ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ПРО ВІДМОВУ У ВІДКРИТТІ АПЕЛЯЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ
30 червня 2026 року Справа № 320/50631/25
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Епель О.В., суддів: Карпушової О.В., Компанієць І.Д. перевіривши перевіривши клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Київській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В :
У провадженні Шостого апеляційного адміністративного суду перебуває апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Київській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2026 апеляційну скаргу залишено без руху внаслідок пропуску строку звернення з нею і надано апелянту десятиденний строк для усунення таких недоліків його скарги.
Копію зазначеної ухвали суду апелянтом отримано 12.06.2026.
Від ГУ ПФУ в Київській області надійшла заява про усунення недоліків у якому апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження посилаючись на масовані ракетні обстріли, затяжні повітряні тривоги, відключення електрозабезпечення, місцезнаходження різних відділів.
Аналізуючи доводи заявника, судова колегія зазначає наступне.
Так, відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Перевіривши доводи апелянта, зазначені в його клопотанні суд відзначає, що сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Разом з тим, на такі обставини апелянт не посилається та не надає жодних доказів, які доводили б їх існування, або існування інших обставин, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, та/або були пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду.
При цьому, посилання пенсійного органу на повітряні тривоги, відключення електрозабезпечення апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки вони не мають постійного та довготривалого характеру. Більш того, тривоги оголошуються у різних регіонах України, та не носять постійного, безперервного характеру, що свідчить про можливість апелянта звернутись до суду в упродовж строку на апеляційне оскарження.
Окрім того, апелянт є суб`єктом владних повноважень, на нього покладено обов`язок забезпечувати безперебійне функціонування своїх підрозділів для своєчасного виконання відповідних напрямків роботи, зокрема щодо оскарження судових рішень у встановлені законом строки. Внутрішня організація роботи щодо підготовки апеляційної скарги (належна або неналежна) не може вважатись поважною причиною пропуску процесуального строку апеляційного оскарження та, відповідно, не є доказом того, що скаржник з об`єктивних причин був позбавлений можливості подати апеляційну скаргу у встановлений законом строк з моменту отримання копії рішення суду, а навпаки, свідчить про неналежну організацію роботи на підприємстві.
Крім того, колегія суддів зазначає, що наявність поважних причин пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції входить до предмета доказування та повинно бути підтверджено належними і допустимими в розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України доказами, яких у даному випадку суду не надано.
При цьому колегія суддів зазначає, що наявність поважних причин пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції входить до предмета доказування та повинно бути підтверджено належними і допустимими, в розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України доказами, яких у цьому випадку суду не надано.
Разом з тим, дотримання строків оскарження судового рішення є однією з гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права.
Зазначені процесуальні строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
У свою чергу, статтею 44 КАС України регламентовано обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
При цьому у рішенні Європейського Суду з прав людини від 08.11.2005 по справі «Смірнова проти України» зазначено, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
Згідно зі ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що наведені в клопотанні Апелянта підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження не є поважними, а тому в задоволенні такого клопотання слід відмовити.
Отже, станом на 30.06.2026, визначені в ухвалі недоліки апеляційної скарги усунуті не були, а саме: поважних причин пропуску строку звернення з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції у цій справі не наведено.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 299, ч. 2 ст. 321, ст. 325, ст.ст. 328-331 КАС України, суд,
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Київській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач О.В. Епель
Судді: О.В. Карпушова
І.Д. Компанієць