УХВАЛА
02 липня 2026 року
м. Київ
cправа № 908/3446/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючої), Бенедисюка І.М., Власова Ю.Л.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (далі - Товариство, відповідач, скаржник)
на рішення Господарського суду Запорізької області від 15.03.2024
та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.03.2026
у справі за позовом Семенівської сільської ради (далі - Рада, позивач)
до Товариства
про розірвання договору та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
1. Товариство 27.05.2026 через Електронний суд звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою в якій просить, зокрема, скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 15.03.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.03.2026 у справі №908/3446/23, в частині зобов`язання Товариства перерахувати обсяги спожитої електричної енергії Ради за період з квітня 2022 року до листопада 2022 року обсягом в 0кВт/год; справу в цій частині направити на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області. Крім того у касаційній скарзі просить визнати причини пропуску строку поважними та поновити строк для подання касаційної скарги.
2. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.05.2026 для розгляду справи №908/3446/23 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. (головуючої), Бенедисюка І.М., Власова Ю.Л.
3. Верховний Суд ухвалою від 08.06.2026 касаційну скаргу Товариства на рішення Господарського суду Запорізької області від 15.03.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.03.2026 у справі №908/3446/23 залишив без руху, у зв`язку із чим надав скаржникові строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення копії ухвали, шляхом надання: документа на підтвердження сплати судового збору за касаційну скаргу, ураховуючи майновий характер позовних вимог, у сумі 4 294,40 грн та клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження постанови з наведенням інших підстав для поновлення строку та доданням відповідних доказів.
4. Суд, роз`яснив Товариству, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде або повернуто на підставі частини п`ятої статті 292 ГПК України, або відмовлено у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України у залежності від повноти усунення недоліків.
5. Згідно з довідками про доставку документа в кабінет Електронного суду від 09.06.2026, за інформацією, отриманою з автоматизованої системи документообігу суду комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», документ в електронному вигляді: (ЄДРСР) ст. 292 ГПК Ухвала ВС про залишення касаційної скарги без руху від 08.06.2026 у справі №908/3446/23 надіслано в Електронний кабінет одержувача, зокрема - ПАТ «Запоріжжяобленерго» та адвокат Лєлєкова Вікторія Володимирівна. Документ доставлено в Електронний кабінет одержувачів: 08.06.2026 о 20:54. Отже, з урахуванням приписів статті 242 ГПК України ухвала від 08.06.2026 вважається врученою 09.06.2026.
6. На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 08.06.2026 у строк, встановлений судом, Товариством 16.06.2026 через Електронний суд подано до суду касаційної інстанції заяву про усунення недоліків касаційної скарги у справі №908/3446/23, у якій викладене клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень. У зазначеному клопотанні скаржник просить визнати поважними причинами пропуску строку та поновити пропущений строк на касаційне оскарження. До заяви також, зокрема, додано платіжну інструкцію від 29.05.2026 №4782 про сплату судового збору.
7. Перевіривши докази сплати судового збору, Суд доходить висновку, що на виконання ухвали Верховного Суду від 08.06.2026 у справі №908/3446/23 у строк, встановлений судом, скаржник усунув недолік касаційної скарги виключно в частині судового збору.
8. Водночас, розглянувши зазначене клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження та подані документи у якості доказів, дотримання вимог статті 288 ГПК України, проаналізувавши норми чинного законодавства, Касаційний господарський суд доходить висновку про відмову у задоволенні клопотання з огляду на таке.
9. Відповідно до статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, що оскаржується, або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення; учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.
10. Верховний Суд ухвалою від 08.06.2026, залишаючи касаційну скаргу Товариства без руху, зазначив, що визнає неповажними причини, наведені скаржником в обґрунтування поважності пропуску строку на касаційне оскарження постанови Центрального апеляційного господарського суду від 11.03.2026 у справі №908/3446/23, оскільки: (1) від дати отримання рішення суду відраховується строк на касаційне оскарження, який може бути поновлений; оскаржувана постанова вважається врученою скаржнику 14.04.2026; з урахуванням приписів частини шостої статті 242 ГПК України та частини другої статті 288 ГПК України, двадцятиденний строк, за яким скаржник має беззаперечне право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження закінчується 04.05.2026; скаржник звернувся до Суду, як вказано вище 27.05.2026 через Електронний суд, тобто з пропуском двадцятиденного строку протягом якого мав право на його поновлення за частиною другою статті 288 ГПК України;
(2) доводи про те, що Товариство знаходяться під постійними масованими атаками агресора; протягом строку на оскарження у Запорізькій області (за місцем розташування скаржника) повітряна тривога оголошувалася значну кількість разів та мала значну тривалість, по-перше мають бути доведені суду доказами відповідно до частини першої статті 73 ГПК України, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, які відповідають статям 76- 79 ГПК України щодо достовірності, належності і допустимості тоді, як будь-яких доказів та жодних обґрунтувань, що стосуються дотримання процесуальних строків щодо подання касаційної скарги не навів. Твердження скаржника і їх вплив на дотримання строків мають бути підтверджені доказами. А по-друге, колегія суддів виходить з того, що з 2022 року і до сьогодення в Україні діє правовий режим воєнного стану, тому такі обставини, як постійні та або тривалі повітряні тривоги, обстріли, відсутність електроенергії, води, тепла тощо є тими обставинами, які тривають з 2022 року і дотепер, а відтак скаржник має довести, яким саме чином ці обставини вплинули на можливість своєчасного вчинення ним відповідної процесуальної дії.
11. У поданому 16.06.2026 клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження Товариство викладає оновлене обґрунтування поновлення строку на касаційне оскарження та зазначає про таке:
11.1. як вже зазначалось у касаційній скарзі, однією з підстав пропущеного строку на подання касаційної скарги є часті повітряні тривоги, під час яких працівники Товариства згідно з пунктом 1 Наказу № 190/од від 22.07.2022 «Щодо дій працівників Товариства при отриманні сигналу «Увага всім» та оголошенні повідомлення про повітряну тривогу», усім працівникам наказано самостійно забезпечити свій вихід з робочого місця до найближчого укриття (копія наказу додається);
11.2. у Товариства наявні обставини, які істотно ускладнюють ведення господарської діяльності та підтримання сталого енергозабезпечення регіону, а, відповідно, ускладнюють вчасну оплату судового збору за подання касаційної скарги в строки, передбачені ГПК України;
11.3. Товариство знаходиться у вкрай тяжкому фінансовому стані, у зв`язку з відсутністю на поточних рахунках грошових коштів, наявної багатомільйонної заборгованості з податкового боргу та арештом рахунків; звертає увагу на зростання дебіторської заборгованості споживачів за відпущену електроенергію та за послуги з розподілу електроенергії (підтверджується доданими довідками); основною причиною зростання дебіторської заборгованості Товариства є падіння рівня платоспроможності споживачів, який у воєнний стан набрав масового характеру;
11.4. вищевказані обставини є підставами, які істотно ускладнюють здійснення Товариством своєї господарської діяльності, зокрема, оплати судового збору вчасно для подачі процесуальних документів у суди, у випадку цієї справи - вчасної оплати судового збору, в строки, передбачені ГПК України, для подання в межах процесуального строку касаційної скарги по справі № 908/3446/23 до Касаційного господарського суду; наразі відсутні кошти для фінансування в необхідному обсязі першочергових та обов`язкових витрат Товариства, таких як податковий борг, проведення поточних ремонтів мереж;
11.5. скаржник вважає, що Товариством наведені об`єктивні обставини, що істотно ускладнюють вчасну оплату судового збору та є однією із належних підстав для поновлення пропущеного строку для подання касаційної скарги у цій справі.
12. Товариство стверджує, що у разі неприйняття касаційної скарги до розгляду, воно буде позбавлено можливості захистити права та інтереси та спростувати доводи, викладені в оскаржуваних судових рішеннях.
13. На думку Товариства, ураховуючи вищенаведене, причини пропуску строку на подання касаційної скарги є поважними, а, отже, просить визнати поважними причини пропуску строків та поновити пропущений строк на касаційне оскарження у справі № 908/3446/23.
14. Рада 19.06.2026 (відповідно до відміток на поштовому конверті) звернулася до Верховного Суду із запереченням проти відкриття касаційного провадження у справі №908/3446/23 (зареєстровано канцелярією суду та передано судді-доповідачу 23.06.2026). Заперечення мотивоване тим, що процесуальний строк на касаційне оскарження судових рішень сплив 04.05.2026, тоді як касаційна скарга подана 27.05.2026, тобто з пропуском процесуального строку; Товариство не скористалося своїми процесуальними правами вчасно та не вчинило усіх можливих дій з метою дотримання строків; вважає доводи, наведені у заяві про усунення недоліків не поважними та просить відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №908/3446/23.
15. Верховний Суд зазначає, що нормами ГПК України не передбачається автоматичного та безумовного поновлення строку на касаційне оскарження, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку, проте для цього необхідно: (1) заявити відповідне клопотання; (2) обґрунтувати поважність причин пропуску такого строку; (3) надати суду відповідні докази.
16. Частинами третьою, четвертою статті 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
17. Згідно з частиною першою статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
18. Колегія суддів відзначає, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
19. У рішенні від 29.10.2016 у справі «Устименко проти України» ЄСПЛ дійшов висновку, що національні суди, вирішивши поновити пропущений строк оскарження остаточної постанови у справі заявника без наведення відповідних причин та скасувавши постанову суду, порушили принцип правової визначеності та право заявника на справедливий судовий розгляд за пунктом 1 статті 6 Конвенції.
20. ЄСПЛ у рішенні від 21.10.2010 «Дія 97 проти України» зазначив, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів.
21. Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику ЄСПЛ як джерело права.
22. Отже, рішення ЄСПЛ суд касаційної інстанції застосовує як джерело права.
23. Верховний Суд неодноразово (дивись постанови Верховного Суду, зокрема, від 08.03.2023 у справі №910/17791/17, від 18.04.2023 у справі №922/1116/22) зазначав, що для поновлення строку необхідним є наведення конкретних обставин, надання доказів на підтвердження їх існування, а також доведення їх впливу на своєчасність реалізації особою своїх прав.
24. Колегія суддів звертається до правової позиції викладеної Верховним Судом у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 04.12.2020 у справі №521/2816/15-ц, в якій зазначено, що апеляційний суд при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження має мотивувати свій висновок про наявність поважних причин на поновлення строку на апеляційне оскарження. Сама по собі вказівка про те, що є поважні причини для поновлення строку для апеляційного оскарження не є належним мотивуванням поновлення строку на апеляційне оскарження. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зокрема у разі вказівки тільки про наявність поважних причин, є порушенням вимог статті 6 Конвенції.
25. За таких обставин, враховуючи практику ЄСПЛ, поновлення судом касаційної інстанції пропущеного строку без наведення відповідних причин та перегляд судових рішень, які набули законної сили не може вважатися законним, та порушуватиме принцип правової визначеності.
26. Наведе скаржником у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження (додаткове обґрунтування), та викладене у пунктах 11.1-11.4 цієї ухвали Судом відхиляються, адже:
26.1. щодо посилання на часті повітряні тривоги, під час яких працівники Товариства згідно з пунктом 1 Наказу № 190/од від 22.07.2022 «Щодо дій працівників Товариства при отриманні сигналу «Увага всім» та оголошенні повідомлення про повітряну тривогу», усім працівникам наказано самостійно забезпечити свій вихід з робочого місця до найближчого укриття, колегія суддів виходить з того, що з 2022 року і до сьогодення в Україні діє правовий режим воєнного стану, тому такі обставини, як постійні та або тривалі повітряні тривоги, обстріли, відсутність електроенергії, води, тепла тощо є тими обставинами, які тривають з 2022 року і дотепер; вказівка на часті повітряні тривоги сама по собі не може розглядатися як основна (безумовна) та поважна причина для поновлення строку звернення до суду за частинами другою, третьою статті 288 ГПК України, оскільки вони не мали постійного, безперервного характеру та не свідчить про фактичну неможливість подання касаційної скарги протягом усього строку, встановленого процесуальним законом;
26.2. касаційна скарга подана адвокатом, а не у порядку самопредставництва (суд виходить з того, що адвокат - це самозайнята особа, і звісно може паралельно бути працівником). Втім, очевидно, що під час робочого часу ця особа, як працівник не може одночасно виконувати роботу як за трудовим договором так і в цей час здійснювати правничу допомогу, як адвокат;
26.3. посилання скаржника на тяжкий фінансовий стан та труднощі зі сплати судового збору, зазначену, як одну із підстав для поновлення пропущеного строку для подання касаційної скарги у цій справі, не можуть вважатися безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження, оскільки такі обставини не мають ознак непереборності та не звільняють скаржника від обов`язку дотримуватися вимог процесуального законодавства, тим паче, що розмір судового збору є незначним (4 294,40 грн);
26.4. колегія суддів зауважує, що з метою виконання процесуального обов`язку з дотримання строку на касаційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, в тому числі, вчасну сплату судового збору, а тому підстави, зазначені скаржником у клопотанні не можуть вважатися поважними, оскільки процес організації роботи Товариства, слати судового збору залежить лише від дій чи бездіяльності самої юридичної особи, що не може бути поважною причиною для поновлення процесуального строку, зокрема, за частиною третьою статті 288 ГПК України.
27. Скаржник не навів обґрунтованих підстав, які свідчили б про поважні причини пропуску встановленого процесуального строку на касаційне оскарження та не довів саму по собі неможливість звернення з касаційною скаргою в межах строку на оскарження за частинами другою, третьою статті 288 ГПК України. Обставин, які б об`єктивно перешкоджали скаржникові реалізувати своє право на вчасне подання касаційної скарги протягом встановленого строку, Судом не встановлено за частинами другою, третьою статті 288 ГПК України, а наведені у клопотанні з мотивів цієї ухвали не визнає поважними.
28. Отже скаржник у поданому клопотанні про поновлення на касаційне оскарження (додаткове обґрунтування) вимог ухвали Верховного Суду від 08.06.2026 у справі №908/3446/23 не виконав та не навів інших підстав для поновлення строку, які б були визнані поважними. Також не надав доказів на підтвердження конкретних обставин непереробної сили та обставин, які б впливали на своєчасність реалізації особою своїх прав щодо касаційного оскарження.
29. Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12.07.2007).
30. При цьому Суд звертає увагу, що скаржнику було забезпечено доступ до правосуддя, адже справу було розглянуто місцевим та апеляційним господарськими судами.
31. Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.
32. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
33. Відповідно до абзацу 2 частини третьої статті 292 ГПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.
34. Ураховуючи, що у клопотанні про поновлення строку наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, Суд, у відповідності до пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України, відмовляє у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 234, 235, пунктом 4 частини першої статті 293 ГПК України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» на рішення Господарського суду Запорізької області від 15.03.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 11.03.2026 у справі №908/3446/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Малашенкова
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Ю. Власов