Справа №:755/9288/25
Провадження №: 2/755/2042/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" червня 2026 р. м. Київ
Дніпровський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Коваленко І.В.,
за участі секретаря судових засідань - Грищенко С.В.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщені Дніпровського районного суду міста Києва, матеріали зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про захист прав споживачів, яка подана в межах розгляду цивільної справи за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,
в с т а н о в и в:
22.05.2025 до Дніпровського районного суду міста Києва надійшла вказана позовна заява, за підписом представника КП «Київтеплоенерго» - Владислава Коцюби, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за житлово-комунальні послуги у сумі 109 176,10 грн, а також судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 3 028,00 грн.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.05.2025 для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Коваленко І.В.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 12.06.2025 вказану позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (письмового провадження).
26.09.2025 в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва відповідач ОСОБА_2 отримала примірник позовної заяви з додатками та копію ухвали про відкриття провадження.
21.10.2025 (вх.№63681) засобами поштового зв`язку відповідач подала до суду відзив на позовну заяву, з доказами направлення відзиву позивачу. За змістом відзиву відповідач просила відмовити у задоволенні позову через його безпідставність та необґрунтованість.
21.10.2025 (вх.№63682) засобами поштового зв`язку відповідач подала до суду зустрічний позов до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», в якому просила суд: «Визнати бездіяльність Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» та зобов`язати здійснити перерахунок нарахувань за послуги з централізованого водопостачання і водовідведення (ГВП) за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.05.2018 по 31.08.2021 у сумі 21889,12 грн шляхом їх списання.»
02.06.2026 у підготовче засідання сторони не з`явились, про день, час та місце повідомлялись належним чином.
Відповідач ОСОБА_1 подала до суду заяву, в якій просила провести засідання за її відсутності. Просила врахувати, що після подання нею зустрічного позову КП «Київтеплоенерго» в добровільному порядку виконав її вимоги, визначені зустрічним позовом. Відтак, відповідач не заперечувала проти винесення заочного рішення та вирішення питання про відшкодування судових витрат.
Вирішуючи питання про прийняття зустрічного позову, суд виходить з наступного.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства зокрема є: верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов`язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (ч. 1-3 ст. 2 ЦПК України).
Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.
Згідно з ч. 3-5 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, керує ходом судового процесу, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Суд враховує, що відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 49 ЦПК України відповідач має право подати зустрічний позову строки, встановлені цим Кодексом.
Учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази (п.4 ч.2 ст.43 ЦПК України).
Положеннями ст.174 Цивільного процесуального кодексу України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.
Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Частиною 1 ст. 193 ЦПК України визначено, що відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Згідно з ч. 2 ст. 193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
За правилами ч.3 ст.193 ЦПК України, зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Відповідно до ч. 7 ст. 178 ЦПК України відзив подається у строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
За змістом положень частини першої та другої статі 121 Цивільного процесуального кодексу України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню цивільного судочинства.
Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (ст. 123 ЦПК України).
Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом (ч. 1 ст. 126 ЦПК України).
Правовий аналіз наведених положень процесуального законодавства дозволяє дійти висновку про те, що учаснику справи гарантується право подати до суду відзив на позов (зустрічний позов) протягом строку, встановленого судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Як вбачається з матеріалів справи, 26.09.2025 в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва відповідач ОСОБА_2 отримала примірник позовної заяви з додатками та копію ухвали про відкриття провадження.
Відтак у строк до 13.10.2025 (включно) відповідач ОСОБА_1 мала право подати:
1) суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову, та документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи;
2) позивачу, іншим відповідачам, а також третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів;
3) суду - зустрічний позов та документи, що підтверджують надіслання (надання) зустрічного позову і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Згідно з ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до ч. 2 ст. 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Отже, пропущений учасником процесуальний строк може бути поновлений судом за умови вчинення учасником процесуальної дії, для вчинення якої було встановлено строк, подання учасником заяви про поновлення процесуального строку та визнання причин пропуску строку поважними, крім випадків, коли ЦПК України встановлено неможливість такого поновлення.
Однак, відповідної заяви відповідачем про поновлення їй пропущеного п`ятнадцятиденного процесуального строку, встановленого ухвалою суду, на подання зустрічного позову, подано не було.
Відтак суд не знайшов і обставин, які стали б істотними перешкодами чи труднощами для вчинення відповідної процесуальної дії у встановлений судом строк (до 18.05.2026), а саме поважних причини пропуску строку для пред`явлення відповідачем зустрічного позову.
Зважаючи на викладене, суд не вбачає підстав для прийняття пред`явленого відповідачем зустрічного позову.
Як зазначено, зокрема, у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30.08.2023 у справі № 752/2177/22 (провадження № 61-4447св23) доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута. Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, № 19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21.10.2010).
У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 237/3566/17 (провадження № 61-13886св21) вказано, що: «право на пред`явлення зустрічної позовної заяви не є абсолютним; подаючи зустрічну позовну заяву, заявник повинен дотримуватись вимог ЦПК України щодо її подання. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи (стаття 194 ЦПК України). Отже, зустрічна позовна заява, подана до суду поза межами строку для подання відзиву, підлягає поверненню судом заявнику».
Водночас суд звертає увагу на те, що повернення зустрічного позову в межах цієї справи не є перешкодою у доступі до правосуддя, адже учасник справи не позбавлений можливості подання такого позову у загальному порядку.
Відповідно до ч. 3 ст. 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин 1 та 2 статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 43, 49, 120, 123, 127, 193, 194, 247, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про захист прав споживачів повернути заявнику ОСОБА_1 .
Роз`яснити позивачу за зустрічним позовом право звернутися до суду в загальному порядку.
Копію зустрічної позовної заяви долучити до матеріалів справи.
Відповідно до положень ст. 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складення).
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 12.06.2026 року.
Суддя І.В.Коваленко