Справа № 524/8042/26
Провадження № 2-з/524/43/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.06.2026 Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі головуючого судді Андрієць Д.Д., розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Кременчуці заяву ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Олійник Лілія Михайлівна про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно отриманих коштів
УСТАНОВИВ:
Заява була обґрунтована тим, що ціна позову в даній справі є значною. Вважає, що накладення арешту зможе забезпечити виконання рішення суду у разі задоволення позову та не буде порушувати права позивача з огляду на наявність у неї іншого майна.
Посилаючись на вказані обставини, заявник просив забезпечити позов шляхом накладання арешту на квартиру АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно із ст.150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде ухвалене на користь позивача, зокрема й задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення(постанова Верховного Суду від 22 липня 2021 року по справі № 916/585/18 (916/1051/20), постанова Верховного Суду від 07 квітня 2023 року по справі 910/15043/21 (910/10070/22))
Суд оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними з заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Також передумовою забезпечення позову є обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову, що гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову заявленим позивачем вимогам, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (заявника).
Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.
Вирішуючи вимоги позивача про забезпечення позову суд приймає до уваги те, що предметом позову є стягнення безпідставно набутих коштів та нарахованих 3% річних на загальну суму 1581901,76 грн.
Суд приймає до уваги надані позивачем докази, які підтверджують те, що з 2019 року ОСОБА_2 укладала договори щодо відчуження власного майна. Разом із тим, на думку суду вказані обставини не свідчать про те, що відповідачем вживаються дії спрямовані на ухилення від виконання рішення суду у разі задоволення позову. Крім того, суд приймає до уваги те, що спір з приводу повернення безпідставно набутих коштів виник в 2026 році.
Також суд відзначає, що відповідно до даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідач є власником нерухомого майна загальна вартість якого перевищує ціну позову, що на думку суду свідчить про відсутність потенційних труднощів при виконанні рішення суду у разі його ухвалення на користь позивача.
Крім іншого, суд приймає до уваги те, що ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука у справі №524/8905/24 за заявою ОСОБА_1 судом було накладено арешт, в тому числі і на нерухоме майно вартість якого перевищує ціну позову.
За наведених обставин, суд вважає, що заява про забезпечення позову не містить достатньо обґрунтувань, які б свідчили про недобросовісність поведінки відповідача, а також про неможливість чи утруднення виконання рішення суду у випадку його ухвалення на користь позивача.
З цих підстав, суд вважає за можливе відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст. 151-154 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Олійник Лілія Михайлівна про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно отриманих коштів.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу подається до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Діна АНДРІЄЦЬ