"29" червня 2026 р. Справа № 363/3807/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області у складі: головуючого судді Свєтушкіної Д.А. за участі секретаря Галай О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгород скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Вишгородського відділу Державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Тимченко Катерини Іванівни, стягувач ОСОБА_2 ,-
ВСТАНОВИВ:
До Вишгородського районного суду Київської області від представника скаржника адвоката Коломійця І.О. надійшла скарга ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Вишгородського відділу Державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі Вишгородського ВДВС) Тимченко К.І., стягувач ОСОБА_2 , в якій просить визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Вишгородського ВДВС Тимченко К.І. щодо відмови у проведенні перерахунку аліментів у виконавчому провадженні № 80434348 з 03 березня 2026 року, скасувати рішення старшого державного виконавця Вишгородського ВДВС Тимченко К.І., викладене у листі від 18.06.2026 року № 62957 та зобов`язати державного виконавця Вишгородського ВДВС провести перерахунок аліментів у виконавчому провадженні № 80434348, застосувавши новий спосіб стягнення аліментів у розмірі 1/3 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 03.03.2026 року. Мотивуючи свої вимоги тим, що на виконанні Вишгородського відділу державної виконавчої служби перебуває виконавче провадження № 80434348 відкрите на підставі виконавчого листа № 363/2607/25, виданого Вишгородським районним судом Київської області. Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 02.10.2025 року у справі № 363/2607/25 змінено спосіб стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 . Резолютивною частиною рішення визначено, що новий спосіб стягнення аліментів застосовується «починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили». На зазначене рішення була подана апеляційна скарга. Постановою Київського апеляційного суду від 03.03.2026 рішення Вишгородського районного суду Київської області від 02.10.2025 року залишено без змін. Відповідно до частини другої статті 273 ЦПК України рішення суду першої інстанції набрало законної сили саме 03.03.2026 року. 17.06.2026 року представником боржника подано заяву про проведення перерахунку аліментів з урахуванням фактичної дати набрання рішенням законної сили - 03.03.2026 року. Однак листом від 18.06.2026 № 62057 старший державний виконавець відмовив у проведенні перерахунку, посилаючись на те, що у виконавчому листі зазначено дату набрання рішенням законної сили - 04.11.2025 року. Вважає такі дії державного виконавця неправомірними, оскільки саме 03.03.2026 року є юридично значимою датою для застосування нового способу стягнення аліментів. Державний виконавець, будучи обізнаним про факт апеляційного перегляду та дату набрання рішенням законної сили, безпідставно відмовив у проведенні перерахунку, чим порушив права боржника на правильне визначення розміру аліментних зобов`язань.
Ухвалою судді від 23.06.2026 року відкрито провадження за скаргою та призначено її до судового розгляду.
26.06.2026 року до суду через підсистему «Електронний суд» (зареєстровано 29.06.2026 року) від представника Вишгородського ВДВС Матвієнко В.В.. надійшли заперечення, в яких зазначено, що із позицією викладеною скаржником у скарзі, Відділ не погоджується, оскільки вважає її безпідставною, необґрунтованою, недоведеною та необ`єктивною, а також такою, що суперечить вимогам чинних нормативно-правових актів, з огляду на наступне. 05.03.2026 року ОСОБА_2 було подано до Вишгородського ВДВС заяву стягувача про примусове виконання судового рішення Вишгородського районного суду Київської області від 02.10.2025 року у справі №363/2607/25. Виконавчий лист у зазначеній справі було видано Вишгородським районним судом Київської області 04.11.2025 року, а також судом в ньому було зазначено дату набрання рішенням законної сили 04.11.2025 року. Перевіривши вказані документи на відповідність положенням Закону, виконавцем було прийнято рішення про відкриття виконавчого провадження №80434348 та початку примусового виконання судового рішення у відповідності до Закону. 17.06.2026 року представником боржника подано до Відділу заяву про проведення перерахунку аліментів, в якій він, посилаючись на апеляційне оскарження боржником судового рішення, що перебуває на виконанні, просив здійснити перерахунок заборгованості по сплаті аліментів та застосовувати новий спосіб стягнення аліментів у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) боржника, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи саме з 03 березня 2026 року. Оскільки у відповідності до пункту 1 частини 2 статті 18 ЗУ «Про Виконавче провадження» виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішення виключно у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом, відповідним листом від 18.06.2026 року за № 62957, представнику боржника було повідомлено про неможливість здійснення перерахунку аліментів за період, що суперечить відомостям, вказаним у виконавчому документі. Окрім цього, застосування виконавцем «нового способу стягнення аліментів» окрім того, який зазначений у виконавчому документі, як того просив представник боржника у виконавчому провадженні, є прямим порушенням Закону, а тому не може бути здійснено виконавцем у процесі виконання судового рішення. Таким чином, Вишгородський ВДВС, його посадові особи діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом при здійсненні виконавчих дій у виконавчому провадженні №80434348, а вимоги представника боржника щодо визнання дій виконавця незаконними є безпідставними, необґрунтованими, недоведеними, та такими, що суперечать чинним нормативно-правовим актам, та дійсним обставинам справи. З огляду на вищевикладене, просить відмовити в задоволенні скарги.
В судове засідання учасники справи не з`явились, про час та місце розгляду скарги повідомлені належним чином. Від представника скаржника адвоката Коломійця І.О. до суду надійшла заява, в якій просив проводити розгляд скарги без його участі та участі скаржника, вимоги скарги підтримав в повному обсязі. Також у своїх запереченнях представник Вишгородського ВДВС Матвієнко В.В. просила розглянути скаргу за відсутності їх представника.
Дослідивши письмові матеріали скарги, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду скарги і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Судом встановлено, що на примусовому виконанні у Вишгородському ВДВС перебуває виконавче провадження № 80434348 за виконавчим листом у справі № 363/2562/18 виданим 04.11.2025 року Вишгородським районним судом Київської області про зміну способу стягнення аліментів.
Так, рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 02.10.2025 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну способу та ухвалено змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються за рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 05.09.2012 року, у справі за №2-1225/12, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дитини: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 500 грн. щомісячно та не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позовної заяви (21.06.2012 року) і до досягнення дитиною повноліття, на 1/3 частку всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання цим рішенням суду законної сили і, до досягнення дитиною повноліття.
04.11.2025 року Вишгородським районним судом видано виконавчий лист у вказаній справі, де окрім іншого зазначено дату набрання законної сили рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 02.10.2025 року - 04.11.2025 року.
Натомість, не погоджуючись з даним рішенням суду, 31.10.2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду та ухвалою Київського апеляційного суду від 03.12.2025 року відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою.
Постановою Київського апеляційного суду від 03.03.2026 року рішення Вишгородського районного суду Київської області від 02.10.2025 року залишено без змін.
05.03.2026 року ОСОБА_2 було подано до Вишгородського ВДВС заяву про примусове виконання судового рішення Вишгородського районного суду Київської області від 02.10.2025 року у справі № 363/2607/25, на підставі якої постановою старшого державного виконавця Вишгородського ВДВС Тимченко К.І. від 06.03.2026 року відкрито виконавче провадження № 80434348.
Також ухвалою Вишгородського суду Київської області від 04.06.2026 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки у виконавчому листі № 363/2607/25 щодо зазначеної в ньому дати набрання рішенням законної сили, оскільки станом на момент його видачі суд не мав відомостей ані про подання апеляційної скарги, ані про подальший результат апеляційного перегляду справи.
17.06.2026 року представником ОСОБА_1 до Вишгородського ВДВС подано заяву про проведення перерахунку аліментів з урахуванням фактичної дати набрання рішенням законної сили - 03.03.2026 року.
Однак листом від 18.06.2026 № 62957 старший державний виконавець Вишгородського ВДВС Тимченко К.І. відмовила у проведенні перерахунку, посилаючись на те, що у виконавчому листі зазначено дату набрання рішенням законної сили - 04.11.2025 року, тож здійснення перерахунку аліментів з іншої дати є неможливим, оскільки це суперечить відомостям вказаним у виконавчому листі, який є обов`язковим до виконання.
Даючи оцінку доводам скарги про неправомірні дії та рішення державного виконавця суд керується відповідними нормами Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII), Сімейного кодексу України (далі - СК України) та Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України).
Так, відповідно до положень статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За приписами статті 2 цього Закону № 1404-VIII засадами виконавчого провадження є верховенство права; обов`язковість виконання рішень; законність; диспозитивність; справедливість; неупередженість та об`єктивність; гласність та відкритість виконавчого провадження; розумність строків виконавчого провадження; співмірність заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених законом заходів щодо примусового виконання рішень своєчасно, ефективно та в повному обсязі.
Згідно з частинами першою та третьою статті 71 зазначеного Закону визначення суми заборгованості зі сплати аліментів здійснюється виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.
Відповідно до статті 195 СК України розрахунок заборгованості за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), здійснюється виходячи з фактичного заробітку (доходу) платника аліментів.
Проаналізувавши вищевикладене, враховуючи що у виконавчому листі № 363/2607/25, за яким було відкрито виконавче провадження № 80434348, Вишгородський районним судом Київської області, як органом, що його видав, зазначено дату набрання рішенням законної сили - 04.11.2025 року, у відповідності до пункту 1 частини 2 статті 18 ЗУ № 1404-VIII виконавець був зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішення виключно у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом, та не міг самостійно визначити іншу дату набрання рішенням законної сили, ніж та, що була вказана у виконавчому листі. Тож в даному випадку, суд приходить до висновку, що державний виконавець при здійсненні виконавчих дій у виконавчому провадженні №80434348 діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом.
Натомість, враховуючи засади виконавчого провадження такі як верховенство права, обов`язковість виконання рішень, законність та справедливість, суд не позбавлений можливості при розгляді цієї скарги встановити вірну дату набрання рішенням Вишгородського районного суду Київської області № 363/2607/25 від 02.10.2025 року законної сили та усунути розбіжності, що виникли, через відсутність у Вишгородського районного суду Київської області на момент видачі виконавчого листа № 363/2607/25 відомостей про подання апеляційної скарги на вказане рішення суду.
Так питання набрання рішенням суду законної сили врегульовано положеннями статті 273 ЦПК України.
Відповідно до частини першої частини цієї статті рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Згідно з частиною другою статті 273 ЦПК України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Таким чином, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, лише у випадку, якщо не було подано апеляційну скаргу, при цьому вказане положення застосовується незалежно від того, чи знав суд, що ухвалив рішення про подану апеляційну скаргу.
Натомість, оскільки на рішення Вишгородського районного суду Київської області № 363/2607/25 від 02.10.2025 року було подано апеляційну скаргу, вказане рішення відповідно до положень частини другої статті 267 ЦПК України набрало законної сили після прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду, а саме 03.03.2025 року. Тож, саме з цього дня підлягає зміні спосіб стягнення аліментів та застосування нового визначеного рішенням суду способу стягнення аліментів у розмірі 1/3 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
З огляду на вищевикладене, з метою відновлення прав боржникана на правильне визначення розміру аліментних зобов`язань та приведення виконавчого провадження до вимог Закону, враховуючи, встановленні судом під час розгляду цієї скарги обставини, суд вважає за необхідне частково задовольнити скаргу, скасувавши рішення старшого державного виконавця Вишгородського ВДВС Тимченко К.І., викладене у листі від 18.06.2026 року № 62957 та зобов`язавши уповноваженого державного виконавця Вишгородського ВДВС провести перерахунок аліментів у виконавчому провадженні № 80434348, застосувавши новий спосіб стягнення аліментів у розмірі 1/3 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили, а саме 03.03.2026 року.
Керуючись ст.ст. 447-451 ЦПК України, ЗУ «Про виконавче провадження», суд -
УХВАЛИВ:
Скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Вишгородського відділу Державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Тимченко Катерини Іванівни, стягувач ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Скасувати рішення старшого державного виконавця Вишгородського відділу Державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Тимченко Катерини Іванівни, викладене у листі № 62957 від 18.06.2026 року.
Зобов`язати уповноваженого державного виконавця відділу Державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України провести перерахунок аліментів у виконавчому провадженні № 80434348, застосувавши новий спосіб стягнення аліментів у розмірі 1/3 частки всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 03.03.2026 року.
У задоволенні решти вимог скарги - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Д.А. Свєтушкіна