ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 620/406/26
У Х В А Л А
про залишення апеляційної скарги без руху
30 червня 2026 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Бужак Н.П. та суддів Кобаля М.І., Файдюка В.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та рішення,-
У С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив визнати дії та рішення (адміністративний акт) в/ч НОМЕР_1 в частині щодо відхилення кандидатури позивача на посаду «Начальник цеху/метролог» протиправними.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 травня 2026 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою. Крім того, апелянтом подано клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Частиною 1 ст. 300 КАС України передбачено, що за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи відмови у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 296 КАС України в апеляційній скарзі зазначаються, зокрема, обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права.
Для винесення судом апеляційної інстанції законного та обґрунтованого рішення скаржник повинен навести свої аргументи, доводи та міркування щодо незаконності або (та) необґрунтованості оскарженого ним судового рішення.
Обґрунтовуючи в чому саме полягає незаконність рішення, скаржник повинен чітко зазначати, яку саму норму (закон) суд застосував неправильно, як її слід було б застосувати (на думку заявника) до спірних правовідносин і як це вплинуло на вирішення спору.
Найважливішу аргументацію доцільно виділяти в тексті скарги графічно (підкресленням, шрифтом).
Важливе значення має структура скарги, оскільки це забезпечує правильне її сприйняття та полегшує аналіз аргументів. Якщо рішення оскаржується з кількох підстав, то мотивацію доцільно викладати послідовно: яку норму порушено судом, зміст норми, її аналіз та тлумачення, в чому помилився суд, коли цю норму застосовував (або не застосовував), до чого це призвело. Після цього можна переходити до наступної підстави оскарження.
Наводячи доводи, що свідчать про необґрунтованість рішення, скаржник повинен (може) покликатися на:
- неповноту встановлення обставин, які мають значення для справи;
- неправильність встановлення обставин, які мають значення для справи, зокрема внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин;
- неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин.
Скаржник повинен зазначити, які саме висновки суду є необґрунтованими, в чому саме полягає їх необґрунтованість, якими доказами справи це підтверджується.
У даному випадку, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі викладено прохальну частину, в якій останній просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Вказані недоліки можуть бути усунені шляхом подання апеляційної скарги з повним викладенням обставин, якими апелянт обґрунтовує неправильність та неповноту дослідження доказів і встановлення обставин у справі та застосування норм права судом першої інстанції, і викладенням прохальної частини, із зазначенням, що саме просить апелянт в апеляційній скарзі.
Також пунктом 1 частини 5 статті 296 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 до апеляційної скарги не долучив документ про сплату судового збору, натомість апелянт заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору на підставі статті 8 Закону України "Про судовий збір".
Щодо заявленого клопотання, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з статтею 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З даної норми вбачається, що підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору є майновий стан заявника.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що доказів, які б вказували на скрутний майновий стан та свідчили про неможливість сплати судового збору, позивач до апеляційної скарги не додав.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає, оскільки звертаючись до суду з вказаним клопотанням, позивач не надав доказів, що його майновий стан унеможливлює сплату судового збору.
Також суд зазначає, що апеллянт не позбавлений права повторно подати клопотання про звільнення від сплати судового збору, відстрочення або розстрочення його сплати, надавши відповідні докази свого скрутного матеріального становища.
Таким чином, апелянт відповідно до вимог п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України повинен додати до апеляційної скарги документ про сплату судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 вказаного Закону за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою розмір ставки судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підпунктом 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", встановлено, що за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", чинного на момент звернення до суду з адміністративним позовом, прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2026 року встановлено у розмірі 3328 грн.
Отже, розмір судового збору за подання апеляційної скарги відповідно становить 1996,80 грн (3328*0,4=1331,20; 1331,20*150%/100%=1996,80).
Оскільки ОСОБА_1 не сплатив судовий збір, то апелянт має сплатити судовий збір у сумі 1996,80 грн.
Судовий збір необхідно сплатити на рахунок Шостого апеляційного адміністративного суду. Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів ГУК у м.Києві/Печерс.р-н/22030101. Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783. Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.). Код банку отримувача (МФО) 899998. Рахунок отримувача [рахунок приховано]. Код класифікації доходів бюджету 22030101.
Вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, а апелянту необхідно надати строк для усунення зазначених недоліків.
У відповідності до ч. 2 ст. 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії даної ухвали.
У зв`язку з викладеним, апеляційну скаргу слід залишити без руху та запропонувати апелянту усунути вказані недоліки апеляційної скарги шляхом подання документа про сплату судового збору в розмірі 1996,80 грн.
Керуючись ст. ст. 133, 169, 296, 298 КАС України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 травня 2026 року залишити без руху.
Встановити апелянту строк для усунення недоліків в термін протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя-доповідач: Бужак Н.П.
Судді: Кобаль М.І.
Файдюк В.В.