КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про повернення позовної заяви
03 липня 2026 року справа № 340/3638/26
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Брегей Р.І., розглянувши у м.Кропивницький адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 (далі - військова частина) про визнання протиправною бездіяльності і зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду зі заявою до відповідача про визнання протиправною бездіяльності щодо врахування додаткової винагороди при обчисленні грошової компенсації за невикористані дні основної відпустки за 2022-2024 роки і додаткової відпустки за 2023-2024 роки, які виплачені при звільненні зі служби.
Водночас просить суд зобов`язати військову частину перерахувати компенсацію і виплатити додаткові кошти.
11 червня 2026 року суд залишив позов без руху, надавши час для подачі заяви про поновлення строку звернення до суду.
12 червня 2026 року представниця ОСОБА_1 подала заяву про поновлення строку звернення до суду.
Стверджує, що військова частина не повідомила позивача про належні виплати при звільненні.
Повідомляє, що лише після отримання відповіді військової частини 11 травня 2026 року на звернення стало відомо про порушення права.
Наполягає на застосуванні тримісячного строку звернення до суду щодо позовних вимог з дня повідомлення відповідачем про виплати при звільненні.
Суд, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про відмову у задоволенні клопотання з таких підстав.
Висновок про пропущення строку звернення до суду.
Так, за правовим висновком Верховного Суду у постанові від 21 березня 2025 року у справі №460/21394/23 не поширюється строк звернення до суду стосовно розгляду вимог, право на які виникли до 19 липня 2022 року.
Стосовно розгляду позовних вимог, право на які виникло після 19 липня 2022 року, поширюється строк звернення до суду.
Спір стосується питань проходження публічної (військової) служби.
Отже, відноситься до компетенції адміністративного суду.
Приписами частини 2 статті 233 КЗпП України (в редакції станом на 19 липня 2022 року, яка чинна досі) встановлено, що зі заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Отже, на день звернення до суду до правовідносин стосовно виплати коштів при звільненні поширюється строк звернення до суду.
Приписами частини 5 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Питання стосовно строку звернення до суду у справах щодо виплати заборгованості з грошового забезпечення військовослужбовців при звільненні зі служби досліджував Верховний Суд і зробив такий висновок (постанова від 25 квітня 2023 року у справі №380/15245/22).
" 38. Вирішуючи питання про те, якою нормою закону слід керуватися при розгляді цієї справи, Верховний Суд, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, наголошує, що положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п`ятою статті 122 КАС України.
39. Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
40. Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
"Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
40.1. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".
42. Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права."
Суд погоджується з правовим висновком Верховного Суду стосовно 3 місячного строку звернення до суду.
Отже, у справах щодо стягнення грошового забезпечення строк звернення до суду бере відлік не раніше дня звільнення зі служби.
У військової частини може бути заборгованість перед військовослужбовцем за тривалі періоди перед звільненням зі служби, яку зобов`язана виплатити у день звільнення.
3-ох місячний строк звернення до суду після звільнення не зменшує періоду часу, заборгованість за який мала бути виплачена, а лише встановлює час, упродовж якого військовослужбовець має право звернутися до суду зі заявою про виплату усієї заборгованості за весь час служби.
Право на компенсацію за невикористані дні основної відпустки і додаткової відпустки виникає у день звільнення зі служби.
ОСОБА_1 проходив службу у військовій частині до 14 жовтня 2024 року.
Позов подано до суду 03 червня 2026 року.
Отже, пропущений 3-ох місячний строк звернення до суду, так як розпочав відлік з 15 жовтня 2024 року, а завершився 14 січня 2025 року.
У наказі про звільнення з військової служби чітко зазначено про кошти, які належать при звільненні.
Тому позивач міг чітко виявити ознаки порушеного права у день звільнення з військової служби.
Трьох місяців з дня звільнення з військової служби було достатньо часу, щоб звернутися до відповідача для уточнення суми виплат і після отримання відповіді - до суду.
ОСОБА_1 звернувся вперше до відповідача зі заявою про перерахунок і виплату грошового забезпечення (у квітні 2026 року) за межами строку звернення суду.
Поважні причини пропущення строку звернення до суду існують в межах нього.
Тому надання відповідачем відповіді на звернення за межами строку звернення до суду (11 травня 2026 року) не є поважною причиною пропущення строку звернення до суду, так як звернення надіслано за межами процесуального строку.
Позивач жодним чином не пояснює, що обмежило у зверненні до суду упродовж 3-ох місяців після звільнення з військової частини.
Рішенням Великої Палати Конституційного Суду України від 11 грудня 2025 року №1-р/2025 визнано неконституційною частину 1 статті 233 КЗпП України.
Висновок Конституційного Суду України стосувався строку звернення до суду працівника під час виконання трудових обов`язків, а не після звільнення з роботи.
До спірних правовідносин суд застосував приписи частини 2 статті 233 КЗпП України, які не визнанні неконституційними.
Зазначені позивачем причини пропуску строку звернення до суду суд не визнає поважними.
Водночас суд звертає увагу на приписи частини 1 статті 234 КЗпП України.
Цією нормою права встановлено, що у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.
З дня отримання наказу про звільнення до дня звернення до суду минуло більше одного року.
Тому суд не може поновити строк звернення до суду, навіть, якщо би і існували поважні причини його пропуску.
Тому відмовляє у поновленні строку звернення до суду.
Відповідно до приписів частин 1 і 2 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Тому позовна заява повертається позивачу.
Керуючись ст.123 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду.
Позовну заяву повернути ОСОБА_1 .
Ухвала може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом 15 днів з дня складання.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. БРЕГЕЙ