Судові рішення

Ухвала № 137868776 у справі № 420/28668/25 від 01.07.2026

Ухвала від 01.07.2026 в адміністративній справі № 420/28668/25 (категорія «Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо»). Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд, суддя Терлецький Д.С.

Справа№ 420/28668/25
СудП'ятий апеляційний адміністративний суд
СуддяТерлецький Д.С.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяСправи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо
Дата ухвалення01.07.2026
Надійшло до реєстру02.07.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/137868776

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------

У Х В А Л А

01 липня 2026 р. м. Одеса Справа № 420/28668/25

Суддя П`ятого апеляційного адміністративного суду Терлецький Д.С., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправної бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 березня 2026 року у справі № 420/28668/25 адміністративний позов задоволено частково.

26 червня 2026 року до П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга військової частини НОМЕР_1 на вказане рішення.

За результатами ознайомлення з апеляційною скаргою встановлені підстави для залишення апеляційної скарги без руху.

Оскаржуване судове рішення ухвалено судом першої інстанції в порядку письмового провадження 26 березня 2026 року, а апеляційна скарга на це рішення подана 26 червня 2026 року.

Згідно з частиною першою статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Отже, відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 березня 2026 року у справі №420/28668/25 повинна була бути подана не пізніше 27 квітня 2026 року. Натомість апеляційна скарга була подана до апеляційного суду 26 червня 2026 року.

Водночас до апеляційної скарги не додано заяви про поновлення пропущеного строку, а в тексті апеляційної скарги таке клопотання відсутнє.

Згідно із частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли КАС України встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до частини другої статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1)на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Копія повного судового рішення вручена скаржнику шляхом надсилання в електронній формі 28 березня 2026 року о 16:53, що підтверджується довідкою про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету скаржника.

Згідно з частиною третьою статті 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 КАС України.

Доцільно вказати, що "інші поважні причини" є оціночною категорією, а поновлення строку на апеляційне оскарження у разі його пропуску з інших поважних причин передбачає розсуд судді, суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі № 9901/32/20 дійшла висновку, що іншого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Поновлення встановленого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках, за наявності підтверджених доказами обставин об`єктивного і непереборного характеру, що суттєво ускладнили або унеможливили своєчасне здійснення права на апеляційне оскарження судового рішення.

У КАС України не встановлені виключення чи підстави для звільнення учасників судового процесу від обов`язку надавати докази до суду та доводити обставини, які є підставами для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що строк на апеляційне оскарження пропущений з інших поважних причин, які становили об`єктивно непереборні обставини чи істотні перешкоди.

Отже, скаржник має обов`язок заявити клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Також згідно з пунктом 1 частини п`ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Усупереч цьому документ про сплату судового збору до апеляційної скарги не додано.

Водночас в апеляційній скарзі викладено клопотання відстрочення сплати судового збору. Воно обґрунтоване тим, що скаржник є бюджетною установою і позбавлений можливості своєчасно сплатити судовий збір.

Щодо заявленого клопотання необхідно зазначити таке.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення й звільнення від сплати згідно з частиною другою статті 132 КАС України установлюються законом. Таким законом є Закон України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір», який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.

Відповідно до частини третьої статті 8 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» при визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може ураховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.

Згідно з усталеною в правозастосовній практиці позицією в частині першій статті 133 КАС України визначено право суду з урахуванням майнового стану сторони звільнити, зменшити розмір, відстрочити чи розстрочити сплату судового збору, а в статті 8 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» - умови, включно із суб`єктними та предметними критеріями, та порядок здійснення цього диспозитивного повноваження. Зазначена позиція викладена в низці правових висновків Верховного Суду, зокрема, у правовому висновку, що міститься в пункті 44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 0940/2276/18.

Надаючи оцінку обставинам, які зазначені при обґрунтуванні клопотання, потрібно зазначити, що невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися належною підставою для звільнення від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення та розстрочення сплати судового збору.

Така оцінка узгоджується з усталеною в правозастосовній практиці позицією, за якою суб`єкти владних повноважень, включно з тими, які є бюджетними установами, діючи добросовісно, повинні використовувати всі передбачені законодавством засоби та можливості, вчиняти всі можливі й залежні від них дії, аби забезпечити наявність грошових коштів для своєчасної і в повному обсязі сплати судового збору. Зазначена позиція викладена в низці правових висновків Верховного Суду, зокрема, у постановах Верховного Суду від 11.03.2026 у справі №420/10305/25; від 09.03.2026 у справі №640/16215/22; від 11.11.2025 у справі №420/27553/23; від 15.10.2024 у справі №320/15441/23; від 25.01.2024 у справі №460/43834/22.

На підтвердження відсутності грошових коштів для сплати судового збору скаржник посилається на лист-роз`яснення Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України від 04.11.2024 р.

Проте за результатами вивчення листа, суд вважає за доцільне підкреслити відсутність конкретних відомостей щодо фінансування військової частини НОМЕР_1 . Тому, наданий лист не може вважатися належним доказом фінансового стану скаржника.

Натомість при обґрунтуванні клопотання про відстрочення сплати судового збору скаржником не надано жодних доказів, які б підтверджували послідовне й неодноразове вчинення ним дій, спрямованих на дотримання вимог процесуального закону щодо форми й змісту апеляційної скарги.

Щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги необхідно зазначити таке.

Відповідно до підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду з позовом) за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, при поданні позовної заяви судовий збір підлягав сплаті за ставкою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Застосування цієї ставки зумовлене тим, що позовна заява подана фізичною особою і містить одну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до статті 7 Закону України від 19.11.2024 № 4059-IX "Про Державний бюджет України на 2025 рік" на 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб установлено в розмірі 3 028,00 грн.

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, за подання апеляційної скарги з використанням підсистеми "Електронний суд" судовий збір необхідно сплатити в розмірі (3 028,00 грн. х 0,4 х 150% х 0,8) 1 453,44 грн.

Судовий збір за подання до П`ятого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги необхідно сплатити за такими платіжними реквізитами: отримувач коштів - ГУК в Од. обл./Приморський р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37607526; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку - 899998; рахунок отримувача [рахунок приховано]; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу - 101 __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), П`ятий апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Крім того, відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги потрібно додавати копії апеляційної скарги та доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 КАС України.

Згідно з частиною дев`ятою статті 44 КАС України, у разі подання до суду в електронній формі апеляційної скарги та документів, що до неї додаються, учасник справи зобов`язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.

Скаржник подав апеляційну скаргу з використанням підсистеми "Електронний суд" до якої не долучено доказів направлення копії апеляційної скарги та копій доданих документів іншим учасникам справи, що є невиконанням пункту 2 частини п`ятої статті 296 КАС України.

Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, установлених статтею 296 КАС України, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 КАС України зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, установивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, установлених статтями 160, 161 КАС України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з абзацом 1 частини другої статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд у такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 КАС України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Також потрібно вказати, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Ураховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу належить залишити без руху, а скаржнику належить установити строк для надання до суду апеляційної інстанції заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, доказів сплати судового збору, а також доказів надсилання копії апеляційної скарги та копій доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи.

Керуючись статтями 169, 295, 296, 298, 321, 325, 328 КАС України,

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору.

Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 березня 2026 року у справі № 420/28668/25 - залишити без руху.

Установити строк у десять днів з дня вручення цієї ухвали для надання до суду апеляційної інстанції клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, доказів сплати судового збору, а також доказів надсилання копії апеляційної скарги та копій доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи, протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити скаржнику, що у разі невиконання приписів цієї ухвали щодо порушення строку апеляційного оскарження у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено, а у разі невиконання приписів цієї ухвали щодо надання доказів сплати судового збору та надсилання копії апеляційної скарги та копій доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи - апеляційна скарга й додані до неї документи будуть повернуті без розгляду.

Ухвала в самостійному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя Д.С. Терлецький

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
17.07.2026 Ухвала № 138313012 П'ятий апеляційний адміністративний суд
23.06.2026 Постанова № 137626322 П'ятий апеляційний адміністративний суд
11.05.2026 Ухвала № 136396471 без тексту П'ятий апеляційний адміністративний суд
11.05.2026 Ухвала № 136396470 без тексту П'ятий апеляційний адміністративний суд
27.04.2026 Ухвала № 136023483 без тексту П'ятий апеляційний адміністративний суд
26.03.2026 Рішення № 135220529 без тексту Одеський окружний адміністративний суд
08.09.2025 Ухвала № 130110654 без тексту Одеський окружний адміністративний суд
08.09.2025 Ухвала № 130110650 без тексту Одеський окружний адміністративний суд
28.08.2025 Ухвала № 129870351 без тексту Одеський окружний адміністративний суд