ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
02 липня 2026 р. Справа № 160/18240/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Букіна Л.Є., перевіривши у місті Дніпрі матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Грушівської сільської ради Дніпропетровської області, Східного офісу Держаудитслужби про скасування державної реєстрації,-
УСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Грушівської сільської ради Дніпропетровської області, Східного офісу Держаудитслужби про скасування державної реєстрації.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Відповідно до частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суд повинен виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернувся позивач, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом із тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.10.2018 у справі № 826/23586/15.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що спір у цій справі не є публічно-правовим, оскільки оскарження рішення про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, належного одній особі, та відновлення такої реєстрації стосовно іншої особи безпосередньо пов`язане із захистом цивільного права у спорі щодо земельної ділянки.
Такий критерій визначення юрисдикції спору, як наявність порушень вимог чинного реєстраційного законодавства у діях державного реєстратора під час державної реєстрації прав на земельну ділянку, не завжди є достатнім та ефективним, адже наявність цих порушень можна встановити лише при розгляді справи по суті, а не на момент звернення позивача з позовною заявою.
Крім того, скасування державної реєстрації права, належного одній особі, за заявою іншої особи в порядку адміністративного судочинства не дозволяє остаточно вирішити спір між цими особами. Тож не виконується основне завдання судочинства. У таких спорах питання правомірності юридичних фактів, на підставі яких відбулись реєстраційні дії, обов`язково постають перед судом, який буде вирішувати спір.
Отже, в зазначеній категорії справ вирішуються спори про цивільне право між особами, які вимагають скасування державної реєстрації, й особами, за якими зареєстровано право. А тому такі спори мають розглядатися судами господарської або цивільної юрисдикції залежно від суб`єктного складу сторін спору.
Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано.
Зазначена правова позиція відповідає висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 02.10.2019 у справі № 814/2030/17 під час розгляду спорів у подібних правовідносинах, на яку позивач до речі посилається у тексті позовної заяви.
Велика Палата Верховного Суду у цій постанові звернула увагу на таке:
«якщо позивач не був заявником стосовно оскаржених ним реєстраційних дій, які були вчинені за заявою іншої особи, такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства та чи заявляються, окрім вимог про скасування оспорюваного рішення, запису в державному реєстрі прав, також вимоги про визнання недійсними правочинів, на підставі яких прийнято оспорюване рішення, здійснено оспорюваний запис. Належним відповідачем у таких справах є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої внесений аналогічний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; участь у справі державного реєстратора як співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушенні прав) не змінює характеру цього спору на адміністративний».
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26 жовтня 2023 року у справі № 240/3941/19.
З огляду на заявлені вимоги позивача, обґрунтування позову, судову правозастосовну практику, яка склалася за наслідками розгляду справ з подібних спірних правовідносин, слід дійти висновку, що цю позовну заяву не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства та з огляду на суб`єктний склад вона має розглядатись за правилами цивільного судочинства, а тому відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі.
Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
На виконання приписів ч. 6 ст. 170 КАС України суд роз`яснює позивачу, що розгляд такої справи віднесено до компетенції суду загальної юрисдикції за правилами цивільного судочинства.
Керуючись статтями 19, 153, 170, 171, 248, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі №160/18240/26 за позовом ОСОБА_1 до Грушівської сільської ради Дніпропетровської області, Східного офісу Держаудитслужби про скасування державної реєстрації.
Копія ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надсилається особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами не пізніше наступного дня після її постановлення.
Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Л.Є. Букіна