Справа №932/7188/26
Провадження №2/932/2518/26
ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА
м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 57
веб-сайт: https://bs.dp.court.gov.ua
телефон приймальні судді -[телефон приховано]
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 липня 2026 року м. Дніпро
Суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра Ярощук О.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Мирноградської міської ради, третя особа ОСОБА_3 , державний нотаріус Першої Павлоградської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області про визначення частки померлого у праві спільної сумісної власності та визнання права власності в порядку спадкування -
установила:
До Шевченківського районного суду міста Дніпра надійшла вказана позовна заява.
Згідно ч. 2 ст. 14 ЦПК України, подана позовна заява була зареєстрована в Єдиній автоматизованій системі документообігу Шевченківського районного суду міста Дніпра, як справа позовного провадження.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею по справі було визначено суддю Ярощук О.В. та отримана для розгляду.
Вивчивши позовну заяву з додатками, суддя дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам чинного цивільно-процесуального законодавства з наступних підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Всупереч вимогам п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачами ціну позову не визначено.
Звертаючись до суду з даною позовною заявою, позивачі в прохальній її частині просили суд:
1) визначити, що частка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , у праві спільної сумісної власності на квартиру загальною площею 64,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , на момент її смерті становила 1/125 частки ідеальної долі багатоквартирного житлового будинку (площа 1/125 частки дорівнює 21,6 кв.м.);
2) визначити, що частка ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у праві спільної сумісної власності на квартиру загальною площею 64,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , становить 1/125 частки ідеальної долі багатоквартирного житлового будинку (площа 1/125 частки дорівнює 21,6 кв.м.);
3)визначити, що частка ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) у праві спільної сумісної власності на квартиру загальною площею 64,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , становить 1/125 частки ідеальної долі багатоквартирного житлового будинку (площа 1/125 частки дорівнює 21,6 кв.м.);
4)визнати за позивачем, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), право власності в порядку спадкування за законом, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , на 1/250 частку ідеальної долі багатоквартирного житлового будинку (площа 1/250 частки дорівнює 10,8 кв.м.) за адресою: АДРЕСА_1 ;
5)визнати за позивачем, ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), право власності в порядку спадкування за законом, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , на 1/250 частку ідеальної долі багатоквартирного житлового будинку (площа 1/250 частки дорівнює 10,8 кв.м.) за адресою: АДРЕСА_1 .
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачі звертаються до суду із позовною заявою, яка містить п`ять вимог майнового характеру.
Отже, позивачам необхідно зазначити ціну позову із урахуванням дійсної вартості майна на час звернення до суду із вказаним позовом, право власності на яке останні просять визнати за ними, і сплатити судовий збір кожним із позивачів за кожну позовну вимогу майнового характеру відповідно до реальної ціни позову та надати суду оригінали документів, що підтверджують сплату судового збору.
За правилами ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою встановлена ставка судового збору у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць в розмірі, зокрема, з 01 січня 3328,00 грн.
Відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою справляється судовий збір за ставкою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1331,20 грн. (3328х0,4)) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (16640 грн. (3328 х 5).
За правилами статті 9 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Слід зазначити, що позивачами до матеріалів справи долучено квитанції про сплату судового збору на загальну суму 1154,6 грн.
Отже, при зверненні до суду з позовною заявою кожному із позивачів необхідно було сплатити судовий збір за кожну позовну вимогу, виходячи із реальної ціни позову.
Згідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї матеріали, суддя вважає, що подана позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Так, відповідно до пункту 2) частини 3 статті 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Між тим, в порушення вимог пункту 2) частини 3 статті 175 ЦПК України, позивачами не зазначено відомості про наявність або відсутність у кожного із позивачів та відповідача електронного кабінету.
Відповідно до частини першої статті 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи.
Разом з тим, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті (частина четверта статті 25 ЦК України).
Отже, визначення судом частки співвласника у праві спільної власності на нерухоме майно за померлим не узгоджується з вимогами чинного законодавства, оскільки у такому разі судом буде вирішено питання про права особи, яка не має цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності, що свідчить, у тому числі, про неефективність способу захисту права особи відповідно до положень статті 16 ЦК України. У такому випадку спадкоємець не позбавлений можливості захисту своїх прав шляхом подання позову про визнання права власності в порядку спадкування.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, позивачі повинні зазначити у прохальній частині позовної заяви про один чи декілька ефективних способів захисту порушеного права, визначених частиною 2 статті 16 ЦК України чи іншими спеціальними законами, який (які) слід застосувати судом для забезпечення відновлення порушеного, оспореного чи невизнаного права або інтересу позивача.
Окремо суд звертає увагу позивачів на те, що за змістом норм ст.ст. 4, 13, 175, 176 ЦПК України, суд не має повноважень самостійно за позивачів формулювати чи переформулювати позовні вимоги та викладати зміст прохальної частини позову, здогадуючись про те, які обставини справи, в якості підстави позову, суду слід враховувати.
Також, відповідно до абз. 2 ч.1 ст.177 ЦПК України, у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
За приписами абз.2 ч.7 ст.43 ЦПК України, такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
До позовної заяви позивачі не додали докази направлення, згідно з яким відповідачу надіслано позовну заяву із додатками.
Таким чином, зазначені вище обставини перешкоджають відкриттю провадження у цивільній справі.
Відповідно до вимог частин 1, 2 статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.
При цьому, способом виконання ухвали суду є складання тексту нової редакції позовної заяви із усуненими недоліками, а не подання суду роз`яснень, заяв, пояснень. Виправлена позовна заява із додатками має бути подана в примірниках для суду та учасників справи.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258, 260, 353 ЦПК України,
постановила:
Позовну ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Мирноградської міської ради, третя особа ОСОБА_3 , державний нотаріус Першої Павлоградської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області про визначення частки померлого у праві спільної сумісної власності та визнання права власності в порядку спадкування - залишити без руху та надати строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня отримання даної ухвали.
Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вказаних вимог позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Оксана ЯРОЩУК