Справа № 692/909/26
Провадження № 2-з/692/2/26
01.07.2026
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 липня 2026 року с-ще Драбів
Драбівський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Левченко Л.О.
за участю секретаря с/з Савенко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,
ВСТАНОВИВ:
На розгляду суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів.
30.06.2026 до суду надійшла заява ОСОБА_1 , у якій той просить вжити заходи забезпечення позову шляхом встановлення заборони ОСОБА_2 , державним реєстраторам, нотаріусам та іншим особам вчиняти будь-які дії щодо відчуження, поділу, об`єднання, зміни власника, передачі в іпотеку, оренду, встановлення обтяжень або іншого розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером [номер приховано]:02:002:0273 та 1/4 частиною квартири за адресою: АДРЕСА_1 до набрання судовим рішенням по справі № 692/909/26 законної сили.
Заяву про забезпечення позову заявник обґрунтовує тим, що у провадженні суду перебуває цивільна справа за його позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів у розмірі 321151,09грн. Відповідач є власником вказаної земельної ділянки та частки квартири.Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Зазначив, що у разі вчинення відповідачем будь-яких дій, в разі яких буде відчужене майно, є обґрунтовані підстави вважати, що це призведе до ускладнення можливого виконання рішення суду і позивачу доведеться звертатися з новими позовами до третіх осіб, оскаржувати правочини, реєстраційні дії або обтяження.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Нормами ст. 149 ЦПК України визначено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 № 9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Заявник вказує, що у разі вчинення відповідачем дій, у разі яких буде відчужене майно, є обґрунтовані підстави вважати, що це призведе до ускладнення можливого виконання рішення суду.
На підтвердження своїх вимог про необхідність забезпечення позову надає відомості про земельну ділянку з ресурсу Держгеокадастр 2026, відповідно до яких земельна ділянка з кадастровим номером [номер приховано]:02:002:0273 площею 0,1907га належить ОСОБА_2 з 05.12.2019 та перебуває в оренді у ФГ «Крекет» та інформацію, сформовану за допомогою додатку «Реєстр нерухомості», номер витягу 5005995563129, номер інформаційної довідки 18497087741, сформованої 30.06.2026, відповідно до якої ОСОБА_2 на праві приватної власності з 10.08.2011 належить квартири АДРЕСА_2 .
Згідно ч. ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до норм ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 зазначено, що «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони вчинення будь-яких дій по відчуженню земельної ділянки та частини квартири. При цьому заборону просить встановити як ОСОБА_2 , так і державним реєстраторам, нотаріусам та іншим особам.
У той же час, положеннями ЦПК України визначено, що позов забезпечується у способи, які визначені статтею 150 ЦПК України, виключно щодо особи відповідача. Таким чином накладення заборони вчиняти дії державним реєстраторам, нотаріусам та іншим особам, які не є відповідачами по справі, є неможливим, що відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 29 липня 2024 року по справі № 761/80/23, на яку зокрема, посилався заявник.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.
Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим вимогам, а також мають бути безпосередньо пов`язані з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.
Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченими законом.
Заявник вказує, що ним подано позов про стягнення коштів у розмірі 321151,09грн., проте не надає відомостей про вартість майна ОСОБА_2 , про заборону відчуження якого просить, що не дає можливості пересвідчитись у співмірності вимог.
Окрім того, заходи забезпечення позову не є безпосередньо пов`язаними з предметом спору, на який вказує заявник.
Заявник вказує на наявність обґрунтованих підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення позову у визначений ним спосіб може ускладнити виконання рішення суду у разі задоволення позову, однак не вказує, на чому базується таке твердження та не надає жодних доказів на його підтвердження. Посилання у заяві лише на можливість вчинення відповідачем дій по відчуженню майна не є тією обставиною, яка б вказувала на невідкладність вирішення питання щодо вжиття заходів забезпечення, про які просить заявник. Тому суд приходить до висновку, що наведені в заяві доводи ґрунтуються на припущеннях та переконаннях самого заявника.
Суд зважає, що з матеріалів справи не вбачається достатніх підстав, які б вказували на необхідність забезпечення позову саме у такий спосіб, та які б свідчили про очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або ж для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а вимога про заборону вчинення дійособами які не є відповідачами по справі, є неможливою в силу приписів Закону.
Таким чином, дослідивши встановленні обставини, проаналізувавши вищенаведені правові норми та доводи заявника, суд вважає, що у задоволенні вимог заявника про забезпечення позову слід відмовити.
На підставі зазначеного та керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 157 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів.
Суддя Л.О. Левченко