ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
03 липня 2026 року Справа 160/15623/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Горбалінський В.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Тернопільської митниці про розгляд справи в порядку загального позовного провадження або спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи,-
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХІМПОРТ МАРКЕТ» до Тернопільської митниці, в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці №UA403070/2026/000315/2 від 14.05.2026р. про коригування митної вартості товарів за ВМД 26UA403070005434U3.
12.06.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Тернопільська митниця звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із клопотанням про розгляд справи в порядку загального позовного провадження або спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.
В обґрунтування вказаного клопотання відповідач зазначив, що формування судової практики має важливе значення для Тернопільської митниці.
Вирішуючи вказане клопотання по суті, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.3, 4 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Згідно ч.2, 3, 4 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:
1) значення справи для сторін;
2) обраний позивачем спосіб захисту;
3) категорію та складність справи;
4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;
5) кількість сторін та інших учасників справи;
6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;
7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Кодексом адміністративного судочинства України визначено перелік адміністративних справ, які належить розглядати за правилами загального позовного провадження. В свою чергу, дана адміністративна справа не віднесена до вказаного переліку.
Суд зазначає, що 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1 664 000,00 грн., в свою чергу ціна даного позову становить 128 573,38 грн., а тому дана адміністративна справа не віднесена до переліку адміністративних справ, які призначаються до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Крім цього суд зауважує, що відповідачем не наведено взаємозв`язку між формуванням судової практики та необхідністю розгляду вказаної справи в порядку загального позовного провадження.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що клопотання Тернопільської митниці про розгляд справи в порядку загального позовного провадження або спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи є безпідставним та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.12, 248, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні клопотання Тернопільської митниці про розгляд справи в порядку загального позовного провадження або спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в строки передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Горбалінський