Ухвала № 137938168 у справі № 420/19449/26 від 03.07.2026

Справа № 420/19449/26

УХВАЛА

03 липня 2026 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Стефанов С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 25 червня 2026 року надійшов позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо утримання з грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) виплат, утримання перерахованих коштів за платіжною інструкцією № К7КТ-К400-ВС26-А883 від 17.10.2025, на загальну суму 368 000,00 грн;

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо не повернення утриманого грошового забезпечення, а також утримання перерахованих коштів за платіжною інструкцією № К7КТ-К400-ВС26-А883 від 17.10.2025, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), на загальну суму 368 000,00 грн;

- стягнути з Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) 368 000,00 грн.

Згідно з п. п. 4, 5 ч. 5 ст. 105 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Обов`язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушених саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права та неправильний спосіб захисту встановлюються при розгляді справи по суті і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову, належних учасників процесу), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом спору розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

При цьому, суддя вважає за необхідне зазначити, що відповідач має право на подання відзиву на позовну заяву, а треті особи - пояснення щодо позову, а отже мають бути обізнаними відносно чого їм належить надавати такі заяви по суті справи.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що спосіб захисту прав та інтересів має бути належним, зокрема ефективним, тобто призводити у конкретному спорі до того результату, на який спрямована мета позивача, - до захисту порушеного чи оспорюваного права або інтересу.

Застосування способу захисту має бути об`єктивно виправданим і обґрунтованим, тобто залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання, оспорення та спричинених відповідними діяннями наслідків.

Також згідно з принципом процесуальної економії штучне подвоєння судового процесу є неприпустимим; вирішення справи у суді в одному судовому процесі має усунути необхідність у новому зверненні до суду для вжиття додаткових засобів захисту.

Тобто предмет позову має бути визначений чітко та конкретизовано в прохальній частині позовної заяви, з урахуванням дійсного складу учасників спірних правовідносин (тобто відповідачем має бути визначений конкретний суб`єкт владних повноважень, яким прийнято спірне рішення / допущено бездіяльність / вчинено дію, а третіми особами лише ті особи, на права та інтереси яких матиме вплив судовий розсуд за результатами розгляду справи).

Відповідно до положень ч.2 ст.173 КАС України остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу, визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів, вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті є завданням підготовчого провадження.

Згідно з вимогами ч.1 ст.47 КАС України позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Отже визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки саме він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.

Дослідивши зміст позовної заяви та доданих до неї матеріалів, суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам ст. 160 КАС України, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Вимоги мають бути викладені чітко, зрозуміло та не припускати подвійного тлумачення, оскільки рішення суду, ухвалене за результатами розгляду таких вимог, має бути виконавчим та відповідати принципу правової визначеності.

Проте, при ознайомленні з текстом позову встановлено наявність суттєвих технічних помилок (описок) та внутрішніх суперечностей у формулюванні предмета спору.

Окрім того, позовна заява містить суттєві суперечності щодо суб`єктного складу учасників справи. Так, позовну заяву подано від імені ОСОБА_1 , що підтверджується даними вступної частини заяви. Проте у прохальній частині позову вимоги заявлені вже в інтересах ОСОБА_1 та різних осіб, чиї права, на думку позивача, було порушено.

Таке формулювання позовних вимог створює правову невизначеність щодо обсягу заявлених вимог та кола осіб, які залучаються до участі у справі, що виключає можливість ідентифікації відповідача, до якого пред`явлено вимоги, та формування остаточного предмета спору.

Наявність таких описок унеможливлює для суду чітке встановлення меж позовних вимог, перешкоджає відповідачу надати обґрунтований відзив, а у разі задоволення позову призведе до неможливості виконання судового рішення через його змістовну суперечливість.

У зв`язку із чим позивачу належить уточнити адміністративний позов в частині позовних вимог, привівши їх у відповідність до обставин спірних правовідносин, зокрема шляхом усунення розбіжностей між суб`єктним складом учасників справи та суттю заявлених вимог.

Згідно з ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч.2 ст.169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає за необхідне залишити адміністративний позов без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.

Виявлені недоліки повинні бути усунені, шляхом надання до суду належним чином оформленої позовної заяви та доказів на підтвердження зазначених у позовній заяві обставин.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 294 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати позивачу 5-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя С.О. Стефанов