СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/9791/26
ун. № 759/10974/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 липня 2026 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду міста Києва Твердохліб Ю.О., за участю секретаря судового засідання Жиглій Є.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири,-
В С Т А Н О В И В:
У квітні 2026 року до суду звернулися ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 23.04.2026 року визначено головуючого суддю Твердохліб Ю.О. та справа передана судді.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 27.04.2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
03.06.2026 року від представника позивача ОСОБА_4 через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про витребування доказів, у якому він просив витребувати у Святошинському відділі державної реєстрації актів цивільного стану наступні відомості:
- Чи перебуває ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в шлюбі. Якщо так, надати витяг з Єдиного державного реєстру актів цивільного стану про шлюб вказаної особи.
Сторони у судове засідання не викликались, оскільки справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
З урахуванням ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у зв`язку із розглядом справи без повідомлення (виклику) сторін.
Дослідивши дане клопотання, наявні матеріали справи суд, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання, з огляду на наступне.
Згідно ч.ч.1, 2, 3, 4 ст. 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Згідно п. 2) ч. 2 ст. 84 ЦПК України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати.
Відповідно до п. 4) ч. 2 ст. 84 ЦПК України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про витребування доказів, оскільки позивачем не наведено належного обґрунтування, передбаченого ч. 2 ст. 84 ЦПК України, а саме не зазначено, які саме обставини можуть бути підтверджені чи спростовані витребуваними доказами, не наведено відомостей про вжиття заходів щодо самостійного отримання таких доказів та причин неможливості їх подання без сприяння суду.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що заявлене клопотання є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
29.06.2026 року від представника відповідача через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) учасників справи.
В обґрунтування клопотання зазначає, що з огляду на предмет спору, що виник між сторонами, характер спірних правовідносин, вважаємо за необхідне перейти до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. 07.05.2026 року відповідачем було подано відзив та заяву з запереченнями, в
яких зазначено, що затоплення квартири позивача сталося через розрив гнучного шлангу гарячої води в ніч 30 березня 2026 року в наслідок підключення в системі гарячої води, яку відключали в ночі 30.03.2025 року, що не виключає гідроудару, який і міг призвести до розриву шлангу та затопленню. Всі обставини даної справи необхідно дослідити в судовому засіданні для об`єктивного та повного вирішення спору. Відповідач не відмовляється компенсувати збитки, однак є необхідність з`ясування суми нанесених збитків, аналізу кошторису та укладення угоди.
Вивчивши матеріали справи та клопотання представника відповідача суд приходить до наступного висновку.
Згідно із положень ст.2 ЦПК України, одними із основних засад цивільного судочинства є змагальність сторін та розумність строків розгляду справи судом.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно вимог частини четвертої статті 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ; справ, що виникають з трудових відносин; справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому, як встановлено положеннями частини третьої статті 274 ЦПК України, при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Дана справа за своїм предметом та характером спірних правовідносин, в розумінні положень закону, не вимагає проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін, оскільки сторонами не заявлено клопотань, вирішення яких потребує проведення судового засідання за участю сторін.
Також слід зазначити, що спрощене провадження спрямоване на всебічний, повний та об`єктивний розгляд справи з дослідженням всіх наданих сторонами доказів, вивченням всіх заяв сторін по суті справи, розглядом всіх заявлених клопотань, тобто спрощене провадження не є провадженням в якому розглядаються безспірні вимоги. Отже, сторони не позбавлені можливості викласти свої доводи, аргументи, міркування, заперечення у письмових заявах по суті справи, не позбавлені можливості надавати суду свої докази на спростування вимог позову та на підтвердження обставин, викладених у такому позові, у строки визначені судом або законом, та в повній мірі користується своїми правами, передбаченими ЦПК України.
Усі наявні у справі докази на спростування вимог позовної заяви або на її підтвердження, безперешкодно можуть бути надані учасниками справи до суду в межах розгляду такої справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до вимог цивільно-процесуального закону, сторони не позбавлені можливості самостійно долучати до матеріалів справи свої розрахунки або будь-які інші докази, які на їх думку, можуть вплинути на розгляд даної справи по суті, у строки визначені судом або ЦПК України.
Враховуючи предмет спору, характер спірних правовідносин та предмет доказування, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для переходу розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 19, 53, 83, 84, 189, 197-200, 260, 274, 279, 353 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Клопотання представника позивача ОСОБА_5 про витребування доказів у цивільній справі за позовомОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири залишити без задоволення.
Клопотання представника відповідача ОСОБА_6 про розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.О. Твердохліб