ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа № 380/9916/26
У Х В А Л А
з питань залишення позовної заяви без розгляду
30 червня 2026 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Желік О.М., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання відповідача про залишення заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -
в с т а н о в и в:
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 із вимогами:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 у період з 01.01.2020 по 10.11.2021 включно грошового забезпечення (основних та додаткових видів грошового забезпечення), одноразових додаткових видів грошового забезпечення та компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки та додаткової відпустки як учаснику бойових дій, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату (з урахуванням раніше виплачених сум) грошового забезпечення (у тому числі посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, щомісячної премії та інші доплати і надбавки у відсотковому значенні, що виплачені при проходженні служби) за період з 01.01.2020 по 10.11.2021 включно, одноразових додаткових видів грошового забезпечення (у тому числі допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань) та компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки та додаткової відпустки як учаснику бойових дій, які були виплачені у вказаному періоді, виходячи з посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 та на 01.01.2021, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінет Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704, та провести його виплату з урахуванням раніше виплачених сум, а також із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
Підставою цього позову зазначено протиправність дій відповідача щодо обчислення та виплати позивачу грошового забезпечення у спірний період з 01.01.2020 по 10.11.2021.
Ухвалою від 25.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
На адресу суду від відповідача надійшло клопотання про залишення заяви без розгляду з підстав пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду, мотивоване тим, що позивача було повідомлено про нараховані та виплачені при звільненні суми витягом з наказу від 10.11.2021 № 236, а з цим позовом він звернувся до суду лише у травні 2026 року, тобто зі спливом тримісячного строку, який, на думку відповідача, підлягає застосуванню починаючи з 19.07.2022.
Відповідно до ч. 3 ст. 166 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
З огляду на те, що розгляд цієї справи здійснюється у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) суд вирішив цю заяву розглянути у порядку письмового провадження.
При вирішенні поданої заяви суд керується таким.
Відповідно до ч. 3 ст. 166 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
З огляду на те, що розгляд цієї справи здійснюється у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) суд вирішив цю заяву розглянути у порядку письмового провадження.
При вирішенні поданої заяви суд керується таким.
Відповідно до частини 1 статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із частиною 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У силу приписів частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду.
Таким чином, КАС України передбачає, що строк звернення до суду може встановлюватися іншими спеціальними законами.
Правове становище осіб, які проходять військову службу, у тому числі порядок та умови оплати їх праці (грошового забезпечення), врегульовано спеціальним законодавством, зокрема Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а в частині, яка не врегульована вказаним законодавством, субсидіарно застосовуються норми Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України). Верховний Суд у постанові від 07.02.2022 у справі № 420/7697/21, надаючи оцінку поняттям «грошова винагорода», «одноразова грошова допомога при звільненні», «оплата праці» та «заробітна плата», дійшов висновку про їх рівнозначність.
Порядок і строки звернення до суду з позовом щодо виплати належних сум грошового забезпечення спеціальне законодавство не містить. Водночас такий порядок встановлений КЗпП України.
Відповідно до частини 2 статті 233 КЗпП України (у редакції, яка діяла до 19.07.2022) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який набрав чинності 19.07.2022, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено у новій редакції, якою для звернення до суду у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, встановлено тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Відповідно до правової позиції, висловленої Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11.07.2024 у справі № 990/156/23, якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України у редакції, що була чинною до 19.07.2022, та були припинені на момент чинності статті 233 КЗпП України у редакції Закону № 2352-IX, то правовідносини, які мають місце у період до 19.07.2022, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України у попередній редакції; у період з 19.07.2022 підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України у редакції Закону № 2352-IX. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі судової палати від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23. В силу приписів частини 5 статті 242 КАС України така правова позиція враховується судом при вирішенні спірних правовідносин.
Як слідує з матеріалів справи, спірний період, за який позивач просить здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення, охоплює час з 01.01.2020 по 10.11.2021, тобто повністю передує набранню чинності Законом № 2352-IX (19.07.2022). За таких обставин до спірних правовідносин підлягає застосуванню частина 2 статті 233 КЗпП України у редакції, що була чинною станом на 10.11.2021, якою право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати (грошового забезпечення) не обмежувалося будь-яким строком.
З огляду на викладене, суд критично оцінює доводи відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду та вважає, що такий строк позивачем не пропущено, а підстави для залишення позовної заяви без розгляду відсутні. Доводи відповідача про застосування тримісячного строку, що обчислюється з 19.07.2022, ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм матеріального та процесуального права, оскільки спірні правовідносини виникли та припинилися до набрання чинності Законом № 2352-IX.
Тому суд критично оцінює доводи відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду. За вказаних обставин суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду.
Керуючись ст.ст. 122, 123, 240, 241-243, 248, 256, 293, 294 КАС України, суд, -
п о с т а н о в и в:
у задоволенні клопотання відповідача про залишення заяви без розгляду в адміністративній справі відмовити.
Копію ухвали направити сторонам.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала з питань залишення позовної заяви без розгляду окремо не оскаржується. Заперечення на цю ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Желік О.М.