УХВАЛА
01 липня 2026 року
м. Київ
справа № 331/1212/26
провадження № 61-8553ск26
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Луспеника Д. Д., Черняк Ю. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвали Олександрівського районного суду м. Запоріжжя у справі № 331/1212/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів та відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів та відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 17 лютого 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.
Ухвалою Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 30 березня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів та відшкодування моральної шкоди визнано неподаною та повернуто позивачу.
23 червня 2026 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою «проти судового (управлінського) акта Александрівського районного суду м. Запоріжжя, суду І інстанції» (надійшла до суду 26 червня 2026 року), в якій просить суд «провести перевірку по суті моєї касаційної скарги».
Дослідивши касаційну скаргу та додані до неї документи, Верховний Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи мають право оскаржити в касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані
у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
З Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що у справі № 331/1212/26 було ухвалено два судових рішення Олександрівським районним судом м. Запоріжжя, а саме: ухвала від 17 лютого 2026 року про залишення позову без руху та ухвала від 30 березня 2026 року про визнання позовної заяви неподаною та повернення її позивачу.
З касаційної скарги неможливо встановити, яке саме судове рішення суду першої інстанції оскаржує заявник.
Як вбачається, заявник ОСОБА_1 не оскаржував в апеляційному порядку, а суд апеляційної інстанції не переглядав в апеляційному порядку ухвали Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 17 лютого 2026 року та від 30 березня 2026 року, тому у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на вказані ухвали суду першої інстанції слід відмовити.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє
у відкритті касаційного провадження у справі, якщо: касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Ураховуючи викладене, оскільки оскаржуване судове рішення суду першої інстанції не підлягає касаційному оскарженню, тому у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвали суду Олександрівського районного суду м. Запоріжжя у справі № 331/1212/26 слід відмовити.
Керуючись пунктами 1, 3 частини першої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Олександрівського районного суду м. Запоріжжя у справі № 331/1212/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів та відшкодування моральної шкоди.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Г. В. Коломієць
Д. Д. Луспеник
Ю. В. Черняк