Ухвала № 137815078 у справі № 380/12544/26 від 29.06.2026

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№ 380/12544/26

У Х В А Л А

про продовження процесуальних строків

29 червня 2026 року

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Коморний О.І., перевірив позовну заяву ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 та зобов`язання вчинити дії.

встановив:

18.06.2026 на розгляд до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 з вимогами :

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 по 17.11.2025 року відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня відповідного календарного року, Законом України від 14.11.2019 № 294-ІХ "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 01.01.2020, Законом України від 15.12.2020 №1082-ІХ "Про Державний бюджет України на 2021 рік" на 01.01.2021 та Законом України від 19.11.2021 № 1928-ІХ "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 01.01.2022, Законом України від 03.11.2022 року №2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01.01.2023, Законом України від 09.11.2023 року № 3460-ІХ «Про Державний бюджет України на 2024 рік», Законом України від 19.11.2024 року № 4059-ІХ «Про Державний бюджет України на 2025 рік»;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок ОСОБА_2 з 29 січня 2020 по 17.11.2025 року сум грошового забезпечення (основні, додаткові види, одноразові додаткові види грошового забезпечення та премію), обчисливши їх із розмірів посадового окладу, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 14.11.2019 № 294-ІХ "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 01.01.2020, Законом України від 15.12.2020 №1082-1Х "Про Державний бюджет України на 2021 рік" на 01.01.2021 та Законом України від 19.11.2021 № 1928-ІХ "Про Державний бюджет України на 2022 рік" на 01.01.2022, Законом України від 03.11.2022 року №2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01.01.2023, Законом України від 09.11.2023 року № 3460-ІХ «Про Державний бюджет України на 2024 рік». Законом України від 19.11.2024 року № 4059-ІХ «Про Державний бюджет України на 2025 рік», та на відповідні тарифні коефіцієнти.

Ухвалою від 22.06.2026 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу час на усунення недоліків шляхом звернення до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду (з доказами поважності пропуску строку звернення до суду).

25.06.2026 надійшла заява позивача про поновлення строку звернення до суду з покликанням на те, що під час виключення зі списків особового складу військової частини 17.11.2025, розрахунок належних коштів на день виключення військовою частиною НОМЕР_1 позивачу не надавався, в якому розмірі виплачувався посадовий оклад за оскаржуваний період він не знав.

Також позивач зазначає, що з метою пересвідчись в тому, що грошове забезпечення виплачувалась в повному обсязі, він звернувся з листом до відповідача, і лиш з наданої відповіді, в якій був наданий розрахунок про нараховану та виплачену індексацію грошового забезпечення дізнався про порушення своїх прав. Вважає, що саме з дня, коли позивач отримав відповідь від відповідача і розпочинається відлік строку на подачу позову.

Поряд з тим, позивачем не надано суду жодних доказів щодо зазначених обставин.

Відтак неможливим є встановлення з якого саме дня (отримання вказаного листа відповідача, чи дати такого листа) позивач дізнався про порушення своїх прав відповідачем.

Частиною 1 статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Згідно з частинами другою, третьої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.

Відповідно до частини шостої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Відтак, оскільки вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху від 22.06.2026 станом на 29.06.2026 не виконані, і враховуючи заяву позивача, слід дійти висновку про необхідність продовження строку залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 118, 121, 160, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

у х в а л и в:

Продовжити процесуальний строк, встановлений ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 22.06.2026 про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків позовної заяви на 10 днів з дня отримання копії ухвали про продовження строку залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута позивачу.

Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Коморний О.І.