року вказану заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.
30.06.2026 року на адресу суду надійшло клопотання позивача про усунення недоліків позовної заяви.
Розглянувши матеріали цивільної справи № 462/5469/26 та подане клопотання від 30.06.2026 року, доходжу висновку, що позивач не виконав повністю вимоги ухвали про залишення заяви без руху.
Згідно із ч. 1, 4, 6, 8 ст. 14 ЦПК України в судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.
Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.
З викладеного слідує, що альтернативою звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через підсистему «Електронний суд».
Особливості використання електронного підпису або іншого засобу електронної ідентифікації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 року № 1845/0/15-21 (далі - Порядок).
Згідно з п. 8 Положення підсистема «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС, Електронний кабінет) - це підсистема ЄСІТС, захищений веб-сервіс, що має офіційну адресу в інтернеті (https://cabinet.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав.
За приписами абз. 1 п. 9 Положення, процедура реєстрації в ЄСІТС (реєстрація Електронного кабінету, реєстрація офіційної електронної адреси) передбачає проходження запропонованої засобами Електронного кабінету процедури реєстрації з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
Пунктом 24 Положення визначено, що підсистема «Електронний суд» є підсистемою ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
Відповідно до п. 5.4 Положення електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, який містить обов`язкові реквізити документа, правовий статус якого засвідчено кваліфікованим електронним підписом автора.
За приписами п. 16 Положення, процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС з використанням власного кваліфікованого електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом.
Згідно з п. 26 Положення, електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.
Відповідно до п. 27 Положення, до створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.
Відповідно до правової позиції Верховного суду, висловленої у постанові від 25.04.2024 року у справі № 320/11913/22, подача процесуальних документів, зокрема: позов, відзив, заперечення, пояснення в системі «Електронний суд», як додаток у PDF форматі суперечить вимогам діючого законодавства та не повинні прийматися судом до уваги, оскільки фактично процесуальний документ не скріплений підписом за допомогою ЄСІТС, а накладення електронного підпису на додатки до цього документа лише засвідчує їхню справжність оригіналу. Всупереч приписів процесуального законодавства документ, поданий як додаток у PDF-форматі в системі «Електронний суд», вважається не підписаним, а тому не може бути прийнятий до уваги при розгляді справи. Документи подаються за допомогою електронного кабінету в форматі електронний документ та електронна копія паперового документу.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 25.03.2025 року у справі № 380/25348/23.
Таким чином, належною формою звернення до суду через систему Електронний суд вважається створення позовної заяви шляхом заповнення відповідної форми документа за допомогою вбудованого редактора в Електронному суді.
Аналогічні висновки сформував КЦСВС в ухвалі від 19.02.2025 у справі №359/1538/21, від 11.04.2025 у справі №758/2119/25, від 31.03.2025 у справі №757/12652/23-ц,від 11 листопада 2024 року у справі №201/3322/24, від 22 жовтня 2024 року у справі № 320/11462/21, від 16 жовтня 2024 року у справі № 320/11462/21, від 09 жовтня 2024 року № 380/29104/23, від 27 вересня 2024 року у справі № 320/11462/21, від 12 липня 2024 року у справах № 160/17336/23, № 420/10945/22, № 360/1086/23, № 420/1691/24, № 520/24528/23 та Дніпровський апеляційний суду тощо.
Однак з позовної заяви, поданої ОСОБА_2 , вбачається, що подана позовна заява не є створеною із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду та не надіслана засобами відповідної підсистеми ЄСІТС, як встановлено у п. 26 вказаного вище Положення, а завантажена до підсистеми «Електронний суд» у вигляді додатку відсканованого паперового документа у pdf-форматі під назвою «Позовна заява.pdf» і є електронною копією паперового документа, а тому не може братися судом до уваги як належним чином подана позовна заява.
Проставлення ж на позовній заяві тексту «Заяву подано через систему «Електронний суд» не свідчить про подання даної заяви по суті справи в системі «Електронний суд», а є лише власним друкованим написом позивача, оскільки сформовані в системі «Електронний суд» документи мають інше технічне походження скріплення ЄСІТС, зокрема наявні дата й час формування в системі.
Крім того, зі змісту позовної заяви не встановлено, в чому саме полягає неможливість формування позивачем позовної заяви в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» із застосуванням вбудованого текстового редактора.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, відомості про сформування позивачем саме позовної заяви в підсистемі «Електронний суд» відсутні, що свідчить про використання позивачем непередбаченого чинним процесуальним законодавством способу звернення до суду.
Такого ж висновку дійшов Верховний Суду по справах № 380/22653/21 та № 160/16266/22.
Засвідчення електронним цифровим підписом позовної заяви як додатку не нівелює обов`язку заявника сформувати і підписати процесуальний документ відповідно до вимог процесуального закону та Положення №1845/0/15-21, що відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 в справі № 640/7307/20, щодо застосування положень пункту 26 Положення №1845/0/15-21, висновкам, викладеним Верховним Судом у постанові від 25.03.2025 у справі № 380/25348/23 щодо застосування пункту 26 Положення №1845/0/15-21 та пункту 12 Інструкції користувача Електронного кабінету ЄСІТС, у постанові Верховного Суду від 14.05.2026 у справі № 320/42687/23, які у силу вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України підлягають застосуванню судами.
З огляду на викладене, подана заява є електронною копією паперового документа, а не електронним документом у розумінні ЦПК України, що суперечить вимогам статей 14, 43 та 175 ЦПК України, а також пункту 26 Положення про ЄСІТС.
Вказана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 17.02.2026 року у справі № 420/16364/24.
Відповідно до ч. ч. 3, 5 ст. 185 ЦПК України заява вважається неподаною і повертається позивачеві у випадку, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Таким чином, ухвала Залізничного районного суду м. Львова від 23.06.2026 року не виконана, позивач не усунув недоліки позову, а тому суд дійшов до висновку, що позов слід вважати неподаним та повернути позивачу.
Слід зауважити, що зазначені в ухвалі суду від 14.10.2025 року недоліки не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів цивільного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
У той же час, Європейський суду своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Суд роз`яснює, що згідно із ч. 7 ст. 185 ЦПК України, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовом до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення такого.
Керуючись ст. 185, 293, 294 ЦПК України, суддя -
постановила:
позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Лумпур-Т» про встановлення факту перебування у трудових відносинах, визнання цивільно-правового договору трудовим, оформлення трудових відносин, стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку - вважати неподаною та повернути позивачу.
Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовом до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала, як така, що постановлена поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Іванюк І.Д.