ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
"06" липня 2026 р. м. Одеса Справа № 916/284/26
Господарський суд Одеської області у складі судді Погребної К.Ф. розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСА ЛІДЕР ЛЕНД СКУЛ" від 26.06.2026р. за вх.№2-1262/26 про застосування зустрічного забезпечення позову у справі №916/284/26
За позовом: Фізичної особи - підприємця Шляжко Оксани Миколаївни ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСА ЛІДЕР ЛЕНД СКУЛ" (65058, м. Одеса, вул. Добровольців, буд. 8, код ЄДРПОУ 45414466)
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Фізичної особи - підприємця Масальцева Юрія Євгеновича ( АДРЕСА_2 ) та Фізичної особи - підприємця Масальцевої Оксани Сергіївни ( АДРЕСА_2 ).
про розірвання договору оренди та стягнення 4 802 639,05грн.
ВСТАНОВИВ:
Господарським судом Одеської області у складі судді Погребної К.Ф. розглядається справа №916/284/26 за позовом Фізичної особи - підприємця Шляжко Оксани Миколаївни до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСА ЛІДЕР ЛЕНД СКУЛ" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Фізичної особи - підприємця Масальцева Юрія Євгеновича та Фізичної особи - підприємця Масальцевої Оксани Сергіївни про розірвання договору оренди та стягнення 4 802 639,05грн.
Ухвалою суду від 05.02.2026р. заяву Фізичної особи - підприємця Шляжко Оксани Миколаївни про забезпечення позову за вх.суду№2-160/26 від 04.02.2026 було задоволено, накладено арешт на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Одеса Лідер Ленд Скул» як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать Відповідачу у межах суми позовних вимог на загальну суму 4 802 639 грн. 05 коп.
26.06.2026р. за вх.№2-1262/26 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСА ЛІДЕР ЛЕНД СКУЛ" надійшло клопотання про застосування заходів зустрічного позову по справі №916/284/26, згідно якого заявник просить суд застосувати у справі № 916/284/26 заходи зустрічного забезпечення позову шляхом зобов`язання Фізичну особу- підприємця Шляжко Оксану Миколаївну внести на депозитний рахунок Господарського суду Одеської області грошові кошти у розмірі 4 802 639,05грн. протягом 10 днів з дня постановлення ухвали про зустрічне забезпечення.
Так, обґрунтовуючи свою заяву заявник зазначає, що застосування заходів забезпечення позову у вигляді арешту грошових коштів відповідача на всіх рахунках в сумі 4 802 639,05грн, призведе до фактичного зупинення господарської діяльності навчального закладу, яке надає освітні послуг, оскільки негативно вплине на виконання ним зобов`язань з надання освітніх послуг, зі сплати податків та зборів, виплат заробітної плати працівникам, сплати комунальних послуг та інших щомісячних обов`язкових платежів.
На підтвердження своє позиції заявником надано низку договорів, зокрема договір №А-01 з індивідуальним споживачем про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення від 30.10.2025р, договір про надання послуг від 01.09.2025р. з ФОП Сидоренко І.О., договір про надання послуг з перевезення пасажирів №10 від 01.09.2025р. з ФОП Волощук А.В., договір №А-01 про надання послуг з постачання теплової енергії від 30.10.2025р.; договір №1099-О про надання послуг з поводження з побутовими відходами від 06.11.2025р., договір медичного обслуговування (постачання послуг з охорони здоров`я) №Т239 від 07.08.202р., договір №18809 про надання телекомунікаційних послуг від 18.08.2025р., договір про постачання електричної енергії споживачу №5259 від 27.08.2025р.
Заявник звертає увагу суду, що якісне надання освітніх послуг напряму залежить від своєчасного надання відповідачу послуг електропостачання, водопостачання, водовідведення, теплопостачання, харчування, тощо його контрагентами, що в свою чергу повністю залежить від їх своєчасної оплати відповідачем.
Заявник вказує, що застосовний ухвалою суду по забезпечення позову арешт коштів позбавляє відповідача права розпоряджатись обіговими коштами, а отже напряму перешкоджає своєчасному виконанню відповідачем своїх грошових зобов`язань за надані послуги і роботи, поставлені товари, тощо, що в свою чергу може призвести до простою навчального закладу та стане підставою для нарахування відповідачу штрафних санкцій, розірвання договорів, стягнення збитків, тощо.
Розглянувши клопотання від 26.06.2026р. за вх. ГСОО 2-1262/26 Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСА ЛІДЕР ЛЕНД СКУЛ" про зустрічне забезпечення позову по справу №916/284/26, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у його задоволенні, з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача та уникнення будь-яких труднощів при виконанні судового рішення у випадку задоволення позову.
Водночас процесуальний закон передбачає також право господарського суду застосувати зустрічне забезпечення до особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, що передбачено статтею 141 Господарського процесуального кодексу України.
Метою зустрічного забезпечення є співмірне вжиття судом заходів, спрямованих на забезпечення відшкодування можливих збитків відповідача відповідно до статті 146 Господарського процесуального кодексу України, які можуть бути спричинені забезпеченням позову. Інститут зустрічного забезпечення спрямований на реалізацію таких основних засад господарського судочинства як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та пропорційність, адже забезпечення позову певною мірою обтяжує відповідача і у випадку незадоволення вимог позивача зустрічне забезпечення гарантує можливість відшкодувати збитки.
Відповідно до частини першої статті 141 Господарського процесуального кодексу України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
За положенням частини другої статті 141 Господарського процесуального кодексу України зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснене шляхом: 1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; 2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 Господарського процесуального кодексу України розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.
Згідно з ч. 4 ст. 141 Господарського процесуального кодексу України питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення.
Отже, на відміну від забезпечення позову, яке застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача та виконання судового рішення та вживається судом виключно за заявою учасника справи, зустрічне забезпечення має на меті зберегти певний баланс сторін та мінімізувати можливі негативні наслідки, які можуть виникнути в результаті застосування судом забезпечувальних заходів, і може застосовуватися судом за власною ініціативою. Окрім того, зустрічне забезпечення позову застосовується тільки у випадку забезпечення позову.
В той же час, саме лише посилання заявника на необхідність застосування такого інституту, не є достатньою підставою для вжиття відповідних заходів, адже на рівні з вжиттям заходів забезпечення позову має бути доведено існування правових підстави для їх застосування - обґрунтованої ймовірності виникнення негативних наслідків в результаті застосування судом забезпечувальних заходів.
Заходи до зустрічного забезпечення повинні бути співмірними із заходами забезпечення позову. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до зустрічного забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів.
У принципі 7 доповіді Асоціації міжнародного права "Про забезпечувальні та запобіжні засоби в міжнародному цивільному процесі" (ILA, 1996) зазначається, що суд повинен мати повноваження вимагати від позивача гарантії відшкодування збитків відповідачу чи третій стороні, які можуть виникнути в результаті застосування забезпечувальних заходів. Сказане застосовне і до господарського процесу, який в цій частині містить аналогічне регулювання.
Отже, з наведеного вбачається, що умовою застосування заходів зустрічного забезпечення позову є перш за все можливість завданню відповідачу збитків, пов`язаних саме із вжиття судом заходів забезпечення позову.
За приписами частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Здійснивши оцінку доводів заявника, суд дійшов висновку про необґрунтованість клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕРЖАВНИЙ ЗЕМЕЛЬНИЙ БАНК" про застосування заходів зустрічного забезпечення, оскільки необхідність у застосуванні судом визначеного заявником заходу не обґрунтована і документально не підтверджена, так як не містить обґрунтованих доводів щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на понесення відповідачем витрат у зв`язку з застосування судом заходів забезпечення позову.
Саме лише посилання заявника на необхідність застосування такого інституту, не є достатньою підставою для вжиття відповідних заходів, адже на рівні з вжиттям заходів забезпечення позову має бути доведено існування правових підстав для їх застосування - обґрунтованої ймовірності виникнення негативних наслідків в результаті застосування судом забезпечувальних заходів.
Згідно зі статтями 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Таким чином, особа, звертаючись до суду із клопотанням про застосування заходів зустрічного забезпечення, повинна аргументувати та довести відповідними доказами в порядку статей 73, 76-79 Господарського процесуального кодексу України наявність можливого заподіяння збитків, які можуть бути спричинені забезпеченням позову у справі.
Суд зазначає, що обов`язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, яка бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, що мають значення для справи.
Позаяк, матеріали справи та клопотання про застосування заходів зустрічного забезпечення не містять належних доказів можливого виникнення негативні наслідки для відповідача у вигляді завдання йому збитків у розмірі заявленому в клопотанні.
Суд зазначає, що наведені у клопотанні відповідача доводи ґрунтуються переважно на прогнозованих, ймовірних та гіпотетичних наслідках, які, на думку останнього, можуть настати у майбутньому, однак не підтверджують фактичного існування реальних збитків чи неминучості їх виникнення.
Також у своєму клопотанні, заявник посилається на орієнтовні збитки у разі невиконання ним зобов`язань з його контрагентами, проте до заяви не надано належних та допустимих доказів того, що ці збитки є неминучими чи можливими внаслідок арешту коштів.
При цьому заявника не надано належних доказів які б підтверджували факт повної зупинки його господарської діяльності підприємства в наслідок застосування заходів забезпечення позову, оскільки запропоновані позивачем заходи забезпечення позову полягають у накладенні арешту виключно на грошові кошти відповідача та лише в межах ціни позову, що не обмежує Відповідача у розпорядженні іншим майном, не блокує його господарську діяльність та не створює перешкод для здійснення поточних фінансово-господарських операцій.
Суд звертає увагу, що саме лише посилання в клопотанні на потенційну можливість завдання збитків або імовірність порушення прав особи без наведення відповідного обґрунтування та доказів на їх підтвердження не є достатньою підставою для задоволення заяви та вжиття заходів зустрічного забезпечення.
Щодо доводів заявника відносно того, що накладення арешту банківські рахунки призведе до блокування здійснення виплати заробітної плати його працівникам та здійснення розрахунків по сплаті податків, суду зазначає що відповідні рахунки по виплаті заробітної плати, податків відносяться до рахунків із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
В контексті заявленого клопотання, суд виходить з того, що відповідачем належним чином не доведено можливості завдання збитків у заявленому розмірі внаслідок розгляду даного спору.
До того ж, реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов`язком, що відповідає правовій позиції викладеній у постановах Верховного Суду від 19.09.2022 у справі №757/36870/20-ц, від 22.02.2022 у справі №509/2652/20 та від 17.11.2021 у справі №487/4873/20.
Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності зустрічного забезпечення з урахуванням принципів розумності, обґрунтованості і адекватності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСА ЛІДЕР ЛЕНД СКУЛ" про зустрічне забезпечення позову у справі № 916/284/26, оскільки останнє не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких суд міг би дійти висновку про понесення або реальну можливість понесення заявником збитків, внаслідок вжиття заходів забезпечення позову ухвалою Господарського суду Одеської області у справі 916/284/26 від 05.02.2026р.
Керуючись ст.ст. 73,74, 79, 141, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСА ЛІДЕР ЛЕНД СКУЛ" від 26.06.2026р. за вх.№2-1262/26 про застосування зустрічного забезпечення позову у справі №916/284/26 - відмовити.
Ухвала набрала законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та підлягає оскарженню в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її проголошення.
Суддя Погребна Катерина Федорівна