Справа № 752/16449/26
Провадження № 2-з/752/154/26
У Х В А Л А
02 липня 2026 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Плахотнюк К.Г., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Свіденко Костянтин Борисович про забезпечення позову до подання позовної заяви,
УСТАНОВИВ:
представник заявників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвокат Свіденко К.Б. звернувся до суду в порядку цивільного судочинства з заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви.
В обґрунтування заяви посилаються на те, що відповідно до договору купівлі-продажу майнових прав ОСОБА_3 придбала майнові права на машиномісце № НОМЕР_1 а в підземному паркінгу в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 . В подальшому 14.02.2023 року зареєстровано право власності на гараж ( машиномісце) НОМЕР_1 а в будинку АДРЕСА_2 , як «закінчений будівництвом об`єкт» за ОСОБА_3 . Вказаний підземний паркінг та житловий будинок входять до складу ЖК «Сонячна брама». Позивачі вважають, що облаштування машиномісця № НОМЕР_1 у підземному паркінгу G1 по АДРЕСА_2 з подальшою реєстрацією права власності на нього за ОСОБА_3 здійснено з порушенням норм законодавства, будівельних стандартів за рахунок місць загального користування, призначених для обслуговування машиномісць , введених в експлуатацію , чим порушено їх права та законні інтереси.
Необхідність забезпечення позову вмотивована тим, що є підстави вважати, що дане майно, яке є власністю відповідача, може бути відчужено на користь третіх осіб. Відтак, у разі невжиття заходів забезпечення позову відчуження майна відповідачем може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав, скасування державної реєстрації права власності на машиномісце.
З огляду на зазначене вище, заявники просять вжити заходи забезпечення позову до подання позовної заяви шляхом накладення арешту на:
нежитлове приміщення, а саме на: машиномісце ( гараж) № НОМЕР_2 , загальною площею 13, 8 кв.. адреса: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2691711280000;
накладення заборони ОСОБА_3 вчиняти будь-які дії по відчуженню в будь-який спосіб машиномісця № НОМЕР_1 а, загальною площею 13, 8 кв.. адреса: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2691711280000.
У силу норм ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали заяви та додані до неї документи, суд приходить до такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Отже, за змістом наведених вище приписів умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вим,ог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Тобто, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.
Мета забезпечення позову - це хоч і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати або знецінити, якщо такі дії відповідача можуть призвести у майбутньому до того, що виконання рішення суду про присудження може бути утрудненим або взагалі неможливим.
Як неодноразово зазначав Верховний Суд у своїх судових рішеннях (від 10 березня 2020 року у справі № 750/12430/19, від 28 травня 2020 року у справі № 211/374/20, від 30 листопада 2020 року у справі № 127/17451/20 та ін.) під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, ухваленого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Положеннями статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову. Одним із видів такого забезпечення є накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і находяться у нього чи в інших осіб (пункт 1 частини першої статті 150 ЦПК України).
При цьому, такий вид забезпечення позову як накладення арешту застосовується судом, як правило, у майнових спорах у тих випадках, коли спірне майно може бути відповідачем продане, розтрачене, кошти витрачені, що в майбутньому перешкоджатиме виконанню рішення або взагалі зробить його виконання неможливим. Отже, необхідними умовами для вжиття забезпечувальних заходів, зокрема арешту майна, є, насамперед, належність цього майна відповідачеві, розумна співмірність вартості арештованого майна ціні позову, обґрунтування необхідності вжиття заходів для захисту прав позивача та можливість такого заходу забезпечити реальне виконання очікуваного позивачем рішення.
Як убачається зі змісту заяви про забезпечення позову, заявники мають намір звернутися до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 » - товариство з обмеженою відповідальністю про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав, скасування реєстрації права власності на машиномісце № НОМЕР_1 а.
Згідно з інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 18.02.2026, за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, індексний номер: 66404601 від 14.02.2023, приватний нотаріус коротюк О.В., Київський міський нотаріальний округ м. Київ.
Оскільки на сьогодні право власності на вказане нежитлове приміщення зареєстровано за ОСОБА_3 остання може вчинити дії щодо відчуження зазначеного майна на користь третіх осіб, що може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачів, за захистом яких він звернеться до суду.
Таким чином, враховуючи те, що між сторонами виник спір з приводу майна, з урахуванням предмету майбутнього позову, балансу інтересів сторін, виходячи із засад розумності та обґрунтованості вимог заявника, беручи до уваги, що подальше відчуження вказаного майна може призвести до ускладнення захисту прав позивача, суд вважає, що у даному випадку необхідним та достатнім видом забезпечення позову буде накладення арешту шляхом заборони відчуження об`єкта житлової нерухомості за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2691711280000, загальною площею 13,8 кв.м.
З огляду на вказане, заяву представника заявників про забезпечення позову до подання позовної заяви, слід задовольнити частково.
Підстав для зустрічного забезпечення позову, судом не встановлено.
Керуючись статтями 149, 150-153, 157, 260-261, 353, 354 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Свіденко Костянтин Борисович про забезпечення позову до подання позовної заяви - задовольнити.
Накласти арешт шляхом заборони відчуження на: машиномісце ( гараж) АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2691711280000;
Стягувач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_5 );
Стягувач: ОСОБА_2 ( РНОКПП НОМЕР_4 , адреса проживання: АДРЕСА_5
Боржник: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації проживання: АДРЕСА_6 ).
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Дана ухвала відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» є виконавчим документом.
Копію ухвали направити учасникам справи для відома та відповідному державному органу для відома та виконання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя К.Г. Плахотнюк