ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без розгляду
Справа № 640/14204/19
01 липня 2026 року м.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючої судді Мірінович У.А.
за участю:
секретаря судового засідання Потихач В.В.
представника відповідача Суржок А.О.
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача з перегляду тарифу на розподіл природного газу для позивача у бік економічно обґрунтованого;
- зобов`язати відповідача встановити для позивача економічно обґрунтований тариф на розподіл природного газу, зокрема, включивши до складу такого тарифу: компенсації витрат на ВТВ, НВтр та балансування природного газу за 1-е півріччя 2019 року на суму 121407,00 тис. грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.08.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.01.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.06.2020 задоволено клопотання позивача про зупинення провадження у справі. Зупинено провадження у адміністративній справі до вирішення питання щодо примирення. Зобов`язано сторін невідкладно повідомити суд про досягнення примирення з наданням мирової угоди або ж про неможливість досягнення примирення для подальшого поновлення розгляду справи.
Законом України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" №2825-IX від 13.12.2022 (далі - Закон №2825-IX) вказаний адміністративний суд ліквідовано. Так, відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону №2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України Про внесення зміни до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду щодо забезпечення розгляду адміністративних справ, але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.
Відтак, Окружний адміністративний суд міста Києва супровідним листом від 02.10.2023 №03-19/28047/23 "Про скерування за належністю справи" на виконання положень пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №2825-ІХ надіслав адміністративну справу №640/14204/19 до Київського окружного адміністративного суду. У подальшому Київський окружний адміністративний суд, на виконання Закону України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу ІІ прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399, передав судові справи Тернопільському окружному адміністративному суду.
Після початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду Київський окружний адміністративний суд та інші окружні адміністративні суди України завершують розгляд та вирішення переданих їм справ.
При цьому, судом апеляційної інстанції щодо всіх справ, підсудних окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, та переданих на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України відповідно до цього Закону, є Шостий апеляційний адміністративний суд.
Справа, надіслана Київським окружним адміністративним судом до Тернопільського окружного адміністративного суду для розгляду, надійшла до суду 27.02.2025, що підтверджується даними реєстрації на вхідному штампі.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду у складі головуючої судді Мірінович У.А. від 04.03.2025 справу прийнято до провадження, зобов`язано сторін у строк до п`ятнадцяти днів з дати отримання даної ухвали, повідомити суд про досягнення примирення з наданням мирової угоди або ж про неможливість досягнення примирення для подальшого поновлення розгляду даної судової справи.
Вказана ухвала суду в електронній формі доставлена в електронний кабінет Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз» 04.03.2025, що підтверджується відповідною довідкою про доставку електронного листа. (арк. справи 5, зворот, том 2)
19.03.2026 до суду надійшла заява Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про закриття провадження у справі.
24.04.2026 до суду надійшло клопотання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про закриття провадження у справі згідно пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України з тих підстав, що справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. У цьому ж клопотанні представник відповідача повідомляє, що примирення, як альтернативного способу вирішення публічно-правового спору, не відбулось.
Від представника Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз» жодних заяв не надходило.
Ухвалою суду від 07.05.2026 поновлено провадження у справі №640/14204/19, продовжити процесуальний строк її розгляду. Цією ж ухвалою суду вирішено повторно розпочати підготовче провадження у справі та призначити підготовче засідання у справі на 19 травня 2026 року о 11:30 год.
Копія вказаної ухвали суду та судові повістки в електронній формі направлені до електронних кабінетів сторін та доставлені, зокрема, АТ «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз» 07.05.2026, що підтверджується відповідною довідкою про доставку електронного листа. (арк. справи 30, 31, т.2)
У підготовче засідання, призначене на 19.05.2026, представник позивача не прибув, про причини неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про місце, час та дату судового розгляду справи.
Заслухавши думку представника відповідача суд ухвалою від 19.05.2026, занесеною до протоколу судового засідання, відклав розгляд справи на 26.05.2026 об 11:00 год. та здійснив повторний виклик у підготовче засідання позивача у справі. (арк.справи 40-41, т.2)
25.05.2026 від представника позивача в електронній формі надійшло клопотання про розгляд справи без його участі. За змістом вказаного клопотання представник позивача зазначив, що позовні вимоги підтримує. При цьому, позиції позивача щодо поданих раніше клопотань представника відповідача про закриття провадження у справі не зазначено. (арк. справи 43)
У підготовче засідання, призначене на 26.05.2026, представник позивача не прибув.
Заслухавши думку представника відповідача суд ухвалою від 26.05.2026, занесеною до протоколу судового засідання, постановив явку представника позивача визнати обов`язковою, встановив позивачу п`ятиденний строк для надання письмових пояснень з приводу заявленого відповідачем клопотання про закриття провадження у справі, відклав розгляд справи на 09.06.2026 о 10:30 год. (арк.справи 46-47, т.2)
Судова повістка про виклик у підготовче засідання на 09.06.2026 о 10:30 год., з зазначенням відомостей про визнання явки позивач обов`язковою, в електронній формі направлена судом до електронного кабінету АТ «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз» та доставлена йому 26.05.2026, що підтверджується відповідною довідкою про доставку електронного листа. (арк. справи 48, 49, т.2)
У підготовче засідання, призначене на 09.06.2026, представник позивача не прибув, про причини неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про місце, час та дату судового розгляду справи.
Заслухавши думку представника відповідача суд ухвалою від 09.06.2026, занесеною до протоколу судового засідання, відклав розгляд справи на 01.07.2026 о 10:30 год. та здійснив повторний виклик у підготовче засідання представника позивача, явка якого визнана судом обов`язковою. (арк.справи 50-51, т.2)
Судова повістка про виклик у підготовче засідання на 01.07.2026 о 10:30 год., з зазначенням відомостей про визнання явки обов`язковою, в електронній формі направлена судом до електронного кабінету АТ «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз» та доставлена йому 09.06.2026, що підтверджується відповідною довідкою про доставку електронного листа. (арк. справи 52, 53, т.2)
У підготовче засідання, призначене на 01.07.2026, представник позивача, явка якого визнана судом обов`язковою, не прибув, про причини неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про місце, час та дату судового розгляду справи.
Представник відповідача заявила клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав повторної неявки представника позивача в підготовче засідання без поважних причин, що перешкоджає належному розгляду даної судової справи.
Вирішуючи питання щодо можливості розгляду справи за відсутності представника позивача, судом враховано наступне.
Згідно частини першої статті 181 КАС України підготовче засідання проводиться за правилами, встановленими главою 6 розділу II цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою.
Частиною другою статті 181 КАС України передбачено, що суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках, зокрема, визначених пунктами 1-3, 5 частини другої статті 205 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 205 КАС України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, якщо визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою. (пункт 4 частини 3 статті 205 КАС України)
У разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки. (частина п`ята статті 205 КАС України)
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Системний аналіз наведених процесуальних норм свідчить про те, що залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених частиною п`ятою статті 205, пункту 4 частини першої статті 240 КАС України, можливе виключно за наявності сукупності таких умов: а) належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання; б) ненадходження заяви позивача про розгляд справи за його відсутності (крім випадків, коли явка позивача визнана судом обов`язковою); в) неявка позивача в судове (підготовче) засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки; г) неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача; ґ) відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.
Наведений підхід узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах від 18.12.2019 у справі №9901/949/18, від 12.01.2023 у справі №9901/278/21, від 06.04.2023 у справі №9901/345/21.
Суд зазначає, що загальнообов`язкові процесуальні правила статті 205 КАС України є своєрідною формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується те, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенства права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.
Правила цієї статті встановлюють умови та підстави, які спрямовані не те, щоб учасники судового процесу й, зокрема, суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.
Частина п`ята цієї статті сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду позивачу, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов`язані з неявкою на засідання суду. Логіка цих норм така, що якщо позивач, який не є суб`єктом владних повноважень, два і більше разів не з`явився в судове засідання на судові виклики, не повідомив причин неявки й не висловив свою позицію щодо можливості розгляду справи без його участі (крім випадків, коли явка позивача визнана судом обов`язковою), не постав перед судом і не переконав його у тому, що відповідач щодо нього чинив протиправно чи незаконно, то тоді такими діями він фактично сигналізує про небажання розгляду спору.
Законодавче формулювання частини п`ятої статті 205 КАС України "… якщо неявка перешкоджає розгляду справи" означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов`язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.
Подібна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 року у справі №9901/949/18.
Також суд зазначає, що відповідно до пункту 8 частини першої статті 4 КАС України, позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду. Тому, будучи ініціатором судового розгляду, позивач, у першу чергу, має активно, використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані. При цьому визначальними процесуальними обов`язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи та дотримання процесуальних строків. Оскільки позивач був належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, проте до суду не прибув, представника не направив, зазначене свідчить про неналежне виконання своїх обов`язків, встановлених статтею 44 КАС України.
Подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі №1.380.2019.003041.
З наведеного слідує, що законодавець безпосередньо пов`язує рух судового процесу з участю позивача (його представника) в судовому засіданні або поданням ним заяви про розгляд справи за його відсутності (крім випадків, коли явка позивача визнана судом обов`язковою), що є проявом дії принципу диспозитивності та відповідає приписам частини п`ятої статті 205 КАС України.
При цьому, у разі, коли явка позивача чи його представника (для юридичних осіб) визнана судом обов`язковою, то подання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не нівелює обов`язку прибути в судове (підготовче) засідання.
Як слідує з матеріалів справи, з огляду на тривалий період перебування справи на розгляді (з 05 серпня 2019 року), вживання сторонами заходів для примирення, звернення представника відповідача з клопотанням про закриття провадження у справі з тих підстав, що справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства внаслідок зміни статусу позивача, та враховуючи відсутність в матеріалах справи письмової позиції представника позивача щодо вказаного клопотання, суд ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 26.05.2026 року, визнав явку представника позивача обов`язковою.
З урахуванням викладеного та наведених вище положень статті 205 КАС України слід вважати, що у зв`язку з визнанням явки представника позивача обов`язковою, у останнього виник обов`язок прибути у підготовче (судове) засідання за викликом суду незалежно від поданої ним раніше заяви про розгляд справи за його відсутності.
Згідно відомостей КП «Діловодство спеціалізованого суду», АТ «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз» на виконання обов`язку, визначеного частиною шостою статті 18 КАС України, зареєстровано електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі та її підсистемі «Електронний суд», у зв`язку з чим на виконання вимог пункту 1 частини 3 статті 124 КАС України судові повідомлення та судові виклики (після визнання явки обов`язковою) представника позивача здійснювались шляхом надсилання повісток до його електронного кабінету.
Згідно пункту 2 частини 1 статті 127 КАС України часом вручення повістки вважається день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.
Таким чином, враховуючі наявні у матеріалах справи довідки про доставку електронних листів, судова повістка про виклик представника АТ «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз» у підготовче засідання на 09.06.2026 вважається врученою 27.05.2026 (арк. справи 48,49), а судова повістка про виклик у підготовче засідання на 01.07.2026 вважається врученою 09.06.2026. (арк. справи 52,53)
При цьому, у жодне судове засідання, у тому числі у підготовчі засідання, призначені на 09.06.2026 та 01.07.2026, представник позивача не прибув, про причини своєї неявки суду не повідомив.
Суд зазначає, що згідно з пунктами 1, 2, 7 частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. Окрім того, згідно з частиною другою статті 131 КАС України учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов`язані завчасно повідомити про це суд.
Також суд вважає, що реалізація права доступу до правосуддя не може нівелювати вимоги закону про належну процесуальну поведінку учасників справи, виконання покладених на них обов`язків задля належної реалізації цього права, а також має розглядатися також через призму додержання судом розумних строків розгляду справи та принципу правової визначеності у певних правовідносинах, які у цій справі стали спірними.
Вказана позиція суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 10.04.2018 (справа №800/482/17), 17.04.2018 (справа №815/468/15), 30.05.2018 (справа №817/3419/15), 20.06.2018 (справа №809/2113/13-а).
Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.07.1989 у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, у рішенні від 26.04.2007 у справі "Олександр Шевченко проти України" Європейський суд з прав людини висловив позицію про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, матеріалами справи встановлено, що представник позивача, явка якого визнана судом обов`язковою, був належним чином повідомлений судом про призначені судові засідання, проте повторно не прибув у підготовче засідання без повідомлення причин неявки, що з огляду на тривалий період перебування справи у судовому провадженні (у тому числі Окружного адміністративного суду м.Києва), може свідчити про втрату позивачем інтересу до цієї справи.
Суд звертає увагу на те, що предметом розгляду в межах даної судової справи є бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг з перегляду тарифу на розподіл природного газу для АТ «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз» убік економічно обґрунтованого.
Відповідач у відзиві на позовну заяву стверджує, що такі обставини, як:
- факт включення АТ «Харківміськгаз» постановою НКРЕКП від 16.11.2022 № 1471 до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу, у зв`язку з чим Товариство є учасником процедури врегулювання заборгованості відповідно до Закону № 1639, та факт затвердження постановою НКРЕКП 12.03.2024 № 514 АТ «Харківміськгаз» обсягів перевищення фактичної вартості послуг з розподілу природного газу над тарифною виручкою, передбаченою тарифами на розподіл природного газу за період надання послуг з розподілу природного газу до 31 грудня 2019 року включно, на загальну суму 340 125, 56 тис. грн (без ПДВ);
- факт зупинення АТ «Харківміськгаз» з 01.08.2023 постановою НКРЕКП № 1387 дії ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, виданої АТ «Харківміськгаз», у зв`язку з передачею цілісного майнового комплексу з розподілу природного газу іншому суб`єкту господарювання, що унеможливлює перегляд тарифу відповідно до пункту 1 розділу X Методики;
- факт розгляду заяв АТ «Харківміськгаз» про перегляд тарифу Регулятором з дотриманням вимог законодавства, за результатом розгляду яких було прийнято НКРЕКП Постанови про встановлення тарифу, якими враховувалась сума компенсацій витрат за попередні періоди, що підтверджує відсутність бездіяльності Регулятора;
вказують на відсутність предмету спору та унеможливлюють вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову.
Отже, зважаючи на специфіку розгляду такої категорій спорів, а також викладену відповідачем позицію щодо наявності підстав для закриття провадження у справі, суд зазначає, що всебічне та повне з`ясування обставин даної судової справи без участі представника позивача не можливе, з огляду на що суд приходить до висновку про необхідність застосування процесуальних наслідків, передбачених частиною п`ятою статті 205 та пунктом 5 частини першої статті 240 КАС України, а саме - залишення позову без розгляду.
При цьому слід роз`яснити позивачу, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Керуючись статтями 240, 241, 248 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без розгляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Повний текст ухвали виготовлено і підписано 03 липня 2026 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз" (місцезнаходження:вул. Москалівська, 57/59,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61004 код ЄДРПОУ/РНОКПП 03359552);
відповідач:
- Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (місцезнаходження:вул. Сім`ї Бродських, 19,м. Київ,03057 код ЄДРПОУ/РНОКПП 39369133).
Головуючий суддя Мірінович У.А.