ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 320/15469/24
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
30 червня 2026 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Воловика С.В. та суддів Осіпової О.О., Кравченка Є.Д., перевіривши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Телеоптик» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Телеоптик» до Державної інспекції ядерного регулювання України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення дій та відшкодування збитків, -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 09 червня 2026 року у позові відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі, поданій за допомогою підсистеми «Електронний суд», позивач просить скасувати зазначене рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам КАС України, а саме: до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору.
Приписи пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України визначають, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Суд вважає за необхідне зазначити, що правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір».
Відповідно до положень частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання апеляційних скарг на рішення суду в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивачем заявлено 4 позовні вимоги:
- визнати постанову №ПсЮО-21/16 від 31 серпня 2023 року про застосування штрафу в розмірі 100000,00 грн, виданою Державною інспекцію ядерного регулювання з порушенням чинного законодавства та з перевищенням службових повноважень;
- визнати постанову №ПсЮО-22/16 від 31 серпня 2023 року про застосування штрафу в розмірі 100000,00 грн виданою Державною інспекцію ядерного регулювання з порушенням чинного законодавства та з перевищенням службових повноважень;
- визнати, що Державна інспекція ядерного регулювання ліцензує види діяльності з рентгенівськими діагностичними апаратами, які не передбачають використання ядерної енергії чи іонізуючого випромінювання, чим перевищує свої службові повноваження;
- зобов`язати відповідача відшкодувати ТОВ «ТЕЛЕОПТИК» неправомірно завдані збитки у розмірі 220231, 22 грн.
З огляду на викладене, позивачем у позові заявлено 3 вимоги майнового характеру та 1 вимога немайнового характеру.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у редакції, яка діяла на момент подання позову до суду першої інстанції, ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень або юридичною особою складала 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 2 статті 4 Закону України № 3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою ставка судового збору встановлюються як 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положеннями частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01 січня 2024 року приписами Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3028,00 грн.
При цьому, ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Як вбачається з матеріалів справи, апеляційна скарга подана в електронній формі через підсистему «Електронний суд», у зв`язку з чим ставка судового збору при поданні вказаної апеляційної скарги обчислюється із застосуванням коефіцієнта 0,8.
З огляду на викладене, а також враховуючи те, що відповідно до положень ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи, розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції складає 14864,96 грн ((3028,00+3028,00+3028,00+3303,47)*150%*0,8).
Однак, всупереч вимог КАС України, апелянтом до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
Водночас, апелянтом заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, або відстрочення сплати судового збору або зменшення розміру судового збору до мінімального можливого, яке мотивоване значним погіршенням фінансового стану внаслідок відкриття виконавчих проваджень на підставі постанов ДІЯР та примусовим стягненням коштів.
Розглянувши заявлене клопотання, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Водночас, згідно частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регламентовано ст. 8 Закону України «Про судовий збір», приписи якої не містять підстав та умов для звільнення суб`єктів владних повноважень від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення або розстрочення.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Згідно з ч. 3 ст. 8 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» при визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Відповідно до висновків Верховного Суду викладених у постанові від 07 січня 2025 року у справі №160/26312/23 сама лише вказівка у скарзі чи клопотанні про обставини неналежного фінансування не може бути доказом дійсної відсутності у скаржника коштів на сплату судового збору.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що апелянтом не надано доказів на підтвердження відсутності грошових коштів для сплати судового збору, як і доказів того, що його майновий/фінансовий стан найближчим часом зміниться і належна до сплати сума судового збору буде сплачена.
Таким чином, суд приходить до висновку, що викладені апелянтом у клопотанні про звільнення від сплати судового збору, відстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору обставини не можуть бути підставою для його задоволення в силу положень статті 8 Закону України «Про судовий збір».
З урахуванням викладеного, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків шляхом сплати судового в розмірі, відповідно до Закону № 3674-VI, у сумі 14864,96 грн.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - ГУК у м.Києві/Печерс.р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача - [рахунок приховано], код класифікації доходів бюджету - 22030101. Призначення платежу: 101; (ЄДРПОУ/РНОКПП апелянта); за розгляд апеляційної скарги (назва апелянта); Шостий апеляційний адміністративний суд; справа № (номер судової справи).
Згідно із ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 169, 248, 298, 321, 325 КАС України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
У задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Телеоптик» про звільнення від сплати судового збору, відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, зменшення розміру судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Телеоптик» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Телеоптик» до Державної інспекції ядерного регулювання України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення дій та відшкодування збитків- залишити без руху.
Встановити скаржнику десятиденний строк з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, для усунення недоліків апеляційної скарги.
У разі неусунення недоліків у зазначений вище строк апеляційна скарга буде повернута апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя-доповідач С.В. Воловик
Судді: Є.Д. Кравченко
О.О. Осіпова