СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
30 червня 2026 року м. Харків Справа № 922/4367/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Демідова П.В., суддя Мартюхіна Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури (вх.№1134Х) на рішення Господарського суду Харківської області від 21.04.2026 у справі №922/4367/25
за позовом Слобідської окружної прокуратури міста Харкова
до 1. Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, буд. 7)
2. Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, буд. 16)
3. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
4. Товариства з обмеженою відповідальністю «Шев Месер-Нова» (61204, м. Харків, просп. Людвіга Свободи, 42, кв. 48)
про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору, витребування нежитлових приміщень
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2025 року Слобідська окружна прокуратура міста Харкова звернулась до Господарського суду Харківської області із позовом до відповідачів: Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Шев Месер-Нова», в якому просить суд: визнати поважною причину пропуску строку на звернення до суду та поновити його; визнати незаконним та скасувати п. 18 додатку до рішення 23 сесії Харківської міської ради 6 скликання «Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Харкова» від 17.04.2013 № 1111/13; визнати недійсним договір купівлі-продажу від 16.01.2014 № 5084-В-С, укладений щодо нежитлових приміщень 1-го поверху № 13-:-27 в житловому будинку літ. «А-5», загальною площею 146,3 кв.м, які розташовані за адресою: м. Харків, просп. Аерокосмічний (раніше - Гагаріна), 193, між Харківською міською радою, від імені якої діяло Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Шев Месер-Нова» (код ЄДРПОУ 35245316), посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Гавриловою С.А., зареєстрований в реєстрі за № 64); витребувати у недобросовісного набувача ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) на користь Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243) нежитлові приміщення 1-го поверху № 13-:-27 в житловому будинку літ. «А-5», загальною площею 146,3 кв.м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 55251063101).
Рішенням Господарського суду Харківської області від 21.04.2026 у справі №922/4367/25 (суддя Жиляєв Є.М.) у позові відмовлено повністю.
Заступник керівника Харківської обласної прокуратури звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 21.04.2026 у справі № 922/4367/25 та ухвалити нове, яким задовольнити позов прокурора у повному обсязі.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.05.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Харківської обласної прокуратури (вх.№1134 Х) на рішення Господарського суду Харківської області від 21.04.2026 у справі №922/4367/25; повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 30.06.2026.
10.06.2026 від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вона просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення - без змін.
24.06.2026 від ОСОБА_1 надійшло клопотання про залишення апеляційної скарги без руху у зв`язку не сплатою судового збору за подання апеляційної скарги у встановленому законом порядку та розмірі.
29.06.2026 від Харківської обласної прокуратури надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №922/4367/25 до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №922/1414/20 та оприлюднення повного тексту постанови.
Відповідно до розпорядження Східного апеляційного господарського суду щодо повторного автоматизованого розподілу справи та витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.06.2026 у зв`язку з відпусткою судді Білоусової Я.О. для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Демідова П.В., суддя Мартюхіна Н.О.
У судовому засіданні прокурор підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги та клопотання про зупинення розгляду справи, проти клопотання ОСОБА_1 про залишення апеляційної скарги без руху заперечував.
Представник ОСОБА_1 проти апеляційної скарги заперечував, підтримав клопотання про залишення апеляційної скарги без руху, вирішення клопотання про зупинення провадження у справі залишив на розсуд суду.
Інші учасники справи у судове засідання не з`явились.
Розглянувши клопотання про залишення апеляційної скарги без руху, колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення, оскільки ГПК України не передбачає можливості залишення апеляційної скарги після відкриття апеляційного провадження. Водночас, суд зауважує, що відповідно до ч. 2 ст. 262 ГПК України до відкриття апеляційного провадження учасники справи мають право подати заперечення проти відкриття апеляційного провадження. Проте, ОСОБА_1 до відкриття апеляційного провадження не скористалася відповідним правом. При цьому питання щодо розміру судового збору, який підлягає сплаті за подання апеляційної скарги, може бути вирішене судом також під час прийняття судового рішення за наслідками її розгляду та розподілу судових витрат
Розглянувши матеріали справи та заслухавши учасників справи, колегія суддів встановила таке.
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що 02.09.2009 Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та ТОВ «Шев Месер-Нова» укладено договір оренди №821, додаткову угоду №2 від 06.08.2012 до договору оренди. На підставі вказаної додаткової угоди до договору у строкове платне користування ТОВ «Шев Месер-Нова» передані нежитлові приміщення 1-го поверху №13-:-27 в житловому будинку літ. «А-5», загальною площею 146,3 кв.м., які розташовані за адресою: м. Харків, просп. Аерокосмічний (раніше - Гагаріна), 193. Вартість об`єкту - 117507 грн. 16.01.2014 між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та ТОВ «Шев Месер-Нова» укладено договір купівлі - продажу №5084-В-С, на підставі якого шляхом викупу за 117507 грн без ПДВ у власність ТОВ «Шев Месер-Нова» перейшло все майно, яке було орендоване на підставі договору оренди. 20.05.2014 між ТОВ «Шев Месер-Нова», в особі директора ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі - продажу нежитлових приміщень. Продаж здійснено за 141008,40 грн. 21.08.2014 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір дарування, відповідно до якого ОСОБА_2 передала безоплатно у власність дочці, ОСОБА_1 приміщення загальною площею 146,3 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 . На даний час власником спірного майна є ОСОБА_1 .
Прокурор наполягає на тому, що передача майна від ТОВ «Шев Месер-Нова» в особі директора ОСОБА_1 до її матері ( ОСОБА_2 ) та в наступному від ОСОБА_2 до ОСОБА_1 за вищевказаними договорами свідчить про те, що правочини вчинялися не з метою реального переходу права власності до незалежного набувача та без наміру створення реальних правових наслідків, які зазвичай супроводжують перехід права власності. Використання безоплатного договору між близькими родичами (матір`ю та донькою) вказує на штучний характер цивільного обороту, метою якого було не відчуження активу незалежній стороні, а лише формальна реєстрація права власності в межах одного родинного кола. Такі дії вказують на недобросовісність учасників правочинів.
На думку прокурора, ОСОБА_1 як останній набувач майна, з огляду на відомості Державних реєстрів, наявність родинних зв`язків з ОСОБА_2 та з урахуванням недобросовісності дій ТОВ «Шев Месер-Нова» як пов`язаних осіб, що здійснили на її користь відчуження спірного майна, достеменно знаючи, що приміщення не має ремонту та будь-яких поліпшень, мала розуміти протиправність вчинюваних дій та не може вважатися добросовісним набувачем.
Відповідно до вимог ст. 50 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
Враховуючи, що прокурор ставить під сумнів добросовісність учасників всіх правочинів, а також витребувати у недобросовісного набувача ОСОБА_1 (яка набула спірне майно за безвідплатним договором у матері ОСОБА_2 ) колегія суддів вважає, що рішення у справі може вплинути на права та обов`язки ОСОБА_2 , зокрема, щодо ОСОБА_1 та ТОВ «Шев Месер-Нова», тому дійшла висновку про залучення вказаної фізичної особи до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
Розглянувши клопотання прокурора про зупинення провадження у справі, колегія суддів зазначає таке.
За своєю суттю зупинення провадження у справі це тимчасове припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням певних визначених законом обставин, що перешкоджають подальшому руху справи до їх усунення. Зупинення провадження у справі не повинне розглядатися як невиправдане затягування строків розгляду справи і застосовується лише за обставин, визначених процесуальним законом (позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.03.2025 року у справі №910/13175/23).
Господарський процесуальний кодекс України передбачає два види зупинення провадження у справі: обов`язковий, за наявності якого суд зобов`язаний зупинити провадження у справі на підставі ст. 227 ГПК України; необов`язковий (факультативний), коли зупинення провадження у справі є правом суду (ст. 228 ГПК України).
Законодавець у ст. 228 ГПК України закріпив як право суду зупинити провадження у справі, так і фактично визначив умови, за яких це право може бути судом реалізованим. Так, за п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також із власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
З аналізу п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України вбачається, що за його змістом таке право може бути реалізовано судом за наявності таких умов: 1) правовідносини є подібними; 2) палата, об`єднана палата, Велика Палата Верховного Суду здійснює перегляд справи (постанови Верховного Суду від 31.01.2022 у справі №910/22748/16, від 05.07.2022 у справі №910/6807/21, від 04.06.2024 у справі №902/924/23).
Розглядаючи вищенаведені умови необхідно зазначити таке:
- зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №910/17999/16, від 25.04.2018 у справі №925/3/17, від 16.05.2018 у справі №910/24257/16, від 05.06.2018 у справі №243/10982/15-ц, від 31.10.2018 у справі №372/1988/15-ц, від 05.12.2018 у справах №522/2202/15-ц, №522/2110/15-ц та інші). Це врахування необхідно розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов`язаних із правами й обов`язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, також їх суб`єктів (видової належності сторін спору) й об`єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, від 05.03.2025 у справі №910/13175/23);
- водночас, провадження у справі має зупинятись із чітким розумінням того, що підстава для зупинення провадження вже існує (постанова Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.03.2019 у справі №906/1349/15, постанова Верховного Суду від 09.12.2019 у справі №910/22479/17).
Дотримуючись вищенаведеного принципу, Верховний Суд у п. 64 постанови від 22.10.2024 у справі №911/1683/23 дійшов висновку, що правових підстав для зупинення провадження у справі, що розглядається, немає, оскільки Велика Палата Верховного Суду на час розгляду цієї справи ще не прийняла до свого розгляду справу №911/906/23 з огляду на що відмовив у задоволенні клопотання скаржника про зупинення провадження у справі №911/1683/23.
Частиною 1 ст. 8 Конституції України встановлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, складовою якого є «правова передбачуваність» та «правова визначеність». Принцип «правової визначеності» вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності як самих правових норм, так і того, як ці норми мають бути застосовані судами у подібних правовідносинах. Верховний Суд неодноразово зазначав, що забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.
Необхідно зазначити, що зупинення апеляційним господарським судом провадження у справі, за встановлених вищезазначених умов, згідно з п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України свідчить про дотримання цим судом норм процесуального права та принципу «правової визначеності». Разом з тим, безпідставне зупинення провадження у справі призводить до порушення вимог процесуального законодавства, затягування строків розгляду справи і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить і про порушення положень ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.
Колегія суддів враховує, що на час розгляду даної справи відсутні відомості про прийняття Великою Палатою Верховного Суду до свого провадження справи №922/1414/20, а отже правові підстави для зупинення провадження у справі №922/4367/25, визначені Харківською обласною прокуратурою відсутні.
Разом з тим, 30.07.2025 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постановив ухвалу про передачу на розгляд судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №922/1414/20 за позовом виконувача обов`язків керівника Харківської місцевої прокуратури №1 до Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Грань-Кор» про визнання недійсним договору, скасування рішення та повернення майна.
Передаючи справу №922/1414/20 на розгляд палати, колегія суддів Верховного Суду виходила, зокрема, з того, що зараз існує чисельна судова практика суддів судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за позовами прокурора до Управління комунального майна, Харківської міської ради та різних юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна, придбаного орендарями цього майна у процесі приватизації об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова, та повернення цього майна територіальній громаді м. Харкова. Колегія суддів при цьому зазначила, що Верховним Судом здебільшого підтримується позиція про те, що до позовів прокурора, поданих до суду після 07.03.2018 року, щодо договорів, укладених до 07.03.2018 року, підлягає застосуванню загальна, а не спеціальна позовна давність, передбачена частиною 2 статті 30 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», незалежно від дня, визначеного початком перебігу позовної давності (така позиція викладена в постановах Верховного Суду від 09.10.2024 року у справі №922/4250/19, від 04.12.2024 року у справі №922/801/21, від 13.11.2024 року у справі №922/2008/21, від 16.10.2024 року у справі №922/979/21, від 09.10.2024 року у справі №922/4361/19 тощо).
Обґрунтовуючи підстави для передачі на розгляд палати, колегія суддів у справі №922/1414/20 також зазначила, що не погоджується з такою позицією та вважає, що до позовів прокурора про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, укладених у процесі його приватизації до 07.03.2018 року, які подані до суду після 07.03.2018 року (включно) та перебіг позовної давності за якими розпочався (за встановленими судами обставинами) після 07.03.2018 року (включно), є неможливим застосування загальної позовної давності, а підлягає застосуванню скорочена позовна давність у три місяці, передбачена частиною 2 статті 30 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна». При цьому колегія суддів виснувала, що інакше застосування приписів законодавства призводить до висновку, що прокурор може вимагати застосування у спірних правовідносинах загальної позовної давності, а не спеціальної, у будь-який час.
Водночас колегія суддів в ухвалі від 30.07.2025 у справі №922/1414/20 звернула увагу на існування значної кількості господарських спорів з аналогічно сформованими позовними вимогами у провадженні господарських судів різних інстанцій та можливе їх виникнення в майбутньому, тому зазначила, що судове рішення судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду необхідне також і для подальшого розвитку права та забезпечення єдності судової практики.
Ухвалою судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.09.2025 у справі №922/1414/20 прийнято до розгляду справу №922/1414/20 за касаційними скаргами Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Грань-Кор» на постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.03.2021 року і рішення Господарського суду Харківської області від 10.09.2020 року у справі №922/1414/20.
Враховуючи наведене, а також задля забезпечення сталого розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, колегія суддів вважає за необхідне частково задовольнити клопотання Харківської обласної прокуратури та зупинити провадження у справі №922/4367/25 до закінчення перегляду в касаційному порядку справи №922/1414/20.
Керуючись ст. 234, 228-229 Господарського процесуального кодексу України,
УХВАЛИВ:
1. Залучити до участі у справі №922/4367/25 ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , податковий номер НОМЕР_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів ОСОБА_1 та ТОВ «Шев Месер-Нова».
2. Зобов`язати позивача в строк до 06.07.2026 надати суду докази направлення ОСОБА_2 копії позовної заяви та апеляційної скарги з доданими до них документами.
3. Встановити ОСОБА_2 строк 7 днів з моменту отримання даної ухвали для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань.
4. Клопотання Харківської обласної прокуратури про зупинення провадження у справі задовольнити частково.
Зупинити провадження у справі №922/4367/25 до закінчення перегляду в касаційному порядку справи №922/1414/20.
Учасникам справи невідкладно повідомити Східний апеляційний господарський суд про результати перегляду в касаційному порядку справи №922/1414/20.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення. Порядок і строки її оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.О. Крестьянінов
Суддя П.В. Демідова
Суддя Н.О. Мартюхіна