УХВАЛА
30 червня 2026 р. Справа № 953/968/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Подобайло З.Г.,
Суддів: Чалого І.С. , Семененко М.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Подобайло З.Г., Чалого І.С. у справі № 953/968/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Харківській області
про визнання проитправними дій, спонукання суб`єкта владних повноважень до вичнення конкретного управлінського волевиявлення
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2026 заяву ОСОБА_1 від 24.03.2026р. про зменшення позовних вимог задоволено. Позов - задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області з приводу неприйняття за вимогою ОСОБА_1 від 12.12.2024р. постанови у порядку п.12 Положення про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» (затверджене наказом Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України, Міністерства фінансів України від 04.03.1996р. №6/5/3/41, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 06.03.1996р. за №106/1131). Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Харківській області прийняти за вимогою ОСОБА_1 від 12.12.2024р. постанову у порядку п.12 Положення про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» (затверджене наказом Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України, Міністерства фінансів України від 04.03.1996р. №6/5/3/41, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 06.03.1996р. за №106/1131). Позов у решті вимог - залишено без задоволення.
На зазначене рішення суду Головним управлінням Національної поліції в Харківській області подано апеляційну скаргу.
Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2026 по справі № 953/968/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області провизнання проитправними дій, спонукання суб`єкта владних повноважень до вичнення конкретного управлінського волевиявлення та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026 відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення апеляційного провадження.
30.06.2026 Коротецьким Володимиром Ігоровичем через підсистему "Електронний суд" подано заяву про відвід суддів Подобайло З.Г., Чалого І.С., в якій заявник просить суд: застосувати вимогу об`єктивної безсторонності до суддів Подобайло З.Г., Чалого І.С., відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Pullar . Kingdom», заява №22399/93, п. 32 та ухвали ВС від 15.07.2019 у справі № 9901/116/19; відвести суддів Подобайло З.Г., Чалого І.С. від розгляду апеляційної скарги Головного управління Національної поліції в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2026 по справі № 953/968/25.
В обґрунтування підстав для відводу колегії суддів зазначає, що 14.07.2025 по справі №520/12868/25 Другий апеляційний адміністративний суд у складі судової колегії: Подобайло З.Г., Ральченка І.М., Чалого І.С., самовільно дописали правові висновки до Рішення Конституційного Суду України від 23.05.2001 №6рп/2001 та самовільно змінили п.41 постанови Верховного Суду від 24.07.2024 у справі № 520/2579/24, замінивши слово «матеріальної» на слово «моральної», що доводить факт особистої заінтересованості в результаті розгляду справи. Також, вказує, що 22 липня 2025 р. по справі № 520/13538/25 Другий апеляційний адміністративний суд у складі судової колегії: Катунова В.В., Чалого І.С. , Подобайло З.Г. виніс ухвалу, якою було відведено суддів Подобайло З.Г., Чалого І.С. від розгляду справи №520/13538/25. 03 червня 2026 р. по справі № 520/26563/25 Другий апеляційний адміністративний суд у складі судової колегії: Катунова В.В., Чалого І.С. , Подобайло З.Г. виніс ухвалу, якою заяву про відвід суддів Подобайло З.Г., Чалого І.С. - визнав необґрунтованою. Зазначає , що на необ`єктивність та упередженість судді Подобайло З.Г. також вказує той факт, що ним не було розглянуто клопотання про повернення судового збору від 01 травня 2026 року по справі №520/12868/25 , у той час, як всі документи у цій справі були подані через ЄСІТС, ним були витребувані матеріали справи з Харківського окружного адміністративного суду. У інших справах ці клопотання були розглянуті за 5 днів. 18.05.2026 року на судовому засіданні по справі №: 520/25881/25 судді Подобайло З.Г., Ральченко І.М., Чалий І.С. за 56 секунд дослідили два томи матеріалів справи. Вважає , що вказані вище обставини вказують, що судді Подобайло З.Г., Чалий І.С. не можуть брати участь у розгляді справи і підлягають відводу на підставі п.2, 4 ч.1 ст.36 КАС України - через конфлікт інтересів.
Згідно ч.3 ст.40 КАС України питання про відвід вирішується судом, який розглядає справу.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи заяви, колегія суддів дійшла висновку, що заява про відвід суддів Подобайло З.Г., Чалого І.С. є необґрунтованою, з огляду на наступне.
Частиною 1 ст.36 КАС України передбачений перелік підстав, за яких суддя не може брати участь в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Водночас не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими».
Відповідно до ч.3 ст.39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Водночас, варто зазначити, що суд, який розглядає справу має бути "безстороннім" і "незалежним" (ст.6 ч.1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).
Відповідно до ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі по тексту - ЄСПЛ) існування безсторонності суду для цілей п.1 ст.6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Практика цього суду свідчить, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому.
При вирішенні питання щодо існування легітимних причин, сумнівів у неупередженості конкретного судді ( п. 45-50 рішення ЄСПЛ у справі "Морель проти Франції"; п. 23 рішення ЄСПЛ у справі "Пескадор Валеро проти Іспанії") або органу, що засідає у вигляді суду присяжних ( п. 40 рішення ЄСПЛ у справі "Лука проти Румунії"), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (п. 44 рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії"; п. 30 рішення ЄСПЛ у справі "Пабла Кю проти Фінляндії"; п. 96 рішення ЄСПЛ у справі "Мікалефф проти Мальти").
ЄСПЛ в п. 49 рішення у справі "Білуха проти України" вказав, що наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно об`єктивного критерію цей суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.
Між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а також може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (див. рішення у справі "Кіпріану проти Кіпру").
Таким чином для задоволення відводу за об`єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи.
Поняття незалежності та об`єктивної безсторонності тісно пов`язані між собою.
З суб`єктивної точки зору, суд не повинен виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання.
Об`єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.
Отже, метою запровадження інституту відводу судді від розгляду справи є гарантування безсторонності суду, зокрема, з ціллю запобігти упередженості судді під час розгляду справи.
Відповідно до ч.4 ст.36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Колегія суддів зазначає, що доводи заявника стосовно незгоди з рішенням суду та наведеним у ньому мотивуванням й висновками самі собою не можуть бути самостійною підставою для відводу судді, якщо вони не пов`язані з існуванням об`єктивних обставин, які можуть свідчити про упередженість судді, її необ`єктивності, зацікавленості у результатах розгляду справи, викликати недовіру, сумніви щодо безсторонності в очах стороннього спостерігача.
Такий підхід до визначення категорії «упередженості» Верховний Суд продемонстрував в ухвалі від 18.11.2022 у справі №0440/6728/18.
На тому, що аргументи стосовно незгоди з судовим рішенням чи процесуальними діями судді самі собою не є беззаперечним доказом виникнення сумнів у неупередженості та об`єктивності суддів, наголошено й в ухвалах Верховного Суду від 27.10.2020 року у справі № 826/8426/14, від 06.10.2022 року у справі №640/17351/19, від 24.01.2023 року у справі № 826/9693/13-а та від 11.07.2023 року у справі №200/5179/22.
Заявляючи відвід суддям Подобайло З.Г., Чалому І.С., заявником не наведено та суду не надано жодних належних доказів на підтвердження того, що судді прямо чи опосередковано заінтересовані в результаті розгляду справи, а також обставин, які б викликали сумнів у неупередженості зазначених суддів. Наведені у заяві про відвід суддів мотиви, за яких вказані судді підлягають відводу, а саме: 14.07.2025 по справі №520/12868/25 Другий апеляційний адміністративний суд у складі судової колегії: Подобайло З.Г., Чалий І.С., Ральченко І.М., самовільно дописали правові висновки до Рішення Конституційного Суду України від 23.05.2001 №6рп/2001 та змінили п.41 постанови Верховного Суду від 24.07.2024 у справі № 520/2579/24, замінивши слово «матеріальної» на слово «моральної», що доводить факт особистої заінтересованості в результаті розгляду справи, не можуть слугувати підставою для відводу судді, оскільки такі мотиви свідчать фактично про незгоду з рішенням суду в іншій справі.
Крім того , як вказано в ухвалі Другого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2025 у справі №520/12868/25, якою відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки у постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 14.07.2025 у справі № 520/12868/25, в мотивувальній частині постанови від 14.07.2025 суд не цитує Рішення Конституційного Суду України від 23.05.2001 №6рп/2001, а доходить висновків на підставі аналізу цього документу.
Також, твердження заявника стосовно можливих процесуальних порушень, дій чи бездіяльності суддів Подобайло З.Г., Чалого І.С. при розгляді інших справах , які висловив позивач, обґрунтовуючи відвід судді, не можуть вважатися об`єктивним підтвердженням обставин, які у значенні п.п.2, 4 ч.1 ст.36 КАС України і підставою для відводу судді.
Інші, зазначені в заяві про відвід обставини, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин, носять загальний, невизначений характер з міркуваннями (висловленням оціночного ставлення) заявника до певних подій або осіб, через що не можуть розцінюватися як достатні підстави для задоволення заяви про відвід.
Наведені заявником підстави відводу ґрунтуються на припущеннях та особистих судженнях, мають суб`єктивний характер, оскільки жодного об`єктивного прикладу вчинення суддями саме дій, які б свідчили про їхню упередженість чи ставили під сумнів безсторонність суддів не наведено.
Обставини, якими заявник обґрунтовує свою заяву про відвід, не викликають обґрунтованих сумнівів у неупередженості, об`єктивності та незаінтересованості в результаті розгляду справи суддями, оскільки немає жодних доказів, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості цих суддів як з погляду «суб`єктивного критерію», так і з погляду «об`єктивного критерію», яким керується Європейський суд з прав людини. Стверджувальні судження позивача є бездоказовими, а наведені аргументи не відповідають критерію «об`єктивно обґрунтований».
З цих міркувань доводи Коротецького В.І. про необ`єктивне та упереджене ставлення суддів, що позбавляє його справедливого судового захисту, є безпідставними і необґрунтованими.
Будь-яких доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість суддів в результаті розгляду даної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості суду при розгляді даної справи, з матеріалів справи та доводів заяви про відвід не вбачається.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зміст заяви позивача про відвід та наведені в їх обґрунтування обставини не містять даних, які б викликали сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, вказували на його заінтересованість в результаті розгляду справи під час здійснення правосуддя. Крім цього, інших підстав для відводу, визначених ст. 36 КАС України не встановлено.
Отже, наведені позивачем мотиви у заяві не є підставою для відводу суддів Подобайло З.Г., Чалого І.С. у відповідності до приписів ст. ст. 36 КАС України.
На підставі ч. 4 ст. 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Керуючись ст. ст.27, 28, 29, 30, 31, 40, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В:
Заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Подобайло З.Г., Чалого І.С. у адміністративній справі №953/968/25 - визнати необґрунтованою.
Відповідно до ст.40 КАС України передати заяву про відвід для вирішення іншим складом суду у порядку, встановленому ч.1 ст.31 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя (підпис) Подобайло З.Г.
Судді (підпис) (підпис) Чалий І.С. Семененко М.О.