УХВАЛА
Справа №2-1463/2008
Провадження № 6/638/161/26
03 липня 2026 року м.Харків
Суддя Шевченківського районного суду м. Харкова Поляков О. В.,
секретаря судового засідання Кутоманової К.С.
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Він Фінанс" про заміну стягувача щодо виконання виконавчих документів по справі №2-1463/2008,
ВСТАНОВИВ:
До Шевченківського районного суду м. Харкова від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Він Фінанс" надійшла заява про заміну стягувача у виконавчих документах у справі № 2-1463/2008 з Акціонерного комерційного банку "Імексбанк" на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Він Фінанс" про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь АКБ "Імексбанк" заборгованості за кредитом в розмірі 408 822,35 грн, витрат по сплаті державного мита в розмірі 1700 грн, 30 грн на інформаційно-технічне забезпечення, а всього 410 522,35 грн.
В обґрунтування заяви зазначено, що в жовтні 2008 року АКБ "Імексбанк" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про дострокове повернення кредиту, відсотків та стягнення пені, посилаючись на те, що 14.03.2008 року між сторонами був укладений кредитний договір №09-0040, згідно з яким відповідачу ОСОБА_1 був наданий кредит на суму 79 200 доларів США.
З метою забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором № 09-0040 було укладено договір поруки № 08-04 від 14.03.2008 року з ОСОБА_2 п. 3.1.2 поручитель зобов`язався відповідати перед банком як солідарний боржник всім своїм майном.
28.11.2008 Ізюмським міськрайонним судом Харківської області вирішив позовні вимоги акціонерного комерційного банку "Імексбанк" задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь акціонерного комерційного банку "Імексбанк" заборгованість за кредитом в розмірі 408 822,35 грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 1700 грн та 30 грн на інформаційно-технічне забезпечення? а всього 410 522,35 грн.
15.08.2019 між ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" та Публічним акціонерним товариством "Імексбанк" було укладено договір про відступлення права вимоги №104, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором №09-0040 від 14.03.2008 року було відступлено та перейшло до ТОВ "Фк "Довіра та Гарантія" разом з правом вимоги за договором поруки №08-04 від 14.03.2008.
Відповідно до інформаційної довідки №380896845 іпотекодержателем за іпотечним договором, укладеним як забезпечення за вищезазначеним кредитним договором - виступає ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія".
25.07.2024 внаслідок наказу про зміну назви Товариство було перейменовано ТОВ "ФК "довіра та Гарантія" у Товариство з обмеженою відповідальністю "Він Фінанс".
Представник ТОВ «Він Фінанс» у судове засідання не з`явився, у заяві просив розглядати справу за його відсутності.
Заінтересовані особи, у тому числі боржник, у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 28.11.2008 стягнено з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь Акціонерного комерційного банку "Імексбанк" заборгованість за кредитом в розмірі 408 822,35 грн, витрати по сплаті державного мита в розмірі 1700 грн, 30 грн на інформаційно-технічне забезпечення, а всього 410 522,35 грн.
15.08.2019 між ПАТ «Імексбанк» та ТОВ «Фінансова компанія "Довіра та гарантія" відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом електронного аукціону № UA-EA-2019-07-01-000014- b від 18.07.2019 укладено договір про відступлення права вимоги № 104, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором №09-0040 від 14.03.2008 було відступлено та перейшло до ТОВ "ФК "Довіра та гарантія" разом з правом вимоги за договором поруки №08-04 від 14.03.2008.
Згідно з додатком № 1 до договору про відступлення права вимоги № 104 від 15.08.2019 ПАТ "Імексбанк" відступило, а ТОВ «Фінансова компанія "Довіра та гарантія"» набуло права вимоги до боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за кредитним договором № 09-0040 від 14.03.2008 року.
Відповідно до матеріалів справи, відомості про отримання стягувачем виконавчих листів, - відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких винник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно з ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Окреслене завдання включає в себе як своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, так і досягнення мети ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення.
Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закрите, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва у закритому виконавчому провадженні заявник має здійснювати процесуальні дії, спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати це в комплексі.
Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий без виконання стягувачу, визначеному у цьому документі, у його правонаступника є потенційна можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання. Але таке право залежить не тільки від реалізації процесуального правонаступництва, але й дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання, передбачених Законом про виконавче провадження. А якщо ці строки пропущені, то разом з питанням правонаступництва має вирішуватись питання поновлення цих строків, оскільки за відсутності підстав поновлення відсутня дійсна процесуальна мета такого правонаступництва.
Отже, не можна замінити сторону виконавчого провадження, яке було закінчене, якщо не існує підстав для відновлення виконавчого провадження, з приводу чого особа має звернутися до суду, надавши переконливі аргументи щодо такого відновлення. Разом з тим і заміна стягувача у виконавчому документі як сторони справи має мати дійсну процесуальну мету, а підстави такої заміни належним чином аргументовані. Саме тільки матеріальне правонаступництво без процесуальної мети не є достатнім аргументом, оскільки не відповідає вимогам частини першої статті 2 ЦПК України. Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства.
Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва здійснюється з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні, відтак потребує розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим.
Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.
Зазначені правові висновки висловлені Великою Палатою Верховного суду у постанові від 08.02.2022 у справі № 2-7763/10.
Суд зазначає, що рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 28.11.2008 року по справі № 2-1463/08 стягнуто з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь акціонерного комерційного банку "Імексбанк" заборгованість за кредитом в розмірі 408 822,35 грн, витрати по сплаті державного мита в розмірі 1700 грн, 30 грн на інформаційно-технічне забезпечення та всього 410 522,35 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 21 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції від 07.10.2008), виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: виконавчі листи та інші судові документи - протягом трьох років.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 21 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції від 07.10.2008), строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішень і вироків судів у частині майнових стягнень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а у випадках, коли рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.
Відповідно до пункту 5 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» (2016 року) виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
Аналіз положень пункту 5 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» дає підстави для висновку, що цей нормативно-правовий акт підлягає застосуванню тільки до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання за якими не сплинув на час набрання чинності вказаним законом. Для пункту 5 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» не передбачено зворотної дії в часі і можливості застосування норм Закону України «Про виконавче провадження» (2016 року) до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання за якими сплинув на час набрання ним чинності.
Зазначений правовий висновок наведений Верховним Судом у постанові від 01 серпня 2018 року у справі № 553/1951/14-ц, у постанові від 18 грудня 2019 року у справі № 752/20752/17.
Отже, строк пред`явлення виконавчого листа по справі № 2-1463/2008 сплинув.
Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Як вбачається з матеріалів справи, стягувачем був пропущений строк пред`явлення виконавчого документа до виконання. Крім того, заявник не заявляє про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Отже, встановлене судом свідчить про відсутність мети процесуального правонаступництва, та, як наслідок, відсутності підстав для заміни стягувача у виконавчому листі.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже, у задоволенні заяви про заміну сторони(стягувача) слід відмовити.
Керуючись ст. 3, 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 2, 442, 446 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
У заяві представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Він Фінанс" про заміну стягувача щодо виконання виконавчих документів у справі 2-1463\2008 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О. В. Поляков