Справа № 462/5556/26
УХВАЛА
02 липня 2026 року суддя Залізничного районного суду міста Львова Кирилюка А. І., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
встановив:
Рух справи.
Позивач ОСОБА_1 , 25.06.2026 року (вх. № 16736) звернувся у Залізничний районний суд м. Львова із позовом до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, у якому просить суд: скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЛВ № 01144664 від 20.06.2026 року, винесену інспектором з паркування Управління безпеки та вуличної інфраструктури департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю у діях Позивача складу адміністративного правопорушення.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.06.2026 року для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю - Кирилюка А. І.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 26.06.2026 року вказану заяву залишено без руху у зв`язку із істотними недоліками.
На усунення недоліків заявнику надавався п`ятиденний строк.
Щодо неусунення недоліків позову.
Так, 26.06.2026 року вказану ухвалу надіслано позивачу, у електронний кабінет ЄСІТС, що підтверджується Довідкою про доставку електронного документа.
У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі.
Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07.07.1989 року) (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду № 752/24739/19, провадження № 61-20936 св 21/ від 18.01.2023 року).
Відповідно, ухвала про залишення позовної заяви без руху станом на 02.07.2026 року не була виконана, що позбавляє суд можливості відкрити провадження у справі.
Підсумки.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливий розгляд і вирішення справ з метою ефективного захисту прав та інтересів осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. При цьому, реалізація права на судовий захист, гарантованого ст. 55, 129 Конституції України та ст. 5 КАС України, здійснюється виключно у порядку, встановленому процесуальним законом.
Згідно зі ст. 9 КАС України, розгляд справ здійснюється на засадах змагальності, що передбачає подання учасниками справи належним чином оформлених документів.
Процесуальний закон висуває суворі вимоги до форми та змісту позовної заяви, дотримання яких є обов`язковою передумовою для відкриття провадження.
Суд приймає до уваги позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, висвітлену 07.02.2024 року у справі № 295/434/22, провадження № 61-10948св23, згідно якої формалізм у процесі є позитивним й необхідним явищем, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу, проте надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя, у тому числі виконанню судового рішення та є порушенням» ст. 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 28.10.1998 року у справі «Перед де Рада Каваніллес проти Іспанії», від 13.01.2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії», від 08.03.2017 року у справі «ТОВ «Фріда» проти України»).
Стаття 6 Конвенції гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Суд при цьому враховує, що ЄСПЛ у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
У той же час, ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції, не є абсолютним воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
У зв`язку з тим, що позивач не усунув вказані в ухвалі суду недоліки у встановлений строк, суд дійшов висновку, що позовну заяву слід повернути позивачу.
На підставі наведеного та керуючись ст. 169, 241, 248, 256, 286 КАС України, суд -
постановив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - вважати неподаним та повернути позивачу разом з усіма доданими до нього документами.
Копію позовної заяви залишити в суді (ч. 6 ст. 169 КАС України).
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом (ч. 8 ст. 169 КАС України).
На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга на ухвали суду подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили згідно ст. 256 КАС України з моменту її підписання суддею.
Суддя/підпис/
Згідно з оригіналом.
Суддя: