УХВАЛА
01 липня 2026 року
м. Київ
cправа № 910/12898/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Студенець В.І.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "АБР ЕЛЕКТРИК"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2026
у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче акціонерне товариство "ВНДІКОМПРЕСОРМАШ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "АБР ЕЛЕКТРИК"
про стягнення 56 470,75 грн
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АБР ЕЛЕКТРИК"
до Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче акціонерне товариство "ВНДІКОМПРЕСОРМАШ"
про стягнення 33 678,45 грн,
ВСТАНОВИВ:
1. У жовтні 2025 року Приватне акціонерне товариство "Науково-виробниче акціонерне товариство "ВНДІКОМПРЕСОРМАШ" (далі - ПрАТ "НВАТ "ВНДІКОМПРЕСОРМАШ") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АБР ЕЛЕКТРИК" (далі - ТОВ "АБР ЕЛЕКТРИК") про стягнення 56 470,75 грн, з яких: 33 678,45 грн - основна заборгованість у вигляді попередньої оплати, 3 792,29 грн - 3% річних та 19 000,01 грн - інфляційні втрати.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ "АБР ЕЛЕКТРИК" не виконало зобов`язання з поставки товару за договором купівлі-продажу, укладеного у спрощений спосіб.
3. У листопаді 2025 року ТОВ "АБР ЕЛЕКТРИК" звернулося до Господарського суду міста Києва із зустрічним позовом до ПрАТ "НВАТ "ВНДІКОМПРЕСОРМАШ" про стягнення 33 678,45 грн.
4. Зустрічний позов обґрунтований тим, що ПрАТ "НВАТ "ВНДІКОМПРЕСОРМАШ" порушило грошове зобов`язання за договором купівлі-продажу, укладеного у спрощений спосіб.
5. Господарський суд міста Києва рішенням від 02.03.2026 у справі №910/12898/25 відмовив у задоволенні позову ПрАТ "НВАТ "ВНДІКОМПРЕСОРМАШ". Зустрічний позов ТОВ "АБР ЕЛЕКТРИК" задовольнив повністю. Присудив до стягнення з ПрАТ "НВАТ "ВНДІКОМПРЕСОРМАШ" на користь ТОВ "АБР ЕЛЕКТРИК" заборгованість в сумі 33 678,45 грн та судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.
6. Північний апеляційний господарський суд постановою від 04.06.2026 скасував рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2026 у справі №910/12898/25. Прийняв нове рішення. Позов ПрАТ "НВАТ "ВНДІКОМПРЕСОРМАШ" задовольнив частково. Присудив до стягнення з ТОВ "АБР ЕЛЕКТРИК" на користь ПрАТ "НВАТ "ВНДІКОМПРЕСОРМАШ" 33 678,45 грн попередньої оплати, 3 523,78 грн 3% річних, 14 445,85 грн інфляційних втрат, 2 215,52 грн судового збору за подання позову. У задоволенні решти позову відмовив. У задоволенні зустрічного позову ТОВ "АБР ЕЛЕКТРИК" відмовив.
7. 24.06.2026 ТОВ "АБР ЕЛЕКТРИК" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, зокрема, просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2026 й залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2026 у справі №910/12898/25.
8. Дослідивши матеріали касаційної скарги ТОВ "АБР ЕЛЕКТРИК", Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
9. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
10. Відповідно до п.9 ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), одним з основних засад (принципів) господарського судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження у визначених законом випадках.
11. Згідно із п.2 ч.3 ст.287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
12. Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
13. У позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку (п.1 ч.1 ст.163 ГПК України).
14. Згідно з ч.5 ст.12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
15. Справи, на які поширюється дія п.1 ч.5 ст.12 ГПК України, є малозначними в силу властивостей притаманних їм, виходячи з ціни пред?явленого позову та його предмета (постанова об?єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.05.2021 у справі №905/1623/20).
16. Згідно з ч.7 ст.12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
17. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" установлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3 028,00 грн.
18. Предметом спору у справі №910/12898/25 за первісним позовом є стягнення 56 470,75 грн, за зустрічним позовом - стягнення 33 678,45 грн, що в сукупності не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на дату подання позову та зустрічного позову (100 х 3 028,00 грн = 302 800,00 грн).
19. Отже справа №910/12898/25 є малозначною відповідно до п.1 ч.5 ст.12 ГПК України, а тому судові рішення у цій справі не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пп.а), б), в), г) п.2 ч.3 ст.287 ГПК України.
20. В своїй касаційній скарзі ТОВ "АБР ЕЛЕКТРИК" зазначає, що, на його думку, касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки суд апеляційної інстанції застосував ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України ізольовано від ст.ст.3, 13 Цивільного кодексу України, не застосувавши зазначені статті у їх взаємозв`язку, внаслідок чого виникає питання, яке має фундаментальне значення: чи може суд застосувати ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України без перевірки того, чи відповідає реалізація покупцем права на повернення попередньої оплати загальним засадам цивільного законодавства. Посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду 14.12.2021 у справі №147/66/17 та постанови Верховного Суду від 17.11.2018 у справі №911/205/18, від 10.04.2019 у справі №390/34/17, від 15.02.2023 у справі №910/6180/20, скаржник зауважує, що суд апеляційної інстанції не врахував викладені в них висновки та не встановив, чи відповідає поведінка позивача за первісним позовом принципу добросовісності, не дослідив його попередню поведінку під час виконання договору, не з`ясував, чи сформував позивач у відповідача обґрунтовані очікування щодо подальшого виконання договору, а також не перевірив, чи не є подальше пред`явлення вимоги про повернення всієї попередньої оплати проявом суперечливої поведінки. Крім того, ТОВ "АБР ЕЛЕКТРИК" зауважує, що справа №910/12898/25 має виняткове значення для нього, оскільки оскаржувана постанова створює правову невизначеність щодо здійснення господарської діяльності із поставки імпортної продукції на умовах попередньої оплати, тощо.
21. Розглянувши викладені скаржником доводи щодо наявності випадків, передбачених пп.а), в) п.2 ч.3 ст.287 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку, що твердження скаржника про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а справа має виняткове значення для скаржника є безпідставними з огляду на таке.
22. Відповідно до ч.4 ст.17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики (п.4).
23. Єдність судової практики є фундаментальною засадою здійснення судочинства і визначається тим, що має гарантувати стабільність правопорядку, об`єктивність і прогнозованість правосуддя. Застосування ж судами різних підходів до тлумачення законодавства, навпаки, призводить до невизначеності закону, його суперечливого та довільного застосування. Також єдність судової практики є складовою вимогою принципу правової визначеності.
24. При цьому, фундаментальне значення для формування правозастосовчої практики означає, що скаржник у своїй касаційній скарзі ставить на вирішення суду касаційної інстанції проблему, яка, у випадку відкриття касаційного провадження Верховним Судом, впливатиме на широку масу спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми.
25. Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 10.01.2024 у справі №905/1840/21 зазначала, що у визначенні правового питання як такого, що має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, потрібно виходити з того, що таке правове питання має бути головним або основним питанням правозастосовчої практики на сучасному етапі її розвитку та становлення, воно повинно мати одночасно винятково актуальне значення для її формування. Такі ознаки визначаються предметом спору, значущістю для держави й суспільства у цілому правового питання, що постало перед практикою його застосування.
26. Також в ухвалі від 07.12.2018 у справі №922/6554/15 Велика Палата Верховного Суду вказувала, що виключна правова проблема має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного вимірів:
- кількісний ілюструє той факт, що вона наявна не в одній конкретній справі, а в невизначеній кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності;
- якісні показники характеризуються відсутністю сталої судової практики в питаннях, що визначаються як виключна правова проблема, невизначеністю на нормативному рівні правових питань, які можуть кваліфікуватись як виключна правова проблема, відсутністю національних процесуальних механізмів вирішення виключної правової проблеми іншими способами ніж із використанням повноважень Великої Палати Верховного Суду тощо.
27. Такі критерії, серед іншого, можливо використовувати для визначення чи має справа фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, адже останнє є оціночним поняттям.
28. Крім того, для віднесення справи до категорії спорів, що містять виключну правову проблему та стосуються питання права, вирішення якого необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, така справа повинна мати певні ознаки, зокрема, немає усталеної судової практики у застосуванні однієї і тієї ж норми права, в тому числі, наявність правових висновків суду касаційної інстанції, які прямо суперечать один одному; невизначеність законодавчого регулювання правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема, в тому числі необхідність застосування аналогії закону чи права; встановлення глибоких та довгострокових розходжень у судовій практиці у справах з аналогічними підставами позову та подібними позовними вимогами, а також наявність обґрунтованих припущень, що аналогічні проблеми неминуче виникатимуть у майбутньому.
29. Поряд із цим, касаційна скарга ТОВ "АБР ЕЛЕКТРИК" не містить належних доводів, які б свідчили про те, що касаційна скарга стосується питання права, вирішення якого необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики; не містить доказів якісного та кількісного виміру наявності питання фундаментального значення для формування єдиної правозастосовчої практики та належні обґрунтування, які би дозволили дійти висновку, що при перегляді оскаржуваного судового рішення у цій справі має бути усунута невизначеність на нормативному рівні правових питань, які можуть кваліфікуватися як такі, що мають фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; в касаційній скарзі відсутнє посилання на наявність правових висновків суду касаційної інстанції, які прямо суперечать один одному у подібних правовідносинах.
30. Доводи ТОВ "АБР ЕЛЕКТРИК", наведені в обґрунтування пп.а) п.2 ч.3 ст.287 ГПК України, фактично є обґрунтуванням такої загальної підстави касаційного оскарження, як неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, що передбачена п.1 ч.2 ст.287 ГПК України.
31. Також, за загальним правилом, виняткове значення та/або суспільний інтерес певної справи у судочинстві означає, що справа має настільки важливі правові, суспільні чи процесуальні наслідки, що вона заслуговує на розгляд вищою інстанцією, або вимагає особливої уваги до дотримання прав сторін, як у випадку порушення права на справедливий суд. Це ключовий критерій для допуску до касаційного перегляду, що виходить за рамки простого застосування права. Водночас, оцінка Судом такої "винятковості" може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою. Отже особа, яка подає касаційну скаргу, має ґрунтовно довести наявність відповідних обставин у своїй касаційній скарзі.
32. Проте власне твердження скаржника про те, що справа має виняткове значення для нього без відповідного обґрунтування, не може бути визнано судом автоматичною підставою, на яку поширюється дія положення пп.в) п.2 ч.3 ст.287 ГПК України, оскільки такою може бути будь-яка справа, учасником якої він є.
33. Інші доводи касаційної скарги ТОВ "АБР ЕЛЕКТРИК" фактично зводяться до незгоди з ухваленим судовим рішенням, викладення власного бачення у питанні застосування правових норм, є проханням про повторний перегляд справи та переоцінку встановлених обставин, що виходить за межі повноважень Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".
34. Рекомендацією №R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до ч."с" ст.7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
35. Таким чином, законодавець надав Верховному Суду право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у п.1 ч.1 ст.293 ГПК України, і це повністю узгоджується з положеннями ст.129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.
36. При цьому використання оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи", тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже виходячи з високого статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".
37. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".
38. Учасники судового процесу повинні розуміти, що визначені п.2 ч.3 ст.287 ГПК України випадки є винятком із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.
39. Оцінивши та дослідивши доводи касаційної скарги, Верховний Суд вважає, що ТОВ "АБР ЕЛЕКТРИК" не дотримано умови допуску малозначної справи до касаційного оскарження, передбачені пп.а), в) п.2 ч.3 ст.287 ГПК України.
40. Згідно з п.1 ч.1 ст.293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
41. З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі №910/12898/25 за касаційною скаргою ТОВ "АБР ЕЛЕКТРИК" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2026, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись ст.ст.234, 235, 287, 293 ГПК України, Верховний Суд
У Х В А Л И В:
Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №910/12898/25 за касаційною скаргою ТОВ "АБР ЕЛЕКТРИК" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2026.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя О. Кібенко
Судді С. Бакуліна
В. Студенець