Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
УХВАЛА
про прийняття до розгляду та відкриття провадження у справі
01 липня 2026 року Справа № 520/13915/26
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Садова М.І., розглянувши матеріали адміністративного позову Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення суми,
у с т а н о в и в :
Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача у якому просить:
- стягнути з ОСОБА_1 на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) кошти за вчинення майнової шкоди у 2220 гривень 00 копійок (дві тисячі двісті двадцять гривень нуль копійок).
Спір належить до юрисдикції адміністративних судів, має розглядатись в порядку адміністративного судочинства та підсудний Харківському окружному адміністративному суду.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Виходячи з положень ст. ст. 171, 257 КАС України оскільки справа належить до справ незначної складності, позовну заяву належить розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Клопотання позивача про поновлення процесуального стркоу звернення до суду.
Як слідує із матеріалів справи даний позов заявлено Військовою частиною НОМЕР_1 , як суб`єктом владних повноважень з метою стягнення з ОСОБА_1 коштів, на загальну суму шкоди заподіяної державі в розмірі 2220 гривень 00 копійок, під час проходження публічної (військової) служби.
При цьому, обґрунтовуючи право звернення до суду з даним позовом представник військової частини покликається до пункту 1 частини першої статті 6 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі», якими встановлено, що особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди в разі виявлення нестачі, розкрадання, умисного знищення, пошкодження чи іншого незаконного використання військового та іншого майна, у тому числі переданого під звіт для зберігання, перевезення, використання або для іншої мети, здійснення надлишкових виплат грошових коштів чи вчинення інших умисних протиправних дій.
Верховний Суд у постанові від 18 січня 2024 року в справі №520/11225/23 здійснив комплексний аналіз норм Закону №160-ІХ та зробив висновок, що особа може бути притягнута до матеріальної відповідальності протягом трьох років з дня виявлення завданої шкоди (стаття 4). У разі виявлення факту завдання шкоди командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб (частина друга статті 8). Поряд із цим, нормами Закону №160-ІХ передбачено випадки, коли причини завдання шкоди, її розмір та винна особа можуть бути встановлені за результатами аудиту (перевірки), інвентаризації, досудового розслідування або судом. У таких випадках службове розслідування може не призначатися. У разі, якщо вину особи доведено, командир (начальник) не пізніше ніж у п`ятнадцятиденний строк із дня закінчення розслідування видає наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню (частина сьома статті 8). Наказ командира (начальника) про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності може бути оскаржено старшому за службовим становищем командиру (начальнику) та/або до суду в порядку, передбаченому законодавством (частина перша статті 14). Разом із цим, у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку. (стаття 12).
З огляду на зміст наведених положень Закону № 160-ІХ Верховний Суд указав, що особа може бути притягнута до матеріальної відповідальності протягом трьох років з дня виявлення завданої шкоди, про що командир (начальник) видає відповідний наказ. Однак, термін у три роки передбачений саме для притягнення особи до відповідальності. Водночас відшкодування завданої шкоди у передбачених статтею 12 Закону випадках здійснюється у судовому порядку. При цьому, Закон № 160-ІХ не визначає строки звернення до суду щодо відшкодування такої шкоди.
За таких умов, при визначенні строку звернення суб`єкта владних повноважень до суду з позовом про відшкодування завданої шкоди застосуванню підлягають відповідні норми КАС України.
Частиною 1, 2 статті 122 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.
В межах даного адміністративного позову позивачем заявлено позовну вимогу щодо стягнення коштів за вчинення майнової шкоди.
Відтак, до даних правовідносин застосовується 3-місячний строк звернення до суду.
Разом з тим, визначаючись щодо початку перебігу строку звернення до суду з вищезазначеними вимогами, слід звернути увагу, що розмір заявленої позивачем шкоди встановлено за наслідками службового розслідування проведеного Військовою частиною НОМЕР_1 .
Як свідчать матеріали справи, згідно наказу командира Військової частини НОМЕР_1 № 632-АГ від 30.01.2026, факт самовільного залишення військової частини у період з 05.08.2025 по теперішній час старшого сержанта ОСОБА_1 та вина військовослужбовця повністю доведена наявними матеріалами службового розслідування.
З аналізу вищезазначених обставин слідує, що трьохмісячний строк звернення Військової частини НОМЕР_1 з вимогами про стягнення з ОСОБА_1 заподіяної шкоди в розмірі 2220 гривень 00 копійок пропущено, оскільки з даним адміністративним позовом представник позивача звернувся лише 28.05.2026.
Позивач у заяві про усунення недоліків наводить аргументи про те, що на підставі наказу НОМЕР_2 прикордонного загону від № 632-АГ від 30.01.2026 (зі змінами №754-АГ від 04.02.2026) військова частина обґрунтовує зазначену вимогу про стягнення коштів з відповідача. Військова частина НОМЕР_1 має право стягувати кошти за завдання матеріальних збитків з військовослужбовців лише у випадку притягнення їх до матеріальної відповідальності і лише на підставі такого наказу, який відповідно до норм процесуального права може бути оскаржений відповідачем у місячний строк. Враховуючи вище викладене вбачається, що відповідач мав право на оскарження рішення суб`єкти владних повноважень (№ 632-АГ від 30.01.2026 (зі змінами №754-АГ від 04.02.2026) у строк в один місяць. Враховуючи інформацію наявну у матеріалах справи, останнім днем коли відповідач міг оскаржити рішення суб`єкта владних повноважень є 27.03.2026. Також позивач зазначає, що днем виникнення підстав, що дають позивачу право на пред`явлення заявленої у позові вимоги про стягнення коштів на підставі наказу, є закінчення строку для оскарження даного наказу. Подання суб`єктом владних повноважень до закінчення строку, визначеного ч.2 ст.122 цього Кодексу, позовної заяви із вимогою про стягнення грошових коштів, яка ґрунтується на підставі рішення суб`єкта владних повноважень було б передчасним і в порядку п.8 ч.4 ст.169 КАС України підлягала б поверненню. Крім того, позивач зазначає, що пропуск строку стався внаслідок об`єктивних, непереборних та форс-мажорних обставин, які жодним чином не залежали від волі позивача. Складні умови військової служби, правовий режим воєнного стану, перебування в зоні бойових дій, тривале лікування та відпустки представників військової частини НОМЕР_1 істотно ускладнили можливість належного процесуального реагування, що робить пропуск строку не провиною позивача, а вимушеною об`єктивною ситуацією. У зв`язку із наведеним просить поновити процесуальний строк для подання адміністративного позову до суду.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.
Норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Тобто поняття "поважні причини пропуску процесуальних строків" є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.
Оцінивши наведені позивачем причини поважності пропуску строку звернення до адміністративного суду, з метою ефективного відновлення порушеного права позивача суддя вважає за необхідне визнати поважними причини та поновити строк звернення до суду з даною позовною заявою.
Згідно частини третьої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
З огляду на викладене приходжу до переконання про те, що причини, які наведені позивачем, підтверджені відповідними доказами, а відтак такі визнаються судом поважними, а тому строк звернення до суду із адміністративним позовом слід поновити, а клопотання позивача задовольнити.
Керуючись статтями 12, 80, 160, 161, 168, 171, 241, 243, 257, 258 КАС України,
п о с т а н о в и в:
Клопотання позивача про поновлення строк звернення до суду із адміністративним позовом - задовольнити.
Поновити позивачу строк звернення до суду із адміністративним позовом у справі № 520/13915/26.
Прийняти адміністративний позов до розгляду та відкрити провадження у справі за адміністративним позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення суми.
Розгляд адміністративної справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Запропонувати відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали подати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 162 КАС України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Роз`яснити відповідачеві, що відповідно до частини 4 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України до відзиву мають бути додані документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).
Запропонувати позивачу подати до суду відповідь на відзив, а відповідачу - заперечення, протягом п`яти календарних днів з моменту отримання відповідних документів.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі знаходиться за посиланням: http://adm.hr.court.gov.ua/sud2070/.
Копію ухвали направити сторонам для відома.
Роз`яснити особам, які беруть участь у справі, що вони мають права та обов`язки, визначені статтями 44, 47, 51, 131 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Cуддя М. І. Садова