ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА
30 червня 2026 р. Справа №160/14861/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турлакова Н.В., розглянувши заяву представника позивача про забезпечення адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді,-
ВСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 22.05.2026 року №828 о/с "По особовому складу" в частині переміщення з 25 травня 2026 року старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаду інспектора взводу №1 роти №1 полку поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький), та звільнення з посади поліцейського офіцера громади сектору взаємодії з громадами відділу превенції Дніпровського районного управління поліції №1;
- поновити старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді поліцейського офіцера громади сектору взаємодії з громадами відділу превенції Дніпровського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області з 25 травня 2026 року.
- рішення суду в частині поновлення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на займаній посаді поліцейського офіцера громади сектору взаємодії з громадами відділу превенції Дніпровського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області з 25 травня 2026 року допустити до негайного виконання.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 червня 2026 р. відкрито провадження у справі та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).
Від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій заявник просить суд зупинити дію наказу начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 22.05.2026 року №828 о/с "По особовому складу" в частині переміщення з 25 травня 2026 року старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаду інспектора взводу №1 роти №1 полку поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії» (стрілецький), та звільнення з посади поліцейського офіцера громади сектору взаємодії з громадами відділу превенції Дніпровського районного управління поліції №1 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №160/14861/26.
В обгрунтування поданої заяви зазначено, що на даний час позивач проходить службу на посаді поліцейського офіцера громади сектору взаємодії з громадами відділу превенції Дніпровського районного управління поліції №1 (Солонянська територіальна громада). Фактичним місцем несення служби позивача була поліцейська станція за адресою: АДРЕСА_1 . Місцем проживання позивача також є селище Солоне, Дніпровський район, Дніпропетровської області, що підтверджується копією договору оренди житла. Натомість полк поліції особливого призначення «Корпус оперативнораптової дії» (стрілецький) куди позивача протиправно переведено, має дислокацію у місті Дніпро. Відповідно, позивач вимушений внаслідок переведення на іншу посаду в іншу місцевість - шукати та орендувати нове житло у місті Дніпро. Ще одним порушеним інтересом позивача буде, те що внаслідок виконання оскаржуваного наказу позивач фактично переведений на іншу посаду із нижчим посадовим окладом. Отже, реалізація оскаржуваного наказу призводить до погіршення матеріального забезпечення позивача та завдає йому майнових втрат. У разі невжиття заходів забезпечення позову позивач буде змушений проходити службу на іншій посаді з меншим посадовим окладом до моменту вирішення спору по суті, що істотно ускладнить ефективне поновлення його прав у разі задоволення позову. Так, після декількох місяців служби у стрілецькому підрозділі навіть позитивне рішення суду може виявитися складним для реального виконання, оскільки повернення на попередню посаду залежатиме від наявності вакантного місця та організаційних рішень керівництва.
Вирішуючи заяву про забезпечення позову суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Положеннями ч. 1 ст. 150 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно з ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Аналіз наведених вище норм права дозволяє зробити висновок, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа або до якого буде подано адміністративний позов, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову.
Для задоволення судом заяви про забезпечення адміністративного позову заявник має обґрунтувати необхідність задоволення такої заяви належними та допустимими доказами та довести, що незадоволення заяви призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених ч. 2 ст. 150 КАС України.
Згідно з ч.6 ст.154 КАС України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, суд зазначає, що обов`язок щодо доведення та обґрунтування наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідворотності додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на особу, яка заявляє клопотання.
З матеріалів справи суд встановив, що заявник не надав до суду будь-яких доказів наявності очевидної небезпеки його правам, свободам та інтересам позивача, неможливості чи ускладнення їх захисту без вжиття заходів забезпечення позову.
Так позивач в обґрунтування заяви про забезпечення позову вказав, що реалізація оскаржуваного наказу матиме наступну сукупність негативних наслідків для позивача: зміна місцевості проходження служби (смт. Солоне > м. Дніпро); необхідність орендувати житло; погіршення матеріального становища (менший посадовий оклад); ризик неможливості фактичного поновлення на попередній посаді.
Надані позивачем докази до заяви про забезпечення позову не можуть бути достатніми доказами для доведення наявності ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача та ускладнення чи унеможлення виконання рішення суду без вжиття заходів забезпечення позову.
З долучених до позовної заяви додатків не встановлено підстав, які б свідчили про те, що невжиття судом заходів забезпечення позову створить очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам позивача або ускладнить чи зробить неможливим виконання рішення суду за наслідками розгляду цієї справи.
Слід зауважити, що надання оцінки правомірності дій та рішень відповідача можливо лише під час розгляду справи по суті на підставі оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.
Тобто на даному етапі суд позбавлений можливості встановити наявність очевидних ознак протиправності дій та рішень відповідача. Крім того, встановлення ознак протиправності дій відповідача є фактично вирішенням адміністративного спору по суті, враховуючи предмет позову, що є неприпустимим на цій стадії судового процесу.
З огляду на викладене, враховуючи специфіку та умови воєнного стану, введеного на всій території України, мотиви, наведені позивачем у заяві про забезпечення позову, не свідчать про реальний характер загрози правам та законним інтересам позивача до ухвалення рішення по суті спору, а також не зумовлюють настання внаслідок невжиття таких заходів обставин, які б переважали пов`язані із цим наслідки, за яких в разі невжиття заходів забезпечення позову буде істотно ускладнено чи унеможливлено виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (ч.1 ст.77 КАС України).
Таким чином, позивач не довів наявності у цій заяві хоча б однієї з вичерпного переліку підстав, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, для постановлення судом ухвали про забезпечення позову.
З огляду на зазначене вище суд зробив висновок, що відсутні передбачені ч.1 ст.150 КАС України обставини для вжиття заходів забезпечення позову, тому подана заява є такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 150-154, 241-243, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову у справі №160/14861/26 - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України
Суддя Н.В. Турлакова