Справа № 296/7928/26
2-з/296/26/26
У Х В А Л А
про забезпечення позову
"01" липня 2026 р. м.Житомир
Корольовський районний суд м.Житомира у складі головуючої судді Петровської М.В., розглянувши заяву заступника керівника Житомирської окружної прокуратури Михайла Рудченка про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом заступника керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів дарування нерухомого майна, скасування реєстрації права власності, -
встановив:
Заступник керівника Житомирської окружної прокуратури Михайло Рудченко в інтересах держави звернувся до суду із позовною заявою та просить:
1) визнати недійсним договір дарування автомийки з офісними приміщеннями, приміщеннями аптеки та перукарні літ.А площею 320,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 11.03.2026 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального Мокрецькою О.О. за №584;
2) скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності на автомийку з офісними приміщеннями, приміщенням аптеки та перукарні літ.А площею 320,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 з ОСОБА_2 набутої на підставі договору дарування від 11.03.2026 №584, посвідченого приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Мокрецькою О.О., (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 397865518101, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 83706277 від 11.03.2026);
3) визнати недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_2 , укладений 11.03.2026 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального Мокрецькою О.О. за №593;
4) скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2 з ОСОБА_2 набуту на підставі договору дарування від 11.03.2026 №593, посвідченого приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Мокрецькою О.О., (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2299647518101, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 83707864 від 11.03.2026).
Одночасно із позовною заявою заступником керівника Житомирської окружної прокуратури також було подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме на:
- об`єкт нерухомого майна №397865518101 загальною площею 320,3 кв.м, який включає у себе будівлю автомийки з офісними приміщеннями, приміщенням аптеки та перукарні літ.А за адресою: АДРЕСА_1 ;
-об`єкт нерухомого майна №2299647518101 загальною площею 81,4 кв.м, житловою площею 47,4, яка складається з трьох житлових кімнат та допоміжних приміщень за адресою: АДРЕСА_3 .
В обгрунтування заяви вказує, що 06.03.2026 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.240 КК України. Ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 12.03.2026 накладено арешт на майно підозрюваної особи, у тому числі на: квартиру АДРЕСА_4 ; нежитлову будівлю (автомийка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно довідки із Державного реєстру речових прав станом на 29.06.2026 власником об`єкту нерухомого майна №397865518101 загальною площею 320,3 кв.м, який включає у себе будівлю автомийки з офісними приміщеннями, приміщенням аптеки та перукарні літ.А за адресою: АДРЕСА_1 (надалі - автомийка) та об`єкту нерухомого майна №2299647518101 загальною площею 81,4 кв.м, житловою площею 47,4, яка складається з трьох житлових кімнат та допоміжних приміщень за адресою: АДРЕСА_3 (надалі - квартира) є ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платників податків: НОМЕР_1 . ОСОБА_2 став власником зазначеного нерухомого майна на підставі договору дарування №584, укладеного 11.03.2026 та посвідченого приватним нотаріусом Мокрецькою О.О., та договору дарування №593, укладеного 11.03.2026 та посвідченого приватним нотаріусом Мокрецькою О.О. Таким чином, на підставі нотаріально посвідчених договорів № 593 та № 584 від 11.03.2026 право власності на автомийку та квартиру перейшло від ОСОБА_1 до ОСОБА_2 . Отже, після повідомлення про підозру (06.03.2026) і до накладення арешту на належне йому нерухоме майно (12.03.2026), ОСОБА_1 , розумно припускаючи і передбачаючи можливість настання для нього негативних наслідків, у тому числі майнового характеру за результатами кримінального провадження, з метою уникнення стягнення коштів (в разі визнання його винуватим та задоволення цившьного позову прокуратури у розмірі 70 106 151,00 грн та судових витрат у розмірі 105 275,70 грн) відчужив 11.03.2026 належні йому автомийку та квартиру ОСОБА_2 . Спеціалізованою екологічною прокуратурою (на правах відділу) Житомирської обласної прокуратури супровідним листом від 07.04.2026 №12-209вих-26 обвинувальний акт від 07.04.2026 за обвинуваченням, у тому числі ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.240 КК України направлено до Коростишівського районного суду Житомирської області. Ураховуючи, що підставою звернення прокурора до суду з цим з позовом є дії ОСОБА_1 щодо відчуження нерухомого майна, шляхом укладення оспорюваних договорів з метою уникнення можливої конфіскації зазначеного майна, а також уникнення відповідальності в частині відшкодування завданих кримінальним правопорушенням збитків, тому припущення прокурора, що невжиття заходів забезпечення цього позову може істотно ускладнити чи взагалі унеможливити ефективний захист державних інтересів, є достатньо обгрунтованим. При цьому, у разі укладення ОСОБА_2 будь-яких правочинів щодо відчуження даного нерухомого майна, що є предметами договорів, недійсність яких є предметом позовних вимог, буде знівельоване значення судового рішення у випадку задоволення даного позову, та зумовить необхідність подальшого звернення до суду з метою повернення такого майна. У даному випадку предмет спору нерозривно пов`язаний та безпосередньо стосується нерухомого майна, щодо якого необхідно вжити заходи забезпечення позову, оскільки вказане майно є предметом оспорюваних договорів. Заявлений спосіб забезпечення позову цілком співвідноситься з предметом позову.
У відповідності до ч.1 ст.153 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з ч.2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч.3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Пунктами 1 та 2 частини 1 статті 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.
Арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна. Заборона на відчуження об`єкта нерухомого майна - це перешкода у вільному розпорядженні майном.
Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22.12.2006 №9 роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) викладено такий висновок: «Під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.».
Отже, під час дослідження судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову ключовим є встановлення: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду із заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами. Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.
Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2024 року в справі № 754/5683/22 (провадження № 14-28цс23).
Як вбачається з позовної заяви, предметом позову у ній є визнання недійсними договору дарування автомийки з офісними приміщеннями, приміщеннями аптеки та перукарні літ.А площею 320,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , укладеного 11.03.2026 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , та посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального Мокрецькою О.О. за №584, а також договору дарування квартири АДРЕСА_2 , укладеного 11.03.2026 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , та посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального Мокрецькою О.О. за №593.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав № 483774012 від 29.06.2026, власником об`єкту нерухомого майна: будівля автомийки з офісними приміщеннями, приміщенням аптеки та перукарні літ.А, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний №397865518101) та об`єкту нерухомого майна: квартири АДРЕСА_2 (реєстраційний №2299647518101) є ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , який набув вказані об`єкти на підставі оспорюваних договорів дарування № 584 та № 593 відповідно.
Враховуючи досліджені документи та предмет позову, суд дійшов висновку про необхідність накладення арешту на вкзані об`єкти нерухомого майна, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду або унеможливити ефективний захист прав та інтересів позивача, за захистом яких він в інтересах держави звернувся до суду.
Отже, заява заступника керівника Житомирської окружної прокуратури Михайла Рудченка про забезпечення позову підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 149-153, 260, 261, 353 ЦПК України, суд -
постановив:
Заяву заступника керівника Житомирської окружної прокуратури Михайла Рудченка про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом заступника керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів дарування нерухомого майна, скасування реєстрації права власності, - задовольнити.
Накласти арешт на наступні об`єкти нерухомого майна:
- будівлю автомийки з офісними приміщеннями, приміщенням аптеки та перукарні літ.А, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний №397865518101);
- квартиру АДРЕСА_2 (реєстраційний №2299647518101).
Примірник ухвали про забезпечення позову невідкладно надіслати учасникам справи та до Департаменту реєстрації Житомирської міської ради для виконання (м.Житомир, вул.Б. Лятошинського, 15-Б).
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.
Повний текст ухвали складено: 01.07.2026.
Суддя М. В. Петровська