УХВАЛА
м. Вінниця
30 червня 2026 р. Справа № 120/3662/26
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані протиправними діями відповідача щодо внесення відомостей про порушення позивачем правил військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (дата звернення: 17.05.2025; причина розшуку: не прибули за повісткою до ТЦК та СП).
Ухвалою суду від 25.03.2026 відкрито провадження у справі за вказаним позовом та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
11.06.2026 через підсистему "Електронний суд" надійшло клопотання представника позивача про долучення до матеріалів справи уточненої позовної заяви., оскільки відповідач змінив дату порушення правил військового обліку з 17.05.2025 на 17.05.2026.
Вирішуючи питання щодо можливості прийняття уточненої позовної заяви, суд враховує таке.
Згідно з ч. 1 ст. 47 КАС України позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
У контексті зазначеної норми, предметом позову слід вважати ту його частину, яка характеризує матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення, тобто спосіб судового захисту (ч.ч. 1-3 ст. 5 КАС України). Вона опосередковується спірними правовідносинами - правом і обов`язком позивача та відповідача.
Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Ними будуть: юридичні факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення; доказові факти, тобто ті, що тісно пов`язані з фактами матеріально-правового характеру і на підставі яких можна зробити висновок про їх наявність чи відсутність.
З аналізу положень ч. 1 ст. 47 КАС України висновується, що зміна може стосуватися лише предмета або підстави позову. При цьому зміна позивачем одночасно як предмета, так і підстави позову є недопустимою з огляду на те, що така зміна фактично свідчить про появу нового позову, а не про зміну того, що вже перебуває на розгляді у суді.
Оцінивши подану представником позивача позовну заяву з уточненими позовними вимогами, суд вважає, що така заява за своєю суттю спрямована на зміну предмета позову та підстав позову.
Вказаний висновок ґрунтується на тому, що обставини, на які посилається представник позивача у своїй заяві, пов`язані із внесенням відповідачем нових відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, що відбулися вже після звернення позивача до суду з адміністративним позовом та відкриття провадження у справі, та з інших підстав.
Таким чином, наведені у заяві факти не є уточненням чи конкретизацією первісних обставин, покладених в основу позову, а свідчать про виникнення нових спірних правовідносин між сторонами, які характеризуються іншим змістом оскаржуваних дій відповідача, іншими обставинами та фактами.
Відтак, на думку суду, подана заява передбачає одночасну зміну як предмета позову (шляхом формулювання нових матеріально-правових вимог щодо відомостей реєстру), так і підстав позову (через посилання на обставини (факти), що виникли після подання позову та відкриття провадження у справі).
Отже, прийняття до розгляду заяви позивача про уточнення позовних вимог є неможливим та не відповідатиме приписам закону.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини ("Пелевін проти України", № 24402/02, рішення від 20 травня 2010 року, пункт 27; "Наталія Михайленко проти України", № 49069/11, рішення від 30 травня 2013 року, пункт 31) право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг (заяв), оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою.
Керуючись ст.ст. 9, 44, 47, 248, 256 КАС України, -
УХВАЛИВ:
Відмовити у прийнятті до розгляду уточненої позовної заяви.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Віятик Наталія Володимирівна