ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду
03 липня 2026 року м. Ужгород № 260/5666/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Калинич Я.М., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до військової частини НОМЕР_2 Міністерства Оборони України (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання рішення та дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Адвокат Краснобаєв Олексій Анатолійович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_4 Міністерства Оборони України, яким просить суд: 1. Визнати протиправними рішення та дії керівництва військової частини НОМЕР_5 щодо відмови ОСОБА_1 у звільненні з військової служби на підставі рапорту від 05.11.2024 року, яке викладене у листі військової частини НОМЕР_5 від 13.06.2025 року №1314/2/56/95/8292 та повернення матеріалів без реалізації до військової частини НОМЕР_6 , де він проходить військову службу. 2. Зобов`язати керівництво військової частини НОМЕР_5 звільнити ОСОБА_1 на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 та абз.13 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військової служби» а саме: через сімейні обставини у зв`язку із необхідністю здійснювати постійний догляду за своїм рідним батьком ОСОБА_2 , який є особою з інвалідністю ІІ гр. із загального захворювання і потребує постійного стороннього догляду та відсутністю інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2025 року в справі №260/5666/25 позов задоволено. Серед іншого, зобов`язано військову частину НОМЕР_2 прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 на підставі підпункту «г» пункту 2 частини четвертої, абзацу 13 пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 року №2232-XII за сімейними обставинами: необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2026 року залишено без змін.
Рішення набрало законної сили 07 квітня 2026 року.
02 липня 2026 року на адресу суду надійшла заява представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення в адміністративній справі №260/5666/25 на підставі статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
В обґрунтування заяви представник позивача зазначає, що рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22.10.2025 року у справі №260/5666/25, яким військову частину НОМЕР_5 зобов`язано прийняти рішення про звільнення позивача з військової служби за сімейними обставинами, набрало законної сили 07.04.2026, однак до цього часу не виконане. Незважаючи на відкриття виконавчого провадження та сплив значного часу з моменту набрання рішенням законної сили, відповідач не вжив жодних дієвих заходів для його виконання, не прийняв рішення про звільнення позивача, не повідомляє про причини невиконання судового рішення, не реагує на вимоги державного виконавця та не надає відповідей на адвокатські запити представника позивача. Просить встановити судовий контроль за виконанням рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2025 року по справі №260/5666/25 та зобов`язати військову частину НОМЕР_5 протягом 10 (десяти) календарних днів з дня отримання ухвали, подати до Закарпатського адміністративного суду звіт про виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2025 року по справі №260/5666/25.
За змістом частини четвертої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні з повідомленням сторін вирішується лише питання про накладення штрафу за клопотанням позивача або за ініціативою судді. Відтак, клопотання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, з урахуванням частини третьої статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянуто судом в порядку письмового провадження.
Даючи правову оцінку встановленим обставинам із урахуванням наданих сторонами доказів, які мають юридичне значення для вирішення питання щодо встановлення судового контролю, суд зазначає таке.
Так, як уже зазначено судом, рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22.10.2025 у справі №260/5666/25 набрало законної сили 07.04.2026 року.
Закарпатським окружним адміністративним судом 22.04.2026 року видано виконавчий лист по справі №260/5666/25.
11 травня 2026 року старшим державним виконавцем Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Кравченком Євгеном Сергійовичем ухвалено «Постанову про відкриття виконавчого провадження» №80973861, згідно якої прийнято до виконання виконавчий лист № 260/5666/25 виданий 22.04.2026 року.
У відповідності до п.2 вищенаведеної постанови божнику надано 10 робочих днів для виконання рішення суду.
Постановою старшого державного виконавця від 26.05.2026 року у виконавчому провадженні №80973861 за не виконання рішення суду накладено на боржника військову частину НОМЕР_5 штраф на користь держави у розмірі 5100 грн.
Постановою старшого державного виконавця від 08.06.2026 року у виконавчому провадженні №80973861 за не виконання рішення суду накладено на боржника військову частину НОМЕР_5 штраф на користь держави у розмірі 10200 грн.
З урахуванням вказаного, суд констатує, що відповідачем по справі не виконано рішення суду від 22.10.2025 у справі №260/5666/25.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
В частині другій статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною першою статті 325 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
За змістом статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування.
Відповідно до частин другої та третьої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно із статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно із частиною другою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, частиною першою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право суду встановити судовий контроль за виконанням рішення суду. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту і накладенням штрафу. Одночасно, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними і допустимими доказами (вказані висновки щодо застосування положень статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України викладені у постанові Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №802/357/17-а).
Крім того, у постанові Верховного Суду від 11.06.2020 у справі №640/13988/19 висловлено позицію, відповідно до якої адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження. При цьому встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення є правом, а не обов`язком суду.
Частинами 1-3 статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
У Рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).
Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції» суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (пункт 40).
З огляду на викладене, суд акцентує увагу на тому, що інститут судового контролю полягає у здійсненні судом контролюючої функції по відношенню до суб`єкта владних повноважень з дотримання ним принципу обов`язковості судового рішення.
З набранням чинності нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України, законодавцем розширено повноваження суду та надано судам право встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення після ухвалення ним рішення, у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що органом влади порушується принцип обов`язковості судового рішення. При цьому, слід зважати на те, що встановлення судового контролю є правом суду, а не його обов`язком.
За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина друга статті 382 КАС України).
З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №260/5666/25 та зобов`язати військову частину НОМЕР_5 подати протягом двох місяців з дати отримання копії цієї ухвали звіт про виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2025 року по справі №260/5666/25.
При цьому суд вважає достатнім строк для підготовки звіту - два місяці з дати отримання копії цієї ухвали.
На підставі наведеного, керуючись статтями 229, 248, 256, 294, 382, 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до військової частини НОМЕР_2 Міністерства Оборони України (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання рішення та дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.
Зобов`язати військову частину НОМЕР_5 подати протягом двох місяців з дати отримання копії цієї ухвали звіт про виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2025 року по справі №260/5666/25.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Я. М. Калинич