Справа № 761/25505/26
Провадження № 2/761/13241/2026
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
30 червня 2026 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Романишена І.П., дослідивши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» про визнання кредитного договору недійсним,
ВСТАНОВИВ:
До Шевченківського районного суду надійшла вищевказана позовна заява.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями цивільна справа надійшла в провадження судді Романишеної І.П.
Під час вивчення матеріалів позовної заяви було встановлено, що остання подана з порушенням вимог ст. 177 ЦПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, у позовній заяві міститься клопотання представника позивача про звільнення від сплати судового збору на підставі ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Частинами першою, третьою статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. Споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Судовий захист прав споживачів здійснюється загальними судами за правилами цивільного судочинства в порядку позовного провадження за позовами фізичних осіб - споживачів товарів, робіт і послуг.
Відповідно до преамбули Закону України «Про захист прав споживачів», він регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Законом визначено, що споживачем є фізична особа, яка придбає, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.
Рішенням Конституційного Суду України від 10 листопада 2011р. №15-рп/2011, справа №1-26/2011, вирішено, що в аспекті конституційного звернення положення пп. 22, 23 ст. 1, ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991р. №1023-XII з наступними змінами у взаємозв`язку з положеннями ч. 4 ст. 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.
Враховуючи викладене, суд вважає посилання позивача на Закон України «Про захист прав споживачів» безпідставним, оскільки у позовній заяві зазначено про те, що від імені позивача було укладено кредитний договір, сам же позивач не бажав отримати кредит, також його не отримував, кредитна угода не відповідає волевиявленню позивача, а відтак останній не є споживачем, тобто спір виник не на захист його прав як споживача.
Згідно з п. 1) ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується судовий збір сплачується у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 2026р. становить у сумі 1331,20 грн.
Таким чином, позивачу необхідно сплатити та надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору за одну немайнову вимогу у розмірі 1 064,96 грн. (1331,20 *0.8).
Згідно ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
Керуючись ст. 175, 177, 185, 353 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання представника позивача про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» про визнання кредитного договору недійсним, - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати три дні з дня отримання ухвали суду.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу разом зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СУДДЯ І.П. РОМАНИШЕНА