Судові рішення

Постанова № 137827407 у справі № 240/21028/25 від 29.06.2026

Постанова від 29.06.2026 в адміністративній справі № 240/21028/25 (категорія «Військової служби»). Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд, суддя Курко О. П.

Справа№ 240/21028/25
СудСьомий апеляційний адміністративний суд
СуддяКурко О. П.
Форма рішенняПостанова
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяВійськової служби
Дата ухвалення29.06.2026
Надійшло до реєстру01.07.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/137827407

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/21028/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Окис Т.О.

Суддя-доповідач - Курко О. П.

29 червня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Курка О. П.

суддів: Боровицького О. А. Ватаманюка Р.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 12 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 12 червня 2026 року зупинено провадження у справі № 240/21028/25 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №240/401/26.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 312 КАС України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Позивач звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення нарахування та виплати складових грошового забезпечення, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня календарного року, у якому проводяться такі виплати, та зобов`язання вчинити відповідні дії.

Під час підготовки до розгляду справи по суті суд встановив, що ухвалою Верховного Суду від 22.05.2026 (опубліковано в Єдиному державному реєстрі судових рішень 27.05.2026) передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду справу №240/401/26.

Предметом оскарження у справі №240/401/26 є правомірність застосування пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" у редакції, чинній з 29.01.2020, при обчисленні щодо нарахування та виплати позивачу з 29.01.2020 по 15.06.2021 та з 03.10.2022 по 10.12.2025 основних та додаткових видів грошового забезпечення.

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 22.05.2026 у справі №240/401/26, мотивуючи необхідність передачі справи на розгляд Судової палати, зазначила, що колегії суддів судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав та судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду по-різному застосовують норми статті 7 та статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України в частині застосування положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" для обрахунку розміру грошового забезпечення військовослужбовців, з якого, в тому числі, проводиться обрахунок розміру пенсії колишніх військовослужбовців. Тому очевидною є необхідність формування єдиної правозастосовчої практики з означеного питання.

Відповідно до частини першої статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд забезпечує сталість та єдність судової практики в порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

За приписами пункту 5 частини другої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України, суд має право зупинити провадження в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 26.06.2026 року у справі №240/401/26 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

З огляду на зазначенні обставин, зважаючи на перебування у провадженні об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду справи №240/401/26, у межах якої суд касаційної інстанції розглядає питання правомірності застосування пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" у редакції, чинній з 29.01.2020, при обчисленні основних та додаткових видів грошового забезпечення, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав та доцільність зупинення провадження у даній адміністративній справі до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у справі №240/401/26.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно з ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 12 червня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Головуючий Курко О. П.

Судді Боровицький О. А. Ватаманюк Р.В.

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
25.09.2026 Ухвала № 140080536 Житомирський окружний адміністративний суд
24.09.2026 Рішення № 140022734 Житомирський окружний адміністративний суд
24.09.2026 Ухвала № 140022691 Житомирський окружний адміністративний суд
22.06.2026 Ухвала № 137604659 Сьомий апеляційний адміністративний суд
12.06.2026 Ухвала № 137354726 Житомирський окружний адміністративний суд
24.02.2026 Ухвала № 134310209 без тексту Житомирський окружний адміністративний суд
23.12.2025 Постанова № 132848747 без тексту Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
22.12.2025 Ухвала № 132806631 без тексту Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
22.10.2025 Ухвала № 131264552 без тексту Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
02.10.2025 Постанова № 130704084 без тексту Сьомий апеляційний адміністративний суд
16.09.2025 Ухвала № 130255858 без тексту Сьомий апеляційний адміністративний суд
05.09.2025 Ухвала № 130004826 без тексту Житомирський окружний адміністративний суд
05.09.2025 Ухвала № 130004825 без тексту Житомирський окружний адміністративний суд
01.09.2025 Ухвала № 129867265 без тексту Житомирський окружний адміністративний суд