ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про витребування доказів
01 липня 2026 року Справа №160/12492/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро питання щодо витребування доказів у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Аварійно-Рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
11.05.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Аварійно-Рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, в якій позивач з урахуванням уточнених позовних вимог просить суд:
- визнати протиправними дії Аварійно-Рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо не нарахування та невиплати - ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року із застосуванням базового місяця - січень 2008 року та у період з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року та з 01.01.2024 року по 18.02.2026 року із застосуванням індексації різниці (щомісячної фіксованої індексації) відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;
- зобов`язати Аварійно-Рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року із застосуванням базового місяця - січень 2008 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовця поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44;
- зобов`язати Аварійно-Рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю (щомісячну фіксовану індексацію) за період з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року та з 01.01.2024 року по 18.02.2026 року включно в розмірі 295 897,48 грн. відповідно до абзаців 3, 4, 5,6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.
Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що, позивач, ОСОБА_1 проходила службу цивільного захисту в Аварійно-рятувальному загоні спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області та була звільнена зі служби 18.02.2026 на підставі наказу № 90 від 18.02.2026. На день звільнення відповідачем не було проведено повного розрахунку з позивачем, а саме не нараховано та не виплачено індексацію грошового забезпечення, яка є складовою грошового забезпечення та підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078. За період з 01.12.2015 по 28.02.2018 відповідач не здійснив нарахування та виплату поточної індексації грошового забезпечення із застосуванням базового місяця січень 2008 року, хоча посадові оклади осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту не змінювалися з січня 2008 року до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України № 704 з 01.03.2018. З 01.03.2018 у зв`язку з підвищенням посадових окладів відповідач був зобов`язаний визначити право позивача на індексацію-різницю відповідно до абзаців 3-6 пункту 5 Порядку № 1078. При цьому розмір грошового забезпечення позивача у лютому 2018 року становив 7 238,79 грн, а у березні 2018 року - 8164,31 грн, у зв`язку з чим розмір підвищення доходу склав 925,52 грн. Водночас сума можливої індексації у березні 2018 року, розрахована відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку № 1078, становила 4 463,15 грн (1762,00 грн Ч 253,3 % ч 100). Оскільки розмір підвищення доходу (925,52 грн) був меншим за суму можливої індексації (4 463,15 грн), відповідач був зобов`язаний визначити та виплачувати позивачу індексацію-різницю у розмірі 3537,63 грн щомісяця (4463,15 грн ? 925,52 грн) до наступного підвищення посадових окладів або до звільнення позивача зі служби, за винятком 2023 року, коли дію індексації було призупинено Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік». Незважаючи на вимоги законодавства, відповідач не здійснив нарахування та виплату індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 18.02.2026. Загальний розмір належної до виплати індексації-різниці становить 295 897,48 грн. Крім того, відповідач не здійснив одночасної виплати грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, яка підлягає виплаті разом із сумами грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44. Таким чином, бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за періоди з 01.12.2015 по 28.02.2018 та з 01.03.2018 по 31.12.2022 і з 01.01.2024 по 18.02.2026 порушує право позивача на належне грошове забезпечення, що стало підставою для звернення до суду з цим адміністративним позовом.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.05.2026 року, зазначена вище справа була розподілена та 12.05.2026 року передана судді Пруднику С.В.
18.05.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до свого провадження означену позовну заяву та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Витребувано у Аварійно-Рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області: довідки про нараховане грошове забезпечення ОСОБА_1 за період з 2015-2016 років. Судом зобовязано витребувані судом докази подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (також шляхом направлення на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду (inbox@adm.dp.court.gov.ua; inboxdoas@adm.dp.court.gov.ua) ) у строк до 12.06.2026 року. Судом попереджено Аварійно-Рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду.
30.06.2026 року Аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до суду подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог у повному обсязі та просив суд відмовити у їх задоволенні. В обґрунтування своєї правової позиції представник відповідача зазначив, що позивач проходила службу цивільного захисту відповідно до положень Кодексу цивільного захисту України, а порядок та умови виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу визначаються Кабінетом Міністрів України, зокрема постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20.07.2018 №623 та Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078. Відповідач визнав, що індексація грошового забезпечення є державною соціальною гарантією, однак вказав, що її виплата здійснюється виключно в межах фінансових ресурсів бюджетів та асигнувань, передбачених кошторисом відповідної бюджетної установи. При цьому відповідач послався на положення Бюджетного кодексу України, Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», Закону України «Про ціни і ціноутворення», а також на рішення Конституційного Суду України від 26.12.2011 №20-рп/2011 та від 25.01.2012 №3-рп/2012, вважаючи, що обсяг соціальних гарантій залежить від фінансових можливостей держави. Заперечуючи проти задоволення позовних вимог щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням місяця підвищення посадового окладу - січня 2008 року, відповідач зазначив, що після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» саме січень 2016 року повинен застосовуватись як базовий місяць для проведення подальшої індексації грошового забезпечення. На думку відповідача, саме з цього місяця необхідно було обчислювати індекс споживчих цін, а право позивача на індексацію виникло лише після перевищення порогу індексації у червні 2016 року. Крім того, відповідач стверджує, що протягом 2017 року відбулося неодноразове збільшення грошового забезпечення позивача за рахунок збільшення розміру щомісячної премії, у зв`язку із чим, на його думку, базовими місяцями для проведення індексації стали січень 2017 року та жовтень 2017 року. Відповідач зазначає, що саме з огляду на збільшення постійних складових грошового забезпечення право на подальшу індексацію виникло лише у березні 2018 року. Також відповідач посилається на те, що кошторисами Аварійно-рятувального загону спеціального призначення на 2016, 2017 та 2018 роки не були передбачені видатки на виплату індексації грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, а тому нарахування та виплата індексації здійснювалися відповідно до наявного фінансування, постанов Кабінету Міністрів України та роз`яснень профільних центральних органів виконавчої влади. Заперечуючи проти вимог про нарахування та виплату індексації-різниці (щомісячної фіксованої індексації) за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 18.02.2026, відповідач зазначив, що Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядок №1078 не містять поняття «фіксована індексація», а відповідні положення щодо такого механізму були виключені після внесення змін постановою Кабінету Міністрів України №1013. Крім того, відповідач зазначив, що у березні 2018 року у зв`язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України №704 відбулося підвищення посадових окладів осіб рядового і начальницького складу, що, на його думку, стало підставою для визначення березня 2018 року новим базовим місяцем. При цьому відповідач вважає, що позивачу було нараховано та виплачено індексацію після березня 2018 року у повному обсязі відповідно до чинного законодавства. Водночас відповідач зазначив, що визначити наявність чи відсутність права позивача на індексацію-різницю неможливо, оскільки, на його думку, позивачу не належала індексація із застосуванням січня 2008 року як базового місяця у період до березня 2018 року, а відтак відсутній необхідний показник для визначення суми можливої індексації у місяці підвищення посадових окладів. Саме з цих підстав відповідач вважає вимоги щодо стягнення індексації-різниці передчасними. Крім наведеного, відповідач послався на офіційні показники індексу споживчих цін Державної служби статистики України, зазначивши, що поріг індексації після березня 2018 року був перевищений лише у жовтні 2018 року, а тому право на поточну індексацію виникло лише з грудня 2018 року. На підтвердження своєї позиції відповідач навів окремі постанови Верховного Суду, в яких, на його думку, викладені аналогічні висновки. Окремо відповідач заперечив проти задоволення вимог щодо одночасної виплати компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, зазначивши, що така компенсація виплачується одночасно із виплатою відповідного грошового забезпечення, а тому, за відсутності підстав для здійснення додаткових виплат індексації, відсутні й підстави для покладення на відповідача обов`язку щодо виплати зазначеної компенсації. На підставі викладеного відповідач дійшов висновку про правомірність своїх дій, вважав позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підтверджені належними доказами, у зв`язку з чим просив суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.
Досліджуючи питання щодо витребування доказів, суд вказує про наступне.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно з ч. 4 ст.77 КАС України, суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
За приписами ч. 3 ст. 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Як убачається зі змісту позовної заяви, предметом спору у даній справі є правомірність дій відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за два окремі періоди, а також наявність підстав для виплати компенсації сум податку з доходів фізичних осіб.
Зокрема, позивач просить суд:
визнати протиправними дії Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як місяця підвищення посадового окладу, а також щодо ненарахування та невиплати індексації-різниці (щомісячної фіксованої індексації) за періоди з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 18.02.2026 відповідно до абзаців третього-шостого пункту 5 Порядку №1078;
зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як місяця підвищення посадового окладу з одночасною виплатою компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44;
зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити індексацію-різницю (щомісячну фіксовану індексацію) за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 18.02.2026 у заявленому позивачем розмірі 295 897,48 грн із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб.
Таким чином, для правильного вирішення спору суду необхідно встановити фактичні обставини щодо визначення місяця підвищення посадового окладу позивача, правильності обчислення індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018, наявності або відсутності у позивача права на отримання індексації-різниці відповідно до абзаців третього-шостого пункту 5 Порядку №1078 після підвищення посадових окладів у березні 2018 року, а також перевірити правильність здійснених відповідачем розрахунків і визначення розміру спірних виплат.
Суд вважає за необхідне витребувати у Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області належним чином засвідчені документи та письмові пояснення, необхідні для повного, всебічного й об`єктивного з`ясування обставин справи, а саме: детальний розрахунок індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року із зазначенням базового місяця, який застосовувався відповідачем при її нарахуванні, із наведенням помісячного розрахунку індексу споживчих цін, сум нарахованої та виплаченої індексації, а також нормативного обґрунтування визначення відповідного базового місяця; письмові пояснення із документальним підтвердженням щодо підстав застосування відповідачем січня 2016 року, січня 2017 року та жовтня 2017 року як базових місяців (у разі їх застосування), із зазначенням конкретних нормативно-правових актів, наказів, рішень або інших документів, на підставі яких було змінено базовий місяць; належним чином засвідчені копії документів, що підтверджують підвищення посадового окладу, окладу за спеціальним званням та інших постійних складових грошового забезпечення позивача у січні 2016 року, січні 2017 року, жовтні 2017 року та березні 2018 року, із зазначенням розміру такого підвищення; детальний розрахунок суми підвищення грошового доходу позивача у березні 2018 року із розшифруванням усіх постійних складових грошового забезпечення до та після підвищення, а також розрахунок суми індексації, яка, на думку відповідача, склалася у березні 2018 року; письмові пояснення щодо проведення або непроведення відповідачем порівняльного розрахунку, передбаченого абзацами третім-шостим пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, із наданням такого розрахунку у разі його здійснення; детальний помісячний розрахунок індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року та з 01.01.2024 року по 18.02.2026 року із зазначенням базового місяця, застосованого при її обчисленні, індексу споживчих цін, суми нарахованої та виплаченої індексації за кожний місяць; письмові пояснення щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації-різниці (щомісячної фіксованої індексації), передбаченої абзацами третім-шостим пункту 5 Порядку №1078, із зазначенням правових та фактичних підстав такого рішення; належним чином засвідчені копії розрахункових листів, особових рахунків та інших документів, що підтверджують нарахування і виплату позивачу грошового забезпечення та індексації за весь спірний період; документи, на які посилається відповідач у відзиві, як на підставу своїх заперечень, якщо такі документи не були подані до суду разом із відзивом.
Витребувані докази є необхідними для перевірки доводів сторін, встановлення правильності визначення базового місяця, дотримання відповідачем вимог Порядку №1078 та вирішення спору по суті.
При цьому, суд вважає за належним звернути увагу сторін, на наступне, що положеннями статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З огляду на викладене суд зазначає, що за приписами статті 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно частини четвертої статті 45 КАС України, суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Із положень статті 144 КАС України випливає, що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Заходи процесуального примусу застосовуються судом, як правило, негайно після вчинення порушення. Про застосування заходів процесуального примусу суд постановляє ухвалу.
Згідно пункту 5 частини першої статті 145 КАС України, заходом процесуального примусу є штраф.
Пунктами 1 частини другої статті 149 КАС України, визначено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків.
Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом і стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.
Отже, з огляду на вказане, суд вважає за необхідне попередити учасників справи про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 80, 241-243, 248, 253 Кодексу адміністративного судочинства України, -
УХВАЛИВ:
Витребувати у Аварійно-Рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області:
- детальний розрахунок індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року із зазначенням базового місяця, який застосовувався відповідачем при її нарахуванні, із наведенням помісячного розрахунку індексу споживчих цін, сум нарахованої та виплаченої індексації, а також нормативного обґрунтування визначення відповідного базового місяця;
- письмові пояснення із документальним підтвердженням щодо підстав застосування відповідачем січня 2016 року, січня 2017 року та жовтня 2017 року як базових місяців (у разі їх застосування), із зазначенням конкретних нормативно-правових актів, наказів, рішень або інших документів, на підставі яких було змінено базовий місяць;
- належним чином засвідчені копії документів, що підтверджують підвищення посадового окладу, окладу за спеціальним званням та інших постійних складових грошового забезпечення позивача у січні 2016 року, січні 2017 року, жовтні 2017 року та березні 2018 року, із зазначенням розміру такого підвищення;
- детальний розрахунок суми підвищення грошового доходу позивача у березні 2018 року із розшифруванням усіх постійних складових грошового забезпечення до та після підвищення, а також розрахунок суми індексації, яка, на думку відповідача, склалася у березні 2018 року;
- письмові пояснення щодо проведення або непроведення відповідачем порівняльного розрахунку, передбаченого абзацами третім-шостим пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, із наданням такого розрахунку у разі його здійснення;
- детальний помісячний розрахунок індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року та з 01.01.2024 року по 18.02.2026 року із зазначенням базового місяця, застосованого при її обчисленні, індексу споживчих цін, суми нарахованої та виплаченої індексації за кожний місяць;
- письмові пояснення щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації-різниці (щомісячної фіксованої індексації), передбаченої абзацами третім-шостим пункту 5 Порядку №1078, із зазначенням правових та фактичних підстав такого рішення;
- належним чином засвідчені копії розрахункових листів, особових рахунків та інших документів, що підтверджують нарахування і виплату позивачу грошового забезпечення та індексації за весь спірний період;
- документи, на які посилається відповідач у відзиві, як на підставу своїх заперечень, якщо такі документи не були подані до суду разом із відзивом.
В разі неможливості надання письмових доказів подати до суду вмотивовані та обґрунтовані пояснення (зазначити який саме документ не має можливості подати та з яких підстав).
Витребувані судом докази слід подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (також шляхом направлення на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду (inbox@adm.dp.court.gov.ua; inboxdoas@adm.dp.court.gov.ua) ) у строк до 09 липня 2026 року.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/gromadyanam/csz/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя С. В. Прудник