УХВАЛА
01 липня 2026 року
м. Київ
справа № 757/58342/24-ц
провадження № 61-8754ск26
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 21 листопада 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 квітня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Національного музею народної архітектури та побуту України про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Національного музею народної архітектури та побуту України про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Голосіївський районний суд міста Києва рішенням від 21 листопада 2025 року, яке залишив без змін Київський апеляційний суд постановою від 23 квітня 2026 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовив.
09 червня 2026 року ОСОБА_1 подав через підсистему «Електронний суд» до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_2 , на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 21 листопада 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 квітня 2026 року у цій справі.
Верховний Суд ухвалою від 10 червня 2026 року відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 21 листопада 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 квітня 2026 року у цій справі.
Верховний Суд ухвалою від 22 червня 2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі Верховного Суду від 10 червня 2026 року відмовив. Виправив в ухвалі Верховного Суду від 10 червня 2026 року описку.
29 червня 2026 року ОСОБА_1 подав через підсистему «Електронний суд» до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_2 , на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 21 листопада 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 квітня 2026 року у цій справі.
Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з урахуванням такого.
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Пунктом 3 частини другої статті 394 ЦПК України передбачено, що суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо є постанова про залишення касаційної скарги цієї особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.
У силу вказаної імперативної норми процесуального права повторне касаційне оскарження судового рішення заборонено, а тому у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Таке процесуальне обмеження, передбачене пунктом 3 частини другої статті 394 ЦПК України щодо повторної подачі касаційної скарги після відмови у відкритті касаційного провадження на те саме судове рішення, є загальним для всіх суб`єктів, що узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а відтак не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, враховуючи наведене, а також те, що ОСОБА_1 вже звертався до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 21 листопада 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 квітня 2026 року і суд касаційної інстанції постановив ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження у цій справі, а тому відсутні правові підстави для розгляду повторно поданої касаційної скарги на вказані судові рішення.
У зв`язку з цим у відкритті касаційного провадження слід відмовити з підстав, передбачених пунктом 3 частини другої статті 394 ЦПК України.
Керуючись пунктом 3 частини другої статті 394 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 21 листопада 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 квітня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Національного музею народної архітектури та побуту України про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: А. І. Грушицький
І. В. Литвиненко
Є. В. Петров