Справа № 758/20924/25
Номер провадження: 2/365/349/26
У Х В А Л А
про відмову у відкритті провадження у справі
01 липня 2026 року селище Згурівка
Суддя Згурівського районного суду Київської області Солдатова Т.М., перевіривши матеріали цивільної справи за позовною заявою АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УНІВЕРСАЛ БАНК» звернулося до Подільського районного суду міста Києва із вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 12.02.2021 року у розмірі 38330,45 грн станом на 21.10.2025 р., в тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 38330,45 грн; заборгованість за пенею - 0,00 грн; заборгованість за порушення грошового зобов`язання - 0,00 грн, а також судові витрати у розмірі 3028,00 грн.
Ухвалою судді Подільського районного суду міста Києва від 29 грудня 2025 року справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано на розгляд до Броварського районного суду Київської області.
Ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 29 січня 2026 року матеріали цивільного позову АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передано на розгляд до Згурівського районного суду Київської області за підсудністю.
Підставою для передання за підсудністю стало те, що згідно з відповіддю № 2185496 від 26.12.2025 щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери фактична адреса місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - АДРЕСА_1 .
05 березня 2026 року справу № 758/20924/25 отримано Згурівським районним судом Київської області.
Отримавши матеріали цивільного позову, суддя Солдатова Т.М. встановила, що у відповіді № 2185496 від 26.12.2025 міститься інформація, що ОСОБА_1 знята з обліку 15.05.2024 у зв`язку з поверненням до покинутого місця постійного проживання.
Аналогічна інформація міститься у відповіді № 2534589 від 30.03.2026 щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери щодо ОСОБА_1 .
На підставі ч. 6 ст. 187 ЦПК України суд направив запити з метою встановлення інформації про зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Із відповіді № 2536046 від 31.03.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру вбачається, що за вказаними параметрами особу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 не знайдено.
30.04.2026 року до суду надійшла відповідь Управління обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області на запит суду від 01 квітня 2026 року, з якої вбачається, що відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 змінила прізвище на ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 та була знята з реєстрації 10.01.2025 року у зв`язку зі смертю.
Ухвалою судді Згурівського районного суду Київської області від 08 травня 2026 року зобов`язано Подільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надати суду до 25 травня 2026 року витяг з актового запису про смерть ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
09.06.2026 року до суду надійшов лист від Подільського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, з якого вбачається, що ухвалу Згурівського районного суду Київської області від 08.05.2026 (справа № 758/20924/25) направлено для виконання за належністю до Київського відділу державної реєстрації смерті Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, оскільки актовий запис про смерть ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складено останнім відділом.
09.06.2026 року до суду надійшов лист від Київського відділу державної реєстрації смерті Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якому міститься витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію смерті № 0[телефон приховано] від 26.05.2026 року, з якого вбачається, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що 10 січня 2025 року складено актовий запис № 561.
Відповідно до статті 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження. У випадках, встановлених законом, охороняються інтереси зачатої, але ще не народженої дитини. У випадках, встановлених законом, здатність мати окремі цивільні права та обов`язки може пов`язуватися з досягненням фізичною особою відповідного віку. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
У статті 26 ЦК України визначено, що усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов`язки. Фізична особа має усі особисті немайнові права, встановлені Конституцією України та цим Кодексом. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов`язки як учасник цивільних відносин.
Згідно з частиною першою статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
У статті 46 ЦПК України визначено, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи (стаття 46 чинного ЦПК України).
Частиною першою статті 47 ЦПК України передбачено, що здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Згідно з частиною першою статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
Відповідно до частини першої статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
Аналіз вказаних норм процесуального права, а також положень частин першої, другої, четвертої статті 25, частини першої статті 26 ЦК України та частини другої статті 48 ЦПК України, дозволяє дійти висновку про те, що на момент звернення із позовом до суду відповідач у справі повинен мати цивільну процесуальну правосуб`єктність. В іншому випадку провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите - підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України).
Отже, якщо позов пред`явлено до померлої особи, то провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите - підлягає закриттю відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, так як справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Позивач звернувся до суду з позовною заявою 24.12.2025 року, тобто на момент звернення із позовом до суду відповідач вже помер.
Верховний Суд у постанові від 20 червня 2019 року у справі № 185/998/16-ц (провадження № 61-33766сво18) зробив висновок на підставі аналізу наведених норм процесуального права, що на момент звернення із позовом до суду відповідач у справі повинен мати цивільну процесуальну правосуб`єктність. В іншому разі провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 чинного ЦПК України).
Крім того, у постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 183/4229/14-ц (провадження № 61-5330св18), міститься висновок про те, що чинним законодавством України не передбачено судового вирішення спору з особою, яка на час звернення до суду померла та правоздатність якої відповідно до вимог частини четвертої статті 25 ЦК України припинено.
Залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства, є порушенням прав, свобод та інтересів третіх осіб. Такі висновки суду узгоджуються з правовою позицію викладеною в постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 489/4072/16-ц (провадження № 61-1630 св 17).
З аналізу пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України вбачається, що правонаступників у справу можна залучити тільки у випадку, коли смерть особи сталася вже після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі.
Оскільки чинним законодавством України не передбачено судового вирішення спору з особою, яка на час звернення до суду померла та правоздатність якої припинена, а тому у відкритті провадження у даній справі слід відмовити відповідно до пункту 1 частини 1 статті 186 ЦПК України.
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про судовий збір» відмова у відкритті провадження є однією з підстав для повернення судового збору.
При цьому, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 186, 260-261, 353 ЦПК України, суддя
ПОСТАНОВИЛА:
Відмовити у відкритті провадження в цивільній справі за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Роз`яснити АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ «УНІВЕРСАЛ БАНК» право звернутися з клопотанням про повернення сплаченої суми судового збору.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Головуючий суддя Т.М. Солдатова