Справа № 704/690/26
Провадження № 2/192/1635/26
УХВАЛА
про повернення позовної заяви
"30" червня 2026 р. суддя Солонянського районного суду Дніпропетровської області Тітова О.О., розглянувши в приміщенні суду в селищі Солоне Дніпровського району Дніпропетровської області позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ :
До Солонянського районного суду Дніпропетровської області за підсудністю з Тальнівського районного суду Черкаської області надійшла справа за електронним позовом ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №27.01.2022-100001919 від 27.01.2022 в розмірі 8500 грн та понесених судових витрат.
Подана позовна заява підписана фізичною особою - Омельяненком Романом Руслановичем, який діє на підставі електронної довіреності в порядку передоручення від 21.04.2026 року.
Суд, дослідивши позовну заяву вважає, що вона підлягає поверненню з таких підстав.
Відповідно до ч.2 ст.175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Згідно ч. 7 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви, підписної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Частиною 3 ст. 58 ЦПК України передбачено, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Статтею 244 ЦК України передбачено, що представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи.
Суддею встановлено, що позовна заява від імені позивача підписана Омельяненком Р.Р., який діє на підставі електронної довіреності в порядку передоручення від 21.04.2026 року в якій не зазначено підстави видачі, відповідно до положень ЦК України, а тому суддя не має можливості з`ясувати обсяг повноважень представника під час вирішення питання про відкриття провадження у справі.
До позову не додано відомостей про те, що представник Омельяненко Р.Р. є працівником ТОВ «Споживчий центр» чи наявності у нього права на здійснення адвокатської діяльності - статусу адвоката.
У пунктах 18, 20, 25 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (провадження № 14-105цс21), вказано, що «починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.
Інакше кажучи, процесуальні закони визначили, що представники сторін, третіх осіб, а також осіб, які за законом мають право звертатися до суду в інтересах інших, можуть діяти у судовому процесі або за правилами самопредставництва, або як власне представники. Останніми можуть бути: адвокати, законні представники, а у випадках, визначених у процесуальних законах, зокрема у малозначних справах, справах незначної складності, - інші особи (стаття 60 ЦПК України, стаття 58 ГПК України, стаття 57 КАС України). Повноваження саме цих представників підтверджують документи, визначені у частинах першій і четвертій статті 62 ЦПК України, частинах першій і четвертій статті 60 ГПК України, частинах першій і четвертій статті 59 КАС України. Тому неприйнятним є аргумент підписанта про те, що для самопредставництва юридичної особи достатньо виданої нею на ім`я одного з працівників довіреності.
Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень».
Суддя зазначає, що незалежно від того, чи є справа складною або малозначною, представляти юридичну особу в суді має право виключно адвокат або працівник такої юридичної особи з наданням до суду документів, які підтверджують його повноваження відповідно до вимог ЦК України, зокрема, посадову інструкцію в якій визначений обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді разом з доказами на підтвердження того, що представник є працівником такої юридичної особи або адвокатом.
Вказана позиція суду узгоджується з наведеною позицією ВС у справі № 303/4297/20.
Згідно п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, заява повертається у випадках коли, зокрема, заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Оскільки на підтвердження своїх повноважень Омельяненко Р.Р. додав до позову тільки електронну довіреність в порядку передоручення від 21.04.2026 року, доказів того, що він є адвокатом або працівником ТОВ «Споживчий центр» уповноваженим діяти в суді від імені товариства в порядку самопредставництва, суду не надано та в довіреності не зазначено, позовна заява підлягає поверненню.
Суд вважає необхідним роз`яснити право на потворне звернення до суду з тими ж вимогами у разі надання доказів наявності повноважень на вчинення процесуальних дій від товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр».
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 274, 260 ЦПК України, суддя
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - повернути особі, яка її подала.
Роз`яснити право на потворне звернення до суду звернення у разі надання доказів наявності повноважень на вчинення процесуальних дій від ТОВ «Споживчий центр».
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 15-днів з дня її підписання.
Суддя О.О. Тітова