Справа № 457/1159/26
провадження №2/457/401/26
УХВАЛА
про залишення заяви без руху
02.07.2026 м. Трускавець
Суддя Трускавецького міського суду Львівської області Грицьків В.Т., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Трускавецької міської ради про встановлення фактів родинних відносин між фізичними особами, проживання зі спадкодавцем однією сім`єю, визнання права власності в порядку спадкування за законом,-
в с т а н о в и в:
До Трускавецького міського суду Львівської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Трускавецької міської ради про встановлення фактів родинних відносин між фізичними особами, проживання зі спадкодавцем однією сім`єю, визнання права власності в порядку спадкування за законом.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду заяви постановляє ухвалу про залишення заяви без руху.
В ухвалі про залишення заяви без руху зазначаються недоліки заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Суддею при дослідженні поданої заяви встановлено, що позивачкою при поданні заяви не дотримано вимоги ст. 175 та ст. 177 ЦПК України.
До позовної заяви позивачка долучила квитанцію про сплату судового збору у розмірі 3000 грн, а також у позовній заяві обґрунтувала розрахунок судового збору у розмірі 7663,05 грн (з врахуванням кількості позовних вимог та їхнього характеру). Крім цього, позивачка просила зменшити розмір судового збору до 3000 грн, посилаючись на те, що судовий збір у розмірі 7663,05 грн перевищує 5% її річного доходу за 2025 рік.
Розглянувши клопотання та з`ясувавши фактичні підстави, суддя вважає, що у задоволенні клопотання про зменшення розміру судового збору слід відмовити з таких підстав.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.
Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті, а саме: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Разом з тим, згідно роз`яснень, що містяться в п. 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах від 17 жовтня 2014 року № 10, відповідно до ст. 8 Закону № 3674-VІ та ст. 82 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно із ст.10 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення у справах «Княт проти Польщі», «Єдамскі та Єдамска проти Польщі», від 26 липня 2005 року).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.01.2021 по справі №0940/2276/18 зробила висновок, що з аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Разом із тим, Верховний Суд у постанові від 30.03.2021 у справі №338/158/19 зауважив, що єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану.
За приписами частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже, особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Разом з тим, належних доказів на підтвердження скрутного майнового стану, як це передбачено статтею 136 ЦПК України, позивачка суду не надала, а сам факт звернення до суду з позовом за обставин, які зазначенні у позовній заяві, не є підставою для звільнення від сплати судового збору.
Позивачкою надано суду документи щодо розміру отриманого нею доходу у виді пенсії, однак відсутні докази щодо наявності чи відсутності у позивачки іншого рухомого, нерухомого майна та грошових коштів. Крім цього, предметом спору є вимоги щодо встановлення фактів родинних відносин та проживання зі спадкодавцем однією сім`єю, визнання права власності на нерухоме майно, вартість якого є значною.
Враховуючи вищевикладене, категорію справи та розмір позовних вимог, зважаючи на предмет спору, а саме: вимоги щодо встановлення фактів родинних відносин та проживання зі спадкодавцем однією сім`єю, визнання права власності на нерухоме майно, відсутність доказів щодо скрутного майнового стану позивачки, доходжу висновку щодо відмови у задоволенні заяви позивачки про зменшення сплати судового збору до 3000 грн.
Варто зазначити, що відмова у задоволенні клопотання про відстрочення та зменшення розміру судового збору, не може вважатися обмеженням позивача доступу до суду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.
Отже, позивачці слід доплатити різницю у розмірі судового збору, а саме: 4663,05 грн.
Також у матеріалах справи відсутні відомості про інших спадкоємців, які можуть претендувати на спадщину, чи зверталися такі з заявами про прийняття спадщини, чи є особи, які мають право на обов`язкову частку у спадщині на майно померлої ОСОБА_2 .
Позовна заява також не містить: відомостей щодо наявності/відсутності спадкоємців за законом, визначених ст.ст. 1261-1266 ЦК України; відомостей щодо зареєстрованих осіб у квартирі АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини після смерті як ОСОБА_3 , так і після смерті ОСОБА_4 , оскільки в розумінні ч.3ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Крім цього, у позовній заяві позивачка належним чином не обґрунтувала свої позовні вимоги в частині викладення обставин, які б свідчили про наявність спору між нею та відповідачем та неможливість вирішення вказаного спору в позасудовому порядку, що впливає на наявність чи відсутність спору між сторонами, зокрема відсутні докази неможливості врегулювання спору в позасудовому порядку.
Відсутність таких відомостей позбавляє суд можливості визначити суб`єктний склад учасників спірних правовідносин, зокрема визначити належного відповідача.
З положень ч. 5 ст. 177 ЦПК України слідує, що позивач зобов`язаний додати до заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, та, відповідно до ч. 2 ст. 83 ЦПК України, такі докази мають бути подані разом з поданням позовної заяви.
З огляду на наведене, суддя приходить до переконання про наявність достатніх підстав для залишення позовної заяви ОСОБА_1 до Трускавецької міської ради про встановлення фактів родинних відносин між фізичними особами, проживання зі спадкодавцем однією сім`єю, визнання права власності в порядку спадкування за законом без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.175,176,185 ЦПК України,суддя,-
у х в а л и в:
У задоволенні клопотання позивачки ОСОБА_1 про зменшення судового збору за подання вищевказаної позовної заяви - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Трускавецької міської ради про встановлення фактів родинних відносин між фізичними особами, проживання зі спадкодавцем однією сім`єю, визнання права власності в порядку спадкування за законом - залишити без руху.
Вказані в ухвалі недоліки позовної заяви позивачці слід усунути протягом п`яти днів з дня отримання копії цієї ухвали у визначений в ухвалі спосіб.
Роз`яснити позивачці, що відповідно до ч.3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, то позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя: В. Т. Грицьків