Справа № 538/1398/26
Провадження № 2-а/538/28/26
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01.07.2026 року Cуддя Лохвицького районного суду Бондарь В.А. розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Секретаріату уповноваженого Верховної ради України з прав людини; Національного агентства з питань запобігання корупції; Миргородської окружної прокуратури; Лохвицького відділу Миргородської окружної прокуратури про визнання бездіяльності протиправною, незаконною та зобов`язання вчинити певні дії, -
в с т а н о в и в:
25.06.2026 року ОСОБА_1 звернувся до Лохвицького районного суду Полтавської області з позовом до Секретаріату уповноваженого Верховної ради України з прав людини; Національного агентства з питань запобігання корупції; Миргородської окружної прокуратури; Лохвицького відділу Миргородської окружної прокуратури, в якому просив суд:
- визнати бездіяльність НАЗК протиправною, незаконною (ст. 11, 53, 53-3, 53-4 ЗУ «Про запобігання корупції»), що полягає у невиконанні своїх обов`язків щодо захисту прав позивача (зокрема трудових та від дискримінаційного переслідування), незважаючи на те, що позивач є потерпілим у кримінальних провадженнях щодо зловживання владою суб`єктів владних повноважень;
- визнати бездіяльність НАЗК адміністративними правопорушеннями за ознаками ст. 186, 212-3, 172-7 КУпАП та накласти адміністративне стягнення (штраф);
- визнати бездіяльність Омбудсмена протиправною, незаконною (ст. 1, 2, 3, 4, 13 п. 9, 10, 21 ЗУ «Про Уповноваженого ВРУ з прав людини»), що полягає у невиконанні своїх обов`язків щодо захисту прав позивача (зокрема трудових та від дискримінаційного переслідування), незважаючи на те, що позивач є потерпілим у кримінальних провадженнях щодо зловживання владою суб`єктів владних повноважень;
- визнати бездіяльність Омбудсмена адміністративними правопорушеннями за ознаками ст. 186, 212-3, 172-7 КУпАП та накласти адміністративне стягнення (штраф);
- визнати бездіяльність Миргородської окружної прокуратури (Лохвицьке відділення) протиправною, незаконною (ст. 1, 2, 5, 23, 25 ЗУ «Про прокуратуру»), що полягає у невиконанні своїх обов`язків щодо захисту прав позивача (зокрема трудових та від дискримінаційного переслідування), незважаючи на те, що позивач є потерпілим у кримінальних провадженнях щодо зловживання владою суб`єктів владних повноважень, та незважаючи на неодноразові звернення позивача до прокуратури;
- визнати бездіяльність Прокуратури адміністративними правопорушеннями за ознаками ст. 186, 212-3, 172-7 КУпАП та накласти адміністративне стягнення (штраф);
- зобов`язати НАЗК заснувати належну (визначену законом) співпрацю з позивачем, викривачем ОСОБА_1 , до повного відновлення (захисту) його прав, шляхом здійснення представництва інтересів позивача в судах та державних органах;
- зобов`язати Омбудсмана заснувати належну (визначену законом) співпрацю з позивачем, дискримінованою владою особою, ОСОБА_1 , до повного відновлення (захисту) його прав, шляхом здійснення представництва інтересів позивача в судах та державних органах;
- зобов`язати Миргородську окружну прокуратуру (Лохвицьке відділення) заснувати належну (визначену законом) співпрацю з позивачем, потерпілою особою, ОСОБА_1 , до повного відновлення (захисту) його прав, шляхом здійснення представництва інтересів позивача в судах та державних органах
Дослідивши матеріали адміністративного позову, суддя зазначає наступне.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Згідно вимог частини першої статті 20 КАС України передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; 2) адміністративні справи, пов`язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо: оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму,членів цих комісій; уточнення списку виборців; оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум; оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб; 3) адміністративні справи, пов`язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо: примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства; примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та ( або) забезпечення примусового видворення за межі території України; продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами1-3 частини першої цієї статті; 5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»; 6) адміністративні справи за позовними заявами територіального центру комплектування та соціальної підтримки з приводу тимчасового обмеження громадян України у праві керування транспортним засобом під час мобілізації.
Частиною другою вказаної статті визначено, що окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.
Таким чином, в розумінні частини другої статті 20 КАС України за змістом спірних правовідносин і за суб`єктним складом вирішення вказаного спору відноситься до компетенції та підсудності саме окружного адміністративного суду, що виключає можливість його вирішення місцевим загальним судом як адміністративним.
Правила предметної підсудності разом з правилами територіальної та інстанційної підсудності складають алгоритм визначення компетентного суду для розгляду і вирішення окремих категорій адміністративних справ.
Вирішуючи питання про передачу адміністративної справи за підсудністю, суд керується наступними підставами та мотивами.
Відповідно до з ч. 1 ст. 25 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Водночас положеннями частин першої та другої статті 26 КАС України визначено підсудність справ за місцем проживання або місцезнаходженням відповідача. Відповідно до частин першої, другої статті 26 КАС України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
З аналізу вищенаведених норм процесуального закону вбачається, що Кодекс адміністративного судочинства України встановлює декілька видів територіальної підсудності, в тому числі: загальну (залежно від місця проживання чи місцезнаходження відповідача) та альтернативну (за вибором позивача).
Тобто, якщо предметом адміністративного позову є оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної особи, то позивач може скористатися правом альтернативної підсудності.
У зв`язку з цим, у такому випадку, застосуванню підлягають положення ч. 1 ст. 25 КАС України (підсудність за вибором позивача адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом).
Відповідно до відповіді № 2965050 від 01.07.2026 року з Єдиного державного демографічного реєстру, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ВЧ НОМЕР_1 .
Отже, суд прийшов до висновку, що адміністративна справа №538/1398/26 підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд до іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, 25, 29, 241- 243, 248, 256, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
у х в а л и в:
Адміністративну справу № 538/1398/26 за позовом ОСОБА_1 до Секретаріату уповноваженого Верховної ради України з прав людини; Національного агентства з питань запобігання корупції; Миргородської окружної прокуратури; Лохвицького відділу Миргородської окружної прокуратури про визнання бездіяльності протиправною, незаконною та зобов`язання вчинити певні дії передати для розгляду до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили згідно ст. 256 КАС України з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя В.А. Бондарь