Справа № 127/21636/26
Провадження 2/127/5936/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 липня 2026 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Горбатюк В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
Зазначена позовна заява не відповідає вимогам, встановленим ст. 175, 177 ЦПК України, з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно з п. 4, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні, а також виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Частиною 1 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Отже, позовна заява має містити належно сформульований предмет спору, зміст матеріально-правової вимоги до відповідача, спосіб судового захисту та обставини, які свідчать про порушення, невизнання чи оспорювання прав або інтересів позивача саме відповідачем.
У поданій позовній заяві позивач зазначає, що він та відповідач перебували у шлюбі, під час якого набули земельну ділянку площею 0,05 га та житловий будинок загальною площею 108,2 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
У прохальній частині позовної заяви позивач просить визнати за відповідачем право особистої власності на земельну ділянку та житловий будинок, та стягнути грошову компенсацію 1/2 вартості зазначеного майна.
Таким чином, позивач обрав спосіб поділу спільного майна подружжя шляхом залишення всього спірного нерухомого майна у власності відповідача та стягнення на користь позивача грошової компенсації вартості його частки.
Водночас позовна заява не містить належного обґрунтування саме такого способу поділу спільного майна подружжя. Позивач не навів конкретних обставин, які підтверджують неможливість або недоцільність поділу спірного майна в натурі, неможливість визначення за сторонами ідеальних часток у праві власності, а також не обґрунтував, чому спірне нерухоме майно має бути залишене саме відповідачу з покладенням на неї обов`язку виплатити позивачу грошову компенсацію.
Крім того, позовна заява не містить чіткого викладу обраного способу захисту в частині припинення права позивача на частку у спільному майні у разі задоволення вимоги про стягнення грошової компенсації.
За таких обставин у поданій редакції позовної заяви неможливо встановити належне обґрунтування заявленого способу захисту, оскільки позивач просить фактично передати спірне майно у власність відповідача зі стягненням компенсації на свою користь, однак не навів достатніх обставин, які обґрунтовують саме такий спосіб поділу майна.
Також у мотивувальній частині позовної заяви зазначено, що «в дані справі, позивачка погоджується на отримання грошової компенсації за свою частку у спільному майні», хоча позивачем у справі є ОСОБА_1 .
Крім того, прохальна частина позовної заяви не містить чіткого формулювання вимог про стягнення грошової компенсації, оскільки у пунктах 2, 4 прохальної частини позивач просить стягнути з ОСОБА_3 грошову компенсацію вартості 1/2 частки земельної ділянки та 1/2 частки житлового будинку, однак не зазначає, на чию користь просить здійснити таке стягнення. За таких обставин заявлені вимоги про стягнення грошової компенсації не є достатньо визначеними, оскільки не дають можливості однозначно встановити стягувача за відповідною майновою вимогою.
Отже, позивачу необхідно подати позовну заяву у новій редакції, у якій чітко визначити зміст позовних вимог, з кого, на чию користь, у якому розмірі та за яке майно позивач просить стягнути грошову компенсацію, спосіб захисту права або інтересу, обставини, якими позивач обґрунтовує саме такий спосіб поділу майна, а також привести текст позовної заяви у відповідність до суб`єктного складу цієї справи.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, ім`я сторін та інших учасників справи, їх місце проживання чи перебування, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, якщо такі відомості позивачу відомі, відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
У вступній частині позовної заяви позивач зазначений як ОСОБА_1 , однак у тексті позовної заяви позивач зазначений як ОСОБА_4 . Також у тексті позовної заяви зазначено, що копія договору купівлі-продажу відсутня у ОСОБА_4 .
Крім того, у вступній частині позовної заяви відповідачем зазначено ОСОБА_2 , однак у прохальній частині позовні вимоги сформульовано щодо ОСОБА_3 , оскільки позивач просить визнати за ОСОБА_3 право особистої власності на спірні об`єкти нерухомого майна та стягнути з ОСОБА_3 грошову компенсацію.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України суд звернувся до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання відповідача щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. У відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру зазначено, що відсутні відомості про ОСОБА_2 . Однак в інформації з Єдиного державного демографічного реєстру, яка надійшла на адресу суду 03.07.2026, вказано, що за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстрована ОСОБА_2 .
Отже, позовна заява містить неузгоджені анкетні дані сторін, що унеможливлює однозначне визначення особи позивача та особи відповідача, до якої заявлено матеріально-правові вимоги.
Тому позивачу необхідно подати позовну заяву в новій редакції, в якій уточнити правильні анкетні дані позивача та відповідача, а також привести вступну, описову, мотивувальну та прохальну частини позовної заяви у відповідність до анкетних даних сторін.
Також у позовній заяві позивач зазначив адресу свого місця проживання, однак не зазначив поштовий індекс. А також позовна заява не містить відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача, відповідача.
Отже, позивачу необхідно подати позовну заяву у новій редакції із зазначенням усіх відомостей, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, зокрема поштового індексу місця проживання позивача та відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, а також обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Позивач зазначив ціну позову у розмірі 3 652 173,50 грн, посилаючись на звіт №05/26-04-1 про експертну грошову оцінку вартості земельної ділянки та звіт №05/26-04-2 про незалежну оцінку майна - житлового будинку.
Разом з тим, у тексті позовної заяви містяться неузгоджені відомості щодо кадастрового номера земельної ділянки. В одному випадку кадастровий номер земельної ділянки зазначено як [номер приховано]:03:13260453, тоді як у подальшому тексті позовної заяви, у прохальній частині та у доданій інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зазначено кадастровий номер [номер приховано]:03:132:0453.
Оскільки предметом спору є нерухоме майно, індивідуальні ознаки спірного майна мають бути зазначені чітко та однозначно. Наявність різних варіантів кадастрового номера земельної ділянки у тексті позовної заяви не дає можливості однозначно ідентифікувати об`єкт нерухомого майна, щодо якого заявлено позовні вимоги.
Тому позивачу необхідно подати позовну заяву у новій редакції, у якій уточнити правильний кадастровий номер земельної ділянки та привести всі частини позовної заяви у відповідність до правильних ідентифікаційних ознак спірного майна.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
У позовній заяві позивач зазначає, що сторони перебували у шлюбі з 08.10.2006 по 10.12.2025. Водночас до позовної заяви додано копію рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 10.12.2025 у справі №127/34674/25, яке містить відмітку про набрання рішенням законної сили 10.01.2026.
У зв`язку із цим позовна заява містить неузгоджені відомості щодо часу припинення шлюбу сторін, що має значення для належного викладу обставин, якими позивач обґрунтовує вимоги про поділ майна подружжя.
Тому позивачу необхідно уточнити виклад обставин щодо часу перебування сторін у шлюбі та часу припинення шлюбу.
Відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, у тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору.
У поданій позовній заяві позивач зазначив, що заходи досудового врегулювання спору не проводилися. Разом з тим, у тексті позовної заяви позивач також зазначає, що після розлучення сторони не можуть дійти згоди щодо поділу спільного майна, а на усні пропозиції здійснити поділ набутого за час шлюбу майна в рівних частках шляхом укладення відповідного договору про поділ майна та його нотаріального посвідчення ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_2 відмови.
Отже, позовна заява містить взаємно неузгоджені відомості щодо вжиття або невжиття заходів досудового врегулювання спору.
Тому позивачу необхідно уточнити відповідні відомості згідно з п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, а саме зазначити, чи проводилися заходи досудового врегулювання спору, у чому вони полягали, або чітко вказати, що такі заходи не проводилися.
Відповідно до п. 7, 8, 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою, за наявності; зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.
У позовній заяві позивач зазначає, що копія договору купівлі-продажу земельної ділянки у нього відсутня, у зв`язку з чим підготовлено клопотання про витребування цього доказу.
Разом з тим, прохальна частина позовної заяви не містить вимоги про витребування відповідного доказу, а зміст клопотання не викладено у позовній заяві таким чином, щоб було можливо встановити, який саме доказ позивач просить витребувати, у кого він знаходиться, які обставини він підтверджує та з яких причин позивач не може отримати цей доказ самостійно.
Тому позивачу необхідно уточнити, чи заявляє він клопотання про витребування доказів, а у разі заявлення такого клопотання - викласти його зміст відповідно до вимог процесуального закону.
Крім того, позовна заява не містить зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів усіх письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви. Зокрема, позивач не зазначив, у кого знаходяться оригінали звітів про оцінку майна, інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, договору про надання правової допомоги, додатку до договору, акта передачі-прийняття наданих послуг, детального опису робіт, квитанцій та інших документів, копії яких додано до позовної заяви.
Згідно з ч. 1 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи, крім електронних документів, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ч. 2 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Згідно з ч. 5 ст. 95 ЦПК України учасник справи, який подає письмові докази в копіях, електронних копіях, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Отже, позивачу необхідно подати позовну заяву у новій редакції із зазначенням відомостей про наявність у позивача або іншої особи оригіналів усіх письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви.
Також відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
До позовної заяви додано опис вкладення у поштове відправлення, відповідно до якого відповідачу направлено «позовна заява про поділ спільного майна подружжя від 19.06.2026 з додатками 1-9 на 94 арк.».
Водночас у переліку додатків до позовної заяви зазначено більшу кількість документів, ніж зазначено в описі вкладення. Зокрема, до суду подані документи, які у переліку додатків зазначені під номерами 10, 11, 12.
Таким чином, наданий позивачем доказ надсилання не підтверджує направлення відповідачу копій усіх документів, поданих до суду.
За таких обставин позивачу необхідно надати належний доказ надсилання відповідачу копії позовної заяви в новій редакції та копій усіх документів, поданих до суду.
До позовної заяви додано копію інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, яка є копією неналежної якості. Зміст зазначеного документа частково неможливо прочитати, зокрема окремі відомості щодо реєстраційних записів, підстав державної реєстрації права власності, опису об`єктів нерухомого майна та інших відомостей неможливо повно і достовірно прочитати.
Оскільки позивач посилається на зазначений документ як на доказ реєстрації права власності відповідача на спірне нерухоме майно, позивачу необхідно надати належної якості копію інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Залишення позовної заяви без руху з метою належного її оформлення відповідно до вимог чинного цивільного процесуального законодавства не є обмеженням у доступі до правосуддя. Практика Європейського суду з прав людини виходить із того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасник цієї Конвенції має право встановлювати правила судової процедури, зокрема процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає у недопущенні безладного перебігу судового процесу. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року, у яких зазначено, що право на суд не є абсолютним і може підлягати обмеженням, оскільки право доступу до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
З урахуванням викладених обставин, залишення позовної заяви без руху з підстав, передбачених законом, не порушує право на справедливий судовий захист.
Керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя залишити без руху.
Надати позивачу п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Роз`яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків у встановлений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В. В. Горбатюк