КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Апеляційне провадження № 22-ц/824/12540/2026
Справа № 756/5850/21
У Х В А Л А
01 липня 2026 року
м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Кашперської Т.Ц.,
суддів Фінагеєва В.О., Яворського М.А.,
за участю секретаря Діденка А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про самовідвід суддів Київського апеляційного суду Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О., Яворського М.А., від участі в розгляді справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 , на заочне рішення Оболонського районного суду м. Києва, ухвалене у складі судді Майбоженко А.М в м. Київ 02 листопада 2021 року у справі за позовом Державної іпотечної установи до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , про стягнення заборгованості,
в с т а н о в и в :
У провадженні Київського апеляційного суду перебуває справа за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , подана представником ОСОБА_2 , на заочне рішення Оболонського районного суду м. Києва, ухвалене у складі судді Майбоженко А.М в м. Київ 02 листопада 2021 року у справі за позовом Державної іпотечної установи до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , про стягнення заборгованості (єдиний унікальний номер справи 756/5850/21, номер апеляційного провадження 22-ц/824/12540/2026).
Так, у квітні 2021 року позивач Державна іпотечна установа звернувся до суду із даним позовом, просив стягнути з відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 солідарно на користь Державної іпотечної установи заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 122-07-Ил/09 від 10 серпня 2007 року в сумі 2 078 470,25 грн., в тому числі суму основного боргу 1 112 406,77 грн., прострочені відсотки за користування кредитом 966 063,48 грн., покласти на відповідачів судові витрати.
Заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 02 листопада 2021 року позов задоволено, стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість в розмірі 1 112 406,77 грн. основного боргу, 966 063,48 грн. прострочених відсотків за користування кредитом, а також судові витрати 31177,05 грн.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 13 березня 2024 року поновлено строк на подання заяви, заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.
Постановою Київського апеляційного суду від 05 лютого 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Ходак В. В., задоволено частково.
Заочне рішення Оболонського районного суду м. Києва від 02 листопада 2021 року в частині вимог до ОСОБА_1 скасовано, в цій частині ухвалено нове рішення про відмову в позові.
Відмовляючи у вимогах до ОСОБА_1 , апеляційний суд виходив з такого:
- між банком та відповідачами укладено окремі договори поруки, якими не передбачено солідарної відповідальності поручителів між собою, тому судом першої інстанції безпідставно покладено солідарний обов`язок з погашення заборгованості за кредитним договором на позичальника та обох поручителів разом;
- порука ОСОБА_1 щодо періодичних платежів за кредитним договором за період за шість місяців до пред`явлення позову до суду вважається припиненою, оскільки кінцевий строк погашення повернення боргових сум періодичними платежами, які здійснюються з 1 по 10 число кожного місяця, встановлено до 08 серпня 2022 року, а з позовом позивач звернувся в квітні 2021 року;
- щомісячний розрахунок заборгованості та його складові у матеріалах справи відсутній, а в розрахунку заборгованості, наданому позивачем, вказано лише суму основного боргу в цілому та розмір прострочених відсотків за користування кредитом в цілому, що унеможливлює самостійне визначення судом обсягу відповідальності поручителя в межах шестимісячного строку до пред`явлення позову.
Не погодившись з постановою Київського апеляційного суду від 05 лютого 2025 року, позивач Державна іпотечна установа подав касаційну скаргу.
Постановою Верховного Суду від 01 квітня 2026 року касаційну скаргу Державної іпотечної установи задоволено частково. Постанову Київського апеляційного суду від 05 лютого 2025 року в частині позовних вимог до ОСОБА_1 скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 травня 2026 року визначено склад суду: суддя-доповідач Кашперська Т.Ц., судді Яворський М.А., Фінагеєв В.О.
Разом із тим, колегією суддів Київського апеляційного суду у складі головуючого судді Кашперської Т.Ц., суддів Яворського М.А., Фінагеєва В.О. 01 листопада 2023 року вже розглядалася справа № 756/5850/21 за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_4 , поданою представником ОСОБА_5 , на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 02 листопада 2021 року в частині вимог до ОСОБА_4 .
У судовому засіданні колегія суддів Київського апеляційного суду в складі Кашперської Т.Ц. (суддя-доповідач), Фінагеєва В.О., Яворського М.А. заявила про самовідвід задля недопущення виникнення обставин, які могли б викликати в учасників справи, зокрема в сторін та сторонніх спостерігачів, сумніви щодо неупередженості судді та забезпечення довіри учасників справи до судових рішень Київського апеляційного суду.
Представник відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 та представник позивача Державної іпотечної установи Петровська І.Ю. підтримали заяву про самовідвід колегії суддів, оскільки колегія суддів Київського апеляційного суду в складі Кашперської Т.Ц. (суддя-доповідач), Фінагеєва В.О., Яворського М.А. вже розглядала апеляційну скаргу на дане рішення іншого відповідача ОСОБА_4 .
Перевіривши наведені суддею на обґрунтування заяви про самовідвід доводи, Київський апеляційний суд виснував про їх задоволення, з огляду на таке.
Частиною першою статті 39 ЦПК України встановлено, що з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.
Згідно з частиною четвертою статті 37 ЦПК України суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участь в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанції, а також у новому її розгляді після скасування ухвали чи рішення суду касаційної інстанції.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) за об`єктивного підходу до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (параграфи 45-50 рішення в справі «Morel проти Франції» (Morel v. France); параграф 23 рішення в справі «Pescador Valero проти Іспанії» (Pescador Valero v. Spain) або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (параграф 40 рішення в справі «Luka проти Румунії» (Luka v. Romania), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (параграф 44 рішення в справі «Wettstein проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland); параграф 30 рішення в справі «Pabla Ky проти Фінляндії» (Pabla Ky v. Finland); параграф 96 рішення в справі «Micallef проти Мальти» (Micallef v. Malta).
Згідно з пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, які схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя заявляє самовідвід від участі у розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення в справі, або в тому випадку, коли в стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає. Саме тому існують норми закону, які запобігають виникненню будь-яких підозр.
Згідно з частиною другою статті 36 ЦПК України суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Участь одного судді у двох судових провадженнях, які випливають із тих самих обставин, на думку ЄСПЛ, може в певних випадках поставити під сумнів суддівську неупередженість (справа «Індра проти Словаччини», 2005, пункти 51-53).
Об`єктивна неупередженість вимагає, щоб суд надавав достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів у його безсторонності. У зв`язку з цим навіть зовнішні прояви мають значення, адже «правосуддя має не лише здійснюватися, однак має бути видно, що воно здійснюється». Тож кожен суддя, щодо якого існують легітимні підстави сумніватися у його неупередженості, має заявити самовідвід. Вимоги об`єктивної неупередженості суду тісно пов`язані з вимогою незалежності суду, а тому ЄСПЛ часто констатує одночасне порушення обох цих гарантій права на справедливий судовий розгляд. Це відбувається, наприклад, у разі наявності ієрархічних або інших зв`язків суддів з іншими учасниками справи, повторної участі судді у провадженні в судах різних інстанцій, участі судді в тому самому провадженні в різних процесуальних статусах тощо. У кожному такому випадку потрібно визначити, чи були відносини між сторонами та суддею за своєю суттю і ступенем такими, що виключають сумніви в упередженості останнього.
Так, постановою Київського апеляційного суду у складі головуючого судді Кашперської Т.Ц., суддів Яворського М.А., Фінагеєва В.О. від 01 листопада 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 , подану представником ОСОБА_5 , задоволено частково. Заочне рішення Оболонського районного суду м. Києва від 02 листопада 2021 року в частині вимог до відповідача ОСОБА_4 скасовано, ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову. В іншій частині заочне рішення Оболонського районного суду м. Києва
від 02 листопада 2021 року залишено без змін. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Апеляційний суд, відмовляючи у вимогах до ОСОБА_4 , виходив з такого:
- судом першої інстанції безпідставно покладено солідарний обов`язок з погашення заборгованості за кредитним договором на позичальника та обох поручителів разом;
- порука ОСОБА_4 щодо періодичних платежів за кредитним договором за період за шість місяців до пред`явлення позову до суду вважається припиненою, оскільки кінцевий строк погашення повернення боргових сум періодичними платежами, які здійснюються з 1 по 10 число кожного місяця, встановлено до 08 серпня 2022 року, а з позовом позивач звернувся в квітні 2021 року.
Таким чином, колегія суддів Київського апеляційного суду в складі Кашперської Т.Ц. (суддя-доповідач), Фінагеєва В.О., Яворського М.А. в постанові від 01 листопада 2023 року вже висловила правову позицію щодо встановлення обставин (які є аналогічними у частині справи, що переглядається) та оцінки наявних у справі доказів, причому аналогічна правова позиція була викладена у постанові Київського апеляційного суду від 05 лютого 2025 року, скасованій Верховним Судом постановою від 01 квітня 2026 року, тому подальший розгляд цієї справи тим же складом суду може призвести до об`єктивно виправданих сумнівів у стороннього спостерігача в неупередженості суддів, що є підставою задоволення заяви суддів про самовідвід.
Керуючись статтями 33, 37, 40, 260 ЦПК України,
у х в а л и в :
Заяву суддів Київського апеляційного суду Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О., Яворського М.А. про самовідвід задовольнити.
Відвести суддів Київського апеляційного суду Кашперську Т.Ц., Фінагеєва В.О., Яворського М.А. від участі в розгляді справи № 756/5850/21 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 , на заочне рішення Оболонського районного суду м. Києва від 02 листопада 2021 року у справі за позовом Державної іпотечної установи до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , про стягнення заборгованості.
Справу № 756/5850/21 передати на автоматизований розподіл.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 02 липня 2026 року.
Головуючий: Кашперська Т.Ц.
Судді: Фінагеєв В.О.
Яворський М.А.