ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
У Х В А Л А
про відмову у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору
01.07.2026 м. Дніпро Справа № 904/1547/26
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Фещенко Ю.В. (доповідач),
суддів: Золотарьової Я.С., Мартинюка С.В.,
розглянувши в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду клопотання Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2026 (ухваленого суддею Новіковою Р.Г. у м. Дніпрі, повне рішення складене 19.06.2026) у справі №904/1547/26
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудлінк" (м. Вишневе, Київська обл.)
до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (м. Жовті води, Дніпропетровська обл.)
про стягнення боргу у розмірі 191 377 грн 28 коп., інфляційних втрат у розмірі 2 360 грн 85 коп.,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2026 у справі №904/1547/26:
- позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудлінк" задоволено;
- стягнуто з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудлінк" борг у розмірі 191 377 грн 28 коп., інфляційні втрати у розмірі 2 360 грн 85 коп. та судовий збір.
Не погодившись з вказаним рішенням, Державне підприємство "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" за допомогою системи "Електронний суд" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (вх. № суду 51007 від 22.06.2026), в якій просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2026 по справі 904/1547/26 у частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 2 360 грн 85 коп. скасувати, ухвалити нове рішення, яким у цій частині позивачу у позові відмовити.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.06.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Фещенко Ю.В. (доповідач), суддів - Золотарьової Я.С., Мартинюка С.В.
Апеляційну скаргу було подано без додержання вимог, встановлених статтею 164 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.05.2026 апеляційну скаргу було залишено без руху та скаржнику надано строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня вручення цієї ухвали подати до суду:
- докази сплати судового збору у сумі 3 993 грн 60 коп.
Ухвала про залишення апеляційної скарги без руху була надіслана скаржнику в його електронний кабінет та отримана ним 29.06.2026 о 14:29 год., що підтверджується довідкою суду про доставку електронного листа.
30.06.2026 у системі "Електронний суд" надійшло клопотання скаржника (вх. № суду 51271 від 30.06.2026) про відстрочення сплати судового збору до моменту ухвалення постанови, яке обґрунтовано наступним:
- майновий стан підприємства не дозволяє сплатити повністю вказаний розмір судового збору до подачі апеляційної скарги;
- ДП "СхідГЗК" згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 4.03.2015 № 83, підприємство входить до Переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, а згідно з наказом Міністерства енергетики України від 07.09.2022 № 1-ДСК внесено до переліку об`єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору, яке забезпечує потреби в ядерному паливі для атомних електростанцій, що в свою чергу створює ризики для енергетичної безпеки країни;
- у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану";
- у зв`язку з військовою агресією проти України впали показники виробництва продукції, було скорочено виробництво основних концентратів, з огляду на зменшення активності та неможливість роботи значної частини споживачів-резидентів України;
- неможливість здійснення сплати судового збору пов`язана з введеним на всій території України воєнним станом, нестабільною ситуацією в країні та недостатністю на рахунку підприємства суми коштів, необхідної для сплати судового збору за подання позовної заяви.
Розглянувши клопотання скаржника колегія суддів зазначає наступне.
Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульовані статтею 8 Закону України "Про судовий збір", норма якої є спеціальною.
Зокрема, статтею 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.01.2026 по справі № 925/1293/19 наголосила, що висновок судів про неможливість застосування статті 8 Закону № 3674-VI до юридичних осіб без додаткового аналізу обставин конкретної справи, за висновками Європейського суду з прав людини, не відповідає вимогам Конвенції, оскільки пропорційність обмеження доступу до суду має оцінюватися індивідуально з урахуванням фактичної можливості сплатити збір та наслідків відмови у такому доступі для права на судовий захист.
Таким чином, аналіз вище наведених положень статті 8 Закону України "Про судовий збір" дає підстави для висновку про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення (за умов, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір") або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру чи звільнення сторони від сплати такого.
При цьому особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження підстав для відстрочення сплати судового збору.
Необхідно зазначити, що звільнення від сплати судового збору, відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).
Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а повноваження суду на власний розсуд (за наявності передбачених законом умов) звільнити особу від сплати судового збору, відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір.
Тобто право відстрочення сплати судового збору (виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності) перебуває у межах дискреції суду (судового розсуду), а не є його обов`язком, що випливає з вимог Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про судовий збір".
Подібні правові висновки містять постанова Верховного Суду від 21.09.2022 у справі №303/7754/21 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 29.11.2023 у справі №906/308/20.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.11.2023 у справі № 906/308/20 зазначено, що: "сума зборів, призначена у світлі конкретних обставин цієї справи, включаючи спроможність заявника її сплатити та стадію, на якій перебував розгляд справи на той момент, коли обмеження було накладено, є важливими чинниками при визначенні того, скористалася ця особа своїм правом доступу до суду чи ні, та чи мала "розгляд судом". Враховуючи ці чинники, далі Суд має визначити, чи становила вимога сплати збору, зокрема за обставин цієї конкретної справи, обмеження, яке завдало шкоди самій суті права заявника на доступ до суду. Отже, судовий збір сам по собі не обмежує право особи на справедливий суд, однак при цьому такий збір повинен встановлюватись з урахуванням спроможності заявника його сплатити та стадії, на якій перебував розгляд справи на той момент, коли обмеження було накладено".
Отже, суд може відстрочити, розстрочити, звільнити заявника від сплати судового збору або зменшити його розмір з урахуванням вимог, передбачених законодавством, та майнового стану скаржника, який оцінюється судом на підставі наданих доказів.
При цьому Господарський процесуальний кодекс України покладає на суд обов`язок розглянути заявлені сторонами клопотання та з врахуванням кожного окремого випадку навести мотиви щодо їх задоволення чи відмови у їх задоволенні відповідно до норм чинного законодавства.
Як вже зазначалось, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати (аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 01.04.2026 у справі №925/7/24 (925/1011/25), від 20.02.2020 у справі № 420/1582/19, від 17.09.2020 у справі № 460/3138/19 тощо).
Питання перевірки реальної спроможності заявника сплатити судовий збір набуває особливої актуальності та має детально перевірятися судами у випадку, якщо заявники ставлять питання про звільнення, зменшення та/чи розстрочення/ відстрочення сплати судового збору. За наявності таких питань суди повинні вказувати, які конкретно докази заявник має надати на підтвердження факту свого незадовільного майнового стану, у разі якщо наданих доказів недостатньо або вони не є належними.
Як неодноразово зазначав Верховний Суд (постанови від 21.10.2022 у справі №905/1059/21, від 30.11.2022 у справі № 905/1060/21, від 02.02.2023 у справі № 320/2083/21), оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення Європейського суду з прав людини у справах: "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland") від 26.07.2005; "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland") від 26.07.2005).
Отже, скрутний майновий стан може бути підставою для задоволення судом клопотання про звільнення від сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору.
Відповідна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 14.01.2025 у справі № 911/2728/23.
Разом з тим, частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 75 цього Кодексу.
Таким чином, для зменшення, розстрочення або відстрочення сплати судового збору заявник апеляційної скарги, має довести належними засобами доказування суду існування у нього фінансових труднощів та такого майнового стану, що надають підстави вважати за можливе відстрочити такій особі сплату судового збору при наявності для цього підстав, встановлених вищевказаним законом.
Суд наголошує, що відповідні докази фінансового становища заявника мають бути подані апеляційному суду на загальних підставах.
При зверненні з вимогою про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги (розстрочення, зменшення його розміру або звільнення від його сплати) необхідним є надання комплексної інформації про фактичний майновий стан заявника.
Між тим, у даному випадку, скаржником не надано суду доказів, які дають можливість оцінити комплексно реальний та актуальний майновий стан боржника та підтверджують неможливість сплати судового збору на момент подання апеляційної скарги, зокрема, не надано: даних про активи підприємства (відомостей про склад майна, його вартість), фінансової звітності (балансу) за останні звітні періоди, даних податкового органу щодо фінансово-господарської діяльності (довідки про доходи чи їх відсутність тощо), а також щодо усіх наявних у боржника рахунків чи інших доказів, які б дозволили суду оцінити дійсний майновий стан скаржника.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що заявником не доведено належними доказами наявність підстав для відстрочення сплати судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення суду; підстави для задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги відсутні, у зв`язку з чим в його задоволенні слід відмовити.
При цьому необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статті 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, з урахуванням вимог ухвали Центрального апеляційного господарського суду про залишення апеляційної скарги без руху від 29.06.2025, відповідно до Закону України "Про судовий збір" та вимог апеляційної скарги, судовий збір за її подання підлягає сплаті у розмірі 3 993 грн 60 коп.
Суд звертає увагу, що останнім днем строку, встановленого судом на усунення недоліків апеляційної скарги є 09.07.2026 включно.
Керуючись статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
1. У задоволенні клопотання Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2026 у справі №904/1547/26 - відмовити.
3. Скаржнику виконати вимоги ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 29.06.2026 та надати суду:
- докази сплати судового збору у сумі 3 993 грн 60 коп.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею-доповідачем - 01.07.2026 та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя Ю.В. Фещенко
Суддя Я.С.Золотарьова
Суддя С.В. Мартинюк