Справа № 703/4010/26
2/703/2560/26
УХВАЛА
про повернення позовної заяви
30 червня 2026 року Суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Прилуцький В.О. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного виконавця Недоступа Дмитра Миколайовича та Державного підприємства «Сетам» про визнання електронних торгів недійсними, скасування постанови про передачу майна стягувачу та скасування рішення про державну реєстрацію прав
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_2 , Приватного виконавця Недоступа Д.М. та ДП «Сетам» про визнання електронних торгів недійсними, скасування постанови про передачу майна стягувачу та скасування рішення про державну реєстрацію прав, в якому просив:
- визнати недійсним електронні торги з реалізації 1/4 частки житлового будинку АДРЕСА_1 ;
- визнати недійсною та скасувати постанову приватного виконавця Недоступа Д.М. про передачу майна стягувану ОСОБА_2 у виконавчому провадження № 79138948;
- скасувати рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на вказане майно за ОСОБА_2 .
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 червня 2026 року справу було передано до провадження судді Прилуцькому В.О.
Ухвалою судді від 19 червня 2026 року дану заяву залишено без руху, оскільки вона подана з порушенням вимог ст. 175, 177 ЦПК України із наданням терміну для усунення недоліків.
25 червня 2026 року ОСОБА_1 надав до суду заяву про усунення недоліків на виконання ухвали судді про залишення позовної заяви без руху.
До зазначеної заяви ОСОБА_1 надав позовну заяву в новій редакції (яка містить ціну позову, розділені вимоги та обґрунтування щодо кожного відповідача, розрахунок витрат та клопотання про витребування доказів).
В новій редакції позовної заяви, позивач ОСОБА_1 зазначає ціну позову 1011650 грн.
В новій редакції позову позивач зазначає, що судовий збір за позовну заяву сплачено повністю в сумі 2663 грн., включаючи доплату 1331 грн. 20 коп.
В новій редакції позову позивач просить суд:
Вимога до відповідача 1: визнати недійсними електронні торги з реалізації (вказати частку) частки житлового будинку за адресою (адреса), проведені ДП «СЕТАМ»;
Вимога до відповідача 2: визнати недійсною та скасувати постанову Приватного виконавця (ПІБ) про передачу вказаного майна стягувачу у виконавчому провадженні № (Номер ВП);
Вимога до відповідача 3: Скасувати рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на вказану частку житлового будинку за (ПІБ стягувача) та припинити її/його право власності.
Ухвалою судді від 19 червня 2026 року позивачу було роз`яснено, що зміст позовних вимог, викладений у прохальній частині позовної заяви, повинен бути чітким, однозначним та не викликати можливості подвійного тлумачення.
Однак таких вимог позивачем у новій редакції позовної заяви не дотримано, тобто вимоги ухвали суду в цій частині позивачем не виконанні.
Окрім того, позивач у новій редакції позовної заяви, зазначає, що ціну позову 1011650 грн. та надає на підтвердження висновок оцінки нерухомого майна.
В поданому до суду 18 червня 2026 року позові, позивач зазначав, що позов не майнового характеру та виклав його прохальну частину у вигляді трьох немайнових вимог.
У разі ж подання до суду позову, який містить в собі вимоги як майнового так і не майнового характеру, судовий збір сплачується
Ч. 2 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» зазначає, що у разі якщо розмір позовних вимог збільшено або пред`явлено нові позовні вимоги, недоплачену суму судового збору необхідно сплатити до звернення до суду з відповідною заявою.
Ч. 3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» вказує на те, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Позивачем під час подачі до суду нової редакції позовної заяви приєднано квитанцію про доплату судового збору в розмірі 1351 грн. 50 коп., як за одну вимогу немайнового характеру.
Відповідно зазначаючи, що позов має майновий характер та ціну позову, позивачем судовий збір за майнову вимогу не сплачено.
Крім того, ухвалою судді від 19 червня 2026 року позивачу роз`яснено, що на виконання вимог ухвали йому слід доплатити судовий збір в розмірі 2663 грн. Однак, позивачем вимоги ухвали судді в цій частині не виконанні, оскільки судовий збір сплачено не в повному обсязі.
В порушення вимог ч. 5, 6 ст. 177 ЦПК України позивачем не надано до матеріалів позовної заяви копії оскаржуваної постанови приватного виконавця та копії оскаржуваного рішення державного реєстратора. Таким чином вимоги ухвали судді в цій частині позивачем також не виконано.
Що стосується посилання позивача у новій редакції позовної заяви на те, що оскільки оскаржувані документи позивачу не надавались і у нього відсутні, керуючись ст. 84 ЦПК України, просить суд їх витребувати, суд зазначає наступне.
Із зазначеного прохання у позовній заяві, вбачається, що позивач просить суд витребувати: від Приватного виконавця - копію Постанови про передачу майна стягувачу та Акт реалізації; від Державного реєстратора - копію рішення про реєстрацію права власності за Відповідачем - 3 на вказану частку будинку.
Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Позивачем вимоги ст. 84 ЦПК України не дотримані та відповідного клопотання не заявлено.
Прохання про витребування доказів викладене у новій редакції позовної заяви не може вважатись клопотанням про витребування доказів в розумінні вимог ст. 84 ЦПК України.
Станом на момент винесення даної ухвали, позивачем недоліки заяви, зазначені в ухвалі судді від 19 червня 2026 року, повністю не усунуті.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно зі статтею 129 Конституції України одними з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України цивільне судочинство в Україні здійснюється, зокрема, на засадах верховенства права, змагальності сторін, диспозитивності, пропорційності, неприпустимості зловживання процесуальними правами, обов`язковості судового рішення. Суворе та неухильне дотримання зазначених принципів є запорукою досягнення завдань цивільного судочинства, що превалює над будь-якими іншими міркуваннями у судовому процесі (ч. 2 ст. 2 ЦПК України).
Прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.
Разом з тим, відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має тлумачитися з урахуванням верховенства права, яке вимагає, щоб сторони у справі мали ефективний судовий засіб, що давав би їм можливість заявляти про свої громадянські права. Таким чином, це положення втілює «право на суд», право на доступ до якого, тобто право на звернення до суду у цивільних справах, є лише одним аспектом; однак, це аспект, який фактично дає можливість скористатися додатковими гарантіями, викладеними у пункті1 статті6 Конвенції.
Суд також зазначає, що Конвенція покликана гарантувати не права, які є теоретичними або ілюзорними, а права, які є практичними та ефективними. Це особливо стосується гарантій, закріплених у статті 6 Конвенції, з огляду на важливе місце, яке в демократичному суспільстві займає право на справедливий суд з усіма гарантіями відповідно до цієї статті. Правила, що регулюють офіційні кроки та строки, які мають бути дотримані при зверненні до суду, подачі апеляційної скарги або заяв на судовий перегляд, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності.
Отже, залишаючи заяву без руху, позивач ОСОБА_1 був поінформований про обов`язок виправити недоліки поданої ним позовної заяви, а саме, привести її зміст та форму, відповідно до вимог статей 175,177 ЦПК України.
Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України, із врахуванням положень ч. 9 ст. 10 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи що недоліки позовної заяви та її невідповідність вимогам ст. 175, 177, 285 ЦПК України, оскільки заява має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, які передбачені положеннями ЦПК України, про що було зазначено в ухвалі судді від 19 червня 2026 року, не усунуті у строк встановлений судом, позовна заява підлягає поверненню.
До того ж, відповідно до приписів ст. 127 ЦПК України, позивачем до суду не подано заяв про поновлення або продовження процесуального строку для вчинення процесуальних дій, зокрема, подання заяв, документів тощо.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 175-177, 185, 258-261, 285, 353-355 ЦПК України, суддя, -
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного виконавця Недоступа Дмитра Миколайовича та Державного підприємства «Сетам» про визнання електронних торгів недійсними, скасування постанови про передачу майна стягувачу та скасування рішення про державну реєстрацію прав - вважати неподаною та повернути позивачу.
Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із такою заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Суддя : В.О. Прилуцький