справа № 399/544/26
провадження № 2/399/514/2026
УХВАЛА
01 липня 2026 року смт Онуфріївка
Суддя Онуфріївського районного суду Кіровоградської області Шульженко В.В., розглянувши позовну заяву Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
встановив:
Позивач звернувся до суду із вищевказаною позовною заявою.
Ухвалою суду від 16.06.2026 вказану позовну заяву залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви. Роз`яснено позивачу, що у разі не усунення зазначених недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, вона буде вважатись неподаною та повернута позивачеві.
Відповідно до зазначеної ухвали позивачу необхідно було зазначити у позовній заяві відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін по справі (позивача, відповідача), шляхом подачі заяви про уточнення, а також надати суду документ, що підтверджує повноваження представника позивача на представництво в Онуфріївському районному суді Кіровоградської області.
Вказану ухвалу суду позивачем отримано 18.06.2026 о 23:44:55 та представником позивача 18.06.2026 о 23:50:47 через систему електронний суд в їх електронні кабінети, що підтверджується довідками про доставку електронного документу, які наявні при матеріалах справи.
Відповідно до п.2 ч.6 ст. 272 ЦПК України, днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
19.06.2026 до суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків разом з відповідями щодо наявності Електронного кабінету сторін, карткою руху документу, копією позовної заяви, копією витягу з ЄДР, копією Статуту АТ «Універсалбанк» та копією Трудового договору про дистанційну роботу.
У заяві про усунення недоліків представником позивача зазначено, що вимогу зазначення у змісті процесуального документа відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, особа, яка подає до суду відповідний процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов`язку зазначення відповідних відомостей. Зважаючи на те, що позов був направлений до суду через зареєстрований кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС представника банку - Горбачової І.В., то позивач, відповідно до абз. 4 ч. 8 ст. 14 ЦПК України, був звільнений від обов`язку зазначати у тексті позову відомості про наявність в учасників справи зареєстрованого кабінету у підсистемі Електронний суд ЄСІТС.
При цьому, вимоги у цій частині позивачем виконано, надано позовну заяву із зазначенням відповідних даних.
Проте, суд вважає за необхідне зазначити про наявність вимог п.2 ч.3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити, зокрема: відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Відповідно ж до абз. 4 ч. 8 ст. 14 ЦПК України, якщо цим Кодексом встановлено вимогу зазначення у змісті процесуального документа відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, особа, яка подає до суду відповідний процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов`язку зазначення відповідних відомостей.
З системного аналізу положень п. 2 ч. 3 ст. 175 та абз. 4 ч. 8 ст. 14 ЦПК України вбачається, що на позивача покладається процесуальний обов`язок зазначити у позовній заяві відомості про наявність або відсутність електронного кабінету щодо всіх учасників справи (як позивача, так і відповідачів та за наявності третіх осіб).
При цьому, законодавець передбачив єдиний виняток із цього правила: від обов`язку зазначати такі відомості звільняється виключно та особа, яка безпосередньо подає відповідний процесуальний документ до суду в електронній формі через свій електронний кабінет.
У зв`язку з поданням позовної заяви в електронній формі через систему «Електронний суд», представник позивача звільняється від обов`язку зазначення відомостей про наявність або відсутність власного електронного кабінету.
Водночас, зазначене процесуальне звільнення не нівелює обов`язку представника вказати у тексті позову відповідні відомості стосовно інших учасників судового процесу, а саме: безпосередньо щодо позивача - Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК»- та щодо відповідача.
Щодо надання повноважень представника у заяві про усунення недоліків зазначено положення ч. 3 ст. 58 ЦПК України та позицію Великої Палати Верховного Суду в ухвалі від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20.
При цьому, враховуючи заяву про усунення недоліків разом з поданими з нею копіями документів, суд дійшов висновку, що вимоги в частинні надання повноважень представника позивача не виконані виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 47 ЦПК України встановлено, що здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, а також юридичні особи.
Згідно із ч.1 та ч.3 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
Відповідно до ч.3 ст. 58 ЦПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Отже, цивільне процесуальне законодавство розмежовує такі юридичні категорії, як «представництво» і «самопредставництво».
Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.
Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (органу державної влади) без додаткового уповноваження (довіреності).
Згідно із висновками Верховного Суду, викладеними в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року по справі № 303/4297/20, провадження № 14-105цс21, починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом).
Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.
Отже, самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту).
У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень.
Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява від імені АТ «Універсал Банк» підписана та подана до суду Горбачовою І.В.
На підтвердження повноважень Горбачової І.В. діяти від імені та в інтересах позивача надано трудовий договір про дистанційну роботу, укладений 03.04.2026 року між Акціонерним товариством «Універсал Банк» в особі директора Департаменту по роботі з персоналом Макушинської С. В. та Горбачовою І.В.
Відповідно до пункту 1.4 зазначеного договору працівник прийнятий на посаду юрисконсульта, а згідно із пунктом 9.1 договору йому надано право діяти від імені АТ «Універсал Банк» в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції будь-якої юрисдикції в порядку самопредставництва.
Відповідно до п. 9.2 Трудового договору про дистанційну роботу, передбачено, що працівник зобов`язаний сумлінно виконувати свої посадові обовязки, встановлені посадовою інструкцією.
Тобто, у трудовому договорі є відсилочна норма до посадової інструкції, відповідно, суд не може розглядати договір відірвано від неї. Посадова інструкція в такому разі стає першоджерелом обсягу повноважень.
При цьому, до матеріалів справи не додано посадової інструкції Горбачової І.В., що унеможливлює встановлення судом її обсягу повноважень, як представника, зокрема в частині наділення останньої процесуальними повноваженнями представляти інтереси Товариства в судах у порядку самопредставництва юридичної особи.
Тобто, сам по собі факт включення до трудового договору положень щодо представництва інтересів юридичної особи в суді не є достатнім для підтвердження повноважень на самопредставництво.
Більш того, матеріали справи не містять належних і допустимих доказів того, що особа, яка підписала зазначений трудовий договір від імені Акціонерного товариства «Універсал Банк», а саме директор Департаменту по роботі з персоналом Макушинська С. В., була належним чином уповноважена на укладення таких договорів та наділення працівників правом діяти від імені товариства без довіреності, зокрема, в порядку самопредставництва в суді.
Долучений до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не містить жодної інформації про керівника АТ «Універсал Банк» або інших осіб, які відповідно до закону чи установчих документів мають право діяти від імені юридичної особи без довіреності.
Отже, суд доходить висновку, що повноваження Горбачової І.В. діяти від імені АТ «Універсал Банк» у порядку самопредставництва належним чином не підтверджені.
Враховуючи зазначене позивачем частково усунуто недоліків позовної заяви, що вказані в ухвалі суду.
З огляду на зазначене, оскільки позивачем недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі суду, виконано частково, суддя вважає, що заява підлягає поверненню позивачеві, її повернення не перешкоджає повторному зверненню з заявою.
Відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Відповідно до ч.6 ст.185 ЦПК України, про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.
Відповідно до ч.7 ст.185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
З врахуванням наведеного, а також того, що описані в ухвалі недоліки позивачем не усунуті, відповідно до вимог ст.185 ч.3 ЦПК України, позовну заяву слід вважати неподаною та повернути позивачу.
Керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя -
постановив:
Позовну заяву - вважати неподаною та повернути позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.
Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання, шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду в порядку визначеному п.п.15.5 п.15 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Онуфріївського районного суду
Кіровоградської області В.В. Шульженко