УХВАЛА
01 липня 2026 року
м. Київ
справа № 757/20879/23-ц
провадження № 61-8089ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Ситнік О. М., Фаловської І. М.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Горлевий Дмитро Іванович на рішення Печерського районного суду міста Києва від 20 листопада 2025 року та постанову Київського апеляційного суду
від 09 квітня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Державної організації «Український Національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» про визнання свідоцтва України на знаки для товарів і послуг недійсним та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
У травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_2 , Державної організації «Український Національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» про визнання свідоцтва України на знаки для товарів і послуг недійсним та зобов`язання вчинити дії.
Рішенням Печерського районного суду Київської області від 20 листопада 2025 року, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 09 квітня
2026 року, відмовлено у задоволенні позову.
16 червня 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Горлевий Д. І., через підсистему «Електронний Суд» направив до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Печерського районного суду міста Києва від 20 листопада 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 квітня 2026 року.
У касаційній скарзі представник заявника просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове про задоволення позову.
Також представник заявника просив поновити строк на касаційне оскарження судових рішень, та вказує, що повний текст постанови він отримав через підсистему «Електронний суд» 22 травня 2026 року, що підтверджується листом Київського апеляційного суду від 22 травня 2026 року № 757/20879/23-ц/109815/2026.
Відповідно до частини першої статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення (частина друга статті 390 ЦПК України).
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу (частина третя статті 390 ЦПК України).
У частині першій статті 127 ЦПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Клопотання представника заявника підлягає задоволенню, оскільки повний текст постанови апеляційного суду від 09 квітня 2026 року представник заявника отримав через підсистему «Електронний суд» 22 травня 2026 року, що підтверджується листом Київського апеляційного суду. Касаційну скаргу представник заявника направив до Верховного Суду 16 червня 2026 року, тобто протягом тридцяти днів з дня отримання копії повного тексту судового рішення.
У частині першій статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження
(про відмову у відкритті касаційного провадження).
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставою касаційного оскарження судових рішень представник заявника зазначає пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, а саме суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 22 лютого 2023 року у справі № 757/20927/20-ц.
Також представник заявника вважає, що суд порушив норми процесуального права, оскільки необґрунтовано відхилив висновок експерта Сопової К. А.
№ 254-01/24 від 26 січня 2024 року, який є ключовим доказом у справі та встановив обставини, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 3 частини третьої статті 411 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Касаційна скарга подана у визначений законом строк та оформлена відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, зокрема містять підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
З огляду на викладене, касаційний суд дійшов висновку про відкриття касаційного провадження та витребування матеріалів справи.
Керуючись статтями 260, 389, 390, 392, 394, ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
УХВАЛИВ:
Поновити ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Горлевий Дмитро Іванович строк на касаційне оскарження рішення Печерського районного суду міста Києва від 20 листопада 2025 року та постанови Київського апеляційного суду від 09 квітня 2026 року.
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Горлевий Дмитро Іванович на рішення Печерського районного суду міста Києва від 20 листопада 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 квітня 2026 року.
Витребувати із Печерського районного суду міста Києва цивільну справу
№ 757/20879/23-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Державної організації «Український Національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» про визнання свідоцтва України на знаки для товарів і послуг недійсним та зобов`язання вчинити дії.
Надіслати учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, що не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Ігнатенко
О. М. Ситнік
І. М. Фаловська