ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
61022, м. Харків, пр. Науки, 5
________________________________________________________________________________
У Х В А Л А
06.07.2026 Справа №905/365/26
Господарський суд Донецької області у складі судді Кротінової О.В.,
при секретарі судового засідання Воловикові Д.Є.,
за позовом Фермерського господарства "Кайман А", смт.Володимирівка Волноваського району Донецької області,
до відповідача, держави Російської Федерації, в особі Міністерства юстиції Російської Федерації, м.Москва,
про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 18195750,92 грн., -
за участю представників:
від позивача: Гришко І.І. - ордер, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю;
від відповідача: не з`явився, -
ВСТАНОВИВ:
Господарським судом Донецької області через підсистему "Електронний суд" отримано позовну заяву №87 від 03.06.2026 Фермерського господарства "Кайман А", смт.Володимирівка Волноваського району Донецької області, до відповідача, держави Російської Федерації, в особі Міністерства юстиції Російської Федерації, м.Москва, про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 18195750,92 грн завданої внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, на підставі ст. ст. 11, 15, 16, 22, 170, 316, 317, 321, 1166 Цивільного кодексу України, ст. ст. 8, 9, 19, 41, 55, 124 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".
Ухвалою суду від 09.06.2026 прийнято позовну заяву №87 від 03.06.2026 Фермерського господарства "Кайман А", смт.Володимирівка Волноваського району Донецької області, до розгляду та відкрито провадження у справі №905/365/26; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 29.06.2026 о 12:00 год., яке відбудеться у приміщенні суду, кабінет №104А; встановлено позивачу надати: відповідно до ст. 166 Господарського процесуального кодексу України відповідь на відзив разом із доказами її направлення на адресу відповідача; запропоновано позивачу: у строк до 24.06.2026 (включно) здійснити переклад позовної заяви, ухвали суду від 09.06.2026 про відкриття провадження у справі №905/365/26 на російську мову, з нотаріальним посвідченням його вірності, та надіслати Російській Федерації на адресу посольств у інших державах та на їх електронні поштові адреси; докази виконання, разом з примірником документів (у т.ч. у перекладі з нотаріальним засвідченням), які були надіслані відповідачу у вказаний спосіб, надати суду до призначеної дати судового засідання; встановлено відповідачу надати: відповідно до ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову у строк до 24.06.2026, але не пізніше 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; одночасно надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду; повідомлено, що участь у підготовчому судовому засіданні можлива для учасників справи в режимі відеоконференції та відбудеться лише за умови наявності об`єктивних обставин, які забезпечать безпеку проведення підготовчого засідання у приміщенні Господарського суду Донецької області; роз`яснено необхідність дотримання приписів ст. 197 Господарського процесуального кодексу України при поданні клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
У позовній заяві №87 від 03.06.2026 Фермерського господарства «Кайман А» позивачем заявлено клопотання про призначення судової економічної експертизи бухгалтерського обліку, на вирішення якої поставити наступне питання: «чи підтверджується документально розмір збитків в сумі 18195750,92 грн, завданих Фермерському господарству «Кайман А» внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України» та доручити проведення судової експертизи експерту Дєєвій Лілії Євгеніївні (місцезнаходження: м.Запоріжжя, вул.Нижньодніпровська, бул.14, оф.24).
У підготовчому засіданні 29.06.2026 розпочато розгляд питання призначення судової економічної експертизи у справі, про що заявляється у позові.
Так, судом звернуто увагу представника позивача на постанову Кабінету Міністрів України №326 від 20.03.2022 "Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації" та Методику визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності, затверджену наказом Міністерства економіки України та Фонду державного майна України №3904/1223 від 18.10.2022.
Представником позивача зазначено, що проведення оцінки товарних залишків та об`єктів, які залишились на тимчасово окупованій території і до яких відсутній доступ, не є можливим. Одночасно, вважає за можливе проведення судової експертизи. Звернуто увагу, що відповідно до приписів наведених нормативних актів проводиться або оцінка, або відповідного виду судова експертиза. Вважає, що судова експертиза, про яку зазначає позивач, є виправданою, оскільки розмір збитків складається з декількох складових, визначених у позові, якими, зокрема, є транспортні засоби, обладнання, паливно-мастильні матеріали, гербіциди та хімічні речовини, сільськогосподарська продукція, автомобільні товари, інше. Вказано, що збитки, яких завдано втратою майна, фактично дорівнюють розміру тих витрат, які позивач поніс на придбання цього майна, що відображається у даних бухгалтерського та податкового обліку, в регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Відтак, ці питання можуть бути з`ясовані саме шляхом проведення відповідної економічної експертизи, оскільки за приписами Наказу Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998 саме це відноситься до основних функцій, мети та завдання проведення економічної експертизи. Відтак, вважає, що саме такий спосіб визначення і підтвердження розміру збитків на підставі даних бухгалтерського та податкового обліку на підставі даних первісних документів є доцільним. Поряд з цим, звернуто увагу на судову практику у аналогічних справах, де для визначення розміру фактичних збитків застосовувалось саме проведення судової економічної експертизи.
Окрім цього, представником позивача наголошено на тому, що згідно усталеної судової практики, зокрема практики Великої Палати Верховного Суду, у якій судами досліджувався детальний порядок оцінки тих чи інших видів майна, ключовим для проведення оцінки майна є можливість оцінювача отримати доступ до об`єкту оцінювання. Однак, враховуючи те, що у межах цієї справи у оцінювача відсутня можливість отримати доступ до майна, яке знаходиться на тимчасово окупованій території, відповідно об`єктивної можливості провести оцінку майна не існує.
У зв`язку з викладеним, представник позивача вважає, що у вказаному випадку є доцільним саме призначення економічної експертизи для з`ясування наведених питань. Висловлено забезпечення оплати вартості проведення судової експертизи. Зазначено, що під час проведення судової економічної експертизи документи для дослідження не будуть обмежені лише наявними матеріалами у справи.
Просив розглянути клопотання позивача про призначення судової економічної експертизи бухгалтерського обліку у даній справі та задовольнити його.
Під час підготовчого засідання 29.06.2026 встановлено доцільним відкладення підготовчого засідання у справі задля вирішення питання призначення судової економічної експертизи бухгалтерського обліку.
Ухвалою суду від 29.06.2026 відкладено підготовче засідання на 06.07.2026 о 14:00 год. зал судового засідання №104А (приміщення Господарського суду Донецької області, за адресою: 61022, м.Харків, пр.Науки, 5); повідомлено, що участь у підготовчому засіданні можлива в режимі відеоконференції та відбудеться лише за умови наявності об`єктивних обставин, які забезпечать безпеку проведення підготовчого засідання у приміщенні Господарського суду Донецької області; роз`яснено відповідачу необхідність дотримання приписів ст. 197 Господарського процесуального кодексу України при поданні клопотання про участь у підготовчому засіданні в режимі відеоконференції.
Станом на час підготовчого засідання заяв або клопотань від сторін до суду не надходило, відзив з боку відповідача не представлено.
У підготовче засідання 06.07.2026 заявився представник позивача, адвокат Гришко І.І., підтримав заявлене клопотання про призначення судової економічної експертизи бухгалтерського обліку, яке міститься у позовній заяві №87 від 03.06.2026 Фермерського господарства «Кайман А».
За результатами розгляду клопотання позивача про призначення судової економічної експертизи бухгалтерського обліку, яке міститься у позовній заяві №87 від 03.06.2026 Фермерського господарства «Кайман А», із поставленим на експертне дослідження питанням: «чи підтверджується документально розмір збитків в сумі 18195750,92 грн, завданих Фермерському господарству «Кайман А» внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України», суд доходить висновку, виходячи з нижче викладеного.
Позивач, обґрунтовуючи вимогу про призначення судової економічної експертизи бухгалтерського обліку, посилається на приписи ст.ст 73, 99 Господарського процесуального кодексу України, ст.1 Закону України «Про судову експертизу», підпункт 1.2.3 пункту 1.2 розділу І Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998, підпункт 18 пункту 2 Порядку визначення шкоди та збитків, завданих України внаслідок збройної агресії Російської Федерації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №326 від 20.03.2022, пункт 1 розділу І Методики визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності, яка затверджена наказом Міністерства економіки України та Фонду державного майна України №3904/1223 від 18.10.2022.
Зазначає про те, що за приписами Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №326 від 20.03.2022, та Методики визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності, затвердженої наказом Міністерства економіки України та Фонду державного майна України №3904/1223 від 18.10.2022, допускається як проведення незалежної оцінки саме відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", так і допускається проведення судової експертизи (експертного дослідження), яке пов`язано з оцінкою збитків, яке проводиться відповідно до Закону України "Про судову експертизу". При цьому, у разі проведення такої судової експертизи, судовим експертом обов`язково враховується методичне регулюванння оцінки збитків, спричинених втратою, руйнуванням та пошкодженням майна державної, комунальної та приватної форм власності в ході збройної аргесії, які визначаються саме наведеною методикою. Тому, враховуючи те, що допускається як проведення оцінки так і проведення судової експертизи, у цій справі, враховуючи особливості предмета спору, за позицією позивачача визначено доцільним проведення судової економічної експертизи. При цьому експертом, який буде здійснювати проведення відповідного виду експертизи під час її проведення будуть враховуватись методичні положення наведеної раніше методики. Тому вважає, що саме такий засіб доказування розміру збитків є належним джерелом доказування, який у свою чергу додатково підтвердить той розмір збитків, про який зазначав позивач у своїй позовній заяві.
Досліджуючи дане питання суд керується основними принципами господарського судочинства, зокрема, рівність усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та завданнями господарського судочинства (справедливість, неупередженість та своєчасність), дотримуючись норм чинного законодавства України (ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з приписами ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Як встановлено приписами ст. 98 Господарського процесуального кодексу України, висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи.
Позивачем висновку експерта до матеріалів справи не долучено, причин неможливості вчинення такої дії не наводить.
Заявник фактично звертається із запитом про призначення експертизи у справі чітко визначеного саме позивачем виду.
Поряд з цим, такий запит перетинається з дискреційними повноваженнями суду.
Так, рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 від 11 березня 1980 року термін «дискреційні повноваження» визначається як повноваження, що залишають адміністративному органу деяку міру свободи, що стосується рішення, яке буде прийнято. Це дає йому змогу обрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за наявних обставин.
Дискреція суду (суддівський розсуд) - це право та можливість суду обирати найкращий варіант рішення з декількох юридично допустимих, передбачених законом, на основі обставин справи та принципів права. Вона дозволяє судам діяти самостійно, не узгоджуючи вибір, але лише в межах, встановлених законодавством, забезпечуючи справедливість та ефективність правосуддя.
Дискреційне повноваження суду може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 15.12.2021 у справі №1840/2970/18.
Оцінюючи виправданість, доцільність та ефективність запитуваної до призначення експертизи, суд виходить з предмета доказування у розглядуваній категорії спорів та обставин які до нього входять, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи (ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до узагальнених критеріїв, при розгляді справ про відшкодування майнової шкоди суд має встановити такі обставини:
- чим підтверджується належне право власності пошкодженого/втраченого майна;
- чи є єдиний власник/співвласники пошкодженого/втраченого майна;
- чим підтверджується факт пошкодженого/втраченого майна;
- чим підтверджується причинно-наслідковий зв`язок завданої шкоди;
- чим підтверджується розмір завданої шкоди.
Відповідно до приписів Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998, на яку посилається позивач, основними завданнями експертизи документів бухгалтерського обліку, оподаткування і звітності є визначення: документальної обґрунтованості розміру нестачі або надлишків товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів на підприємствах, в установах, організаціях і їх структурних підрозділах (далі - підприємство) періоду їх утворення; документальної обґрунтованості оформлення операцій з одержання, зберігання, виготовлення, реалізації товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, основних засобів, надання послуг; документальної обґрунтованості відображення в обліку операцій з основними засобами, товарно-матеріальними цінностями, грошовими коштами, цінними паперами та іншими активами; документальної обґрунтованості відображення в обліку операцій з нарахування та виплати заробітної плати, інших виплат; документальної обґрунтованості, задекларованої платником податку бази оподаткування податком на прибуток підприємств, та суми податку, що підлягає сплаті за певний звітний період, визначеної органом податкового контролю; документальної обґрунтованості формування платником податкових зобов`язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті, та суми податку на додану вартість, заявленої до бюджетного відшкодування; документальної обґрунтованості окремих елементів податків та зборів, визначених платником у відповідних деклараціях (розрахунках, звітах).
Об`єктами дослідження судової економічної експертизи є первинні документи, що підтверджують здійснення господарської операції та містять основну інформацію про неї, регістри бухгалтерського обліку, що містять у систематизованому вигляді інформацію про ті чи інші об`єкти обліку, дані про формування об`єкта оподаткування та визначення суми податків та зборів, що підлягають сплаті до бюджету, фінансова звітність включаючи описи застосовуваних облікових політик, податкова звітність, інші документи, що містять достовірну інформацію, яка стосується предмету дослідження.
Предметом економічних експертиз є фактичні дані (інформація) про допущені правопорушення економічного характеру: зловживання у веденні бухгалтерського обліку і контролю, в організації виробництва, розподілу продукції; порушення методики і нормативів при плануванні, фінансуванні й кредитуванні господарської діяльності; заподіяння підприємницькій діяльності матеріальної шкоди або перешкоджання своєчасному виявленню фактів, які призводять до неефективності, збитковості виробництва, порушення у сфері оподаткування та трансфертного ціноутворення.
Економічна експертиза - це документальне підтвердження (дослідження) закономірностей утворення, відображення в регістрах бухгалтерського обліку, та у звітності інформації щодо показників господарської діяльності підприємств; дослідження правильності і повноти формування доходів, витрат і результатів діяльності, формування активів, зобов`язань та власного капіталу, банкрутства та ліквідації підприємств, орендних відносин, наявності та розміру понесених збитків, оподаткування, включаючи трансфертне ціноутворення, кредитування та здійснення інших фінансових операцій, пов`язаних з рухом грошових коштів.
Підсумовуючи викладене під час судово-економічної експертизи досліджуються матеріальні збитки, шкода та фінансові втрати, що можуть мати місце в результаті нестачі та розтрати, привласнення та розкрадання, майнової шкоди, упущеної вигоди, порушення податкового законодавства, фінансові втрати від порушення договірних зобов`язань, нецільове використання коштів, розрахованих на основі первинних бухгалтерських документів.
Одночасно, визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації не є типовим.
Постановою Кабінету Міністрів України №326 від 20.03.2022 затверджено Порядок, який встановлює процедуру визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації (талі також Порядок).
Згідно цього Порядку визначення шкоди та збитків здійснюється окремо за такими напрямами, зокрема, п.п. 18 п. 2: економічні втрати підприємств (крім підприємств оборонно-промислового комплексу), у тому числі господарських товариств, - напрям включає втрати підприємств усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна, втрати фінансових активів, а також упущену вигоду від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності.
Основні показники, які оцінюються:
вартість втраченого, знищеного чи пошкодженого майна підприємств недержавної форми власності;
вартість втрачених фінансових активів підприємств недержавної форми власності;
упущена вигода підприємств недержавної форми власності;
втрати підприємств недержавної форми власності від неоплачених товарів, робіт і послуг, наданих та спожитих на тимчасово окупованих територіях.
Визначення шкоди та збитків підприємств здійснюється відповідно до методики, затвердженої спільним наказом Мінекономіки та Фонду державного майна.
Наказом Міністерства економіки України та Фонду державного майна України №3904/1223 від 18.10.2022 затверджено Методику визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності (далі також Методика).
Відповідно до р. 1 Методики:
- застосовується під час оцінки (визначення розміру) реальних збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям, іншим суб`єктам господарювання всіх форм власності внаслідок втрати, руйнування або пошкодження їх майна у зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації (далі - збройна агресія), оцінки (визначення розміру) упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності зазначеними суб`єктами господарювання, а також оцінки потреб у відновленні майна суб`єктів господарювання,
- запроваджує механізм оцінки (визначення розміру) реальних збитків, упущеної вигоди та оцінки потреб у відновленні, що наведені в цій Методиці,
- є обов`язковою для використання під час оцінки збитків, завданих постраждалим внаслідок збройної агресії, проведення судової експертизи (експертного дослідження), пов`язаної з оцінкою збитків, завданих постраждалим внаслідок збройної агресії, та її положення переважають над іншими положеннями нормативно-правових актів, методик, рекомендацій тощо, які регулюють питання визначення розміру збитків, завданих підприємствам, установам, організаціям, іншим суб`єктам господарювання всіх форм власності.
Відповідно до цієї Методики об`єктом оцінки збитку є економічні втрати підприємств, установ та організацій, інших суб`єктів господарювання всіх форм власності, згідно з підпунктами 18 і 19 пункту 2 Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2022 року № 326 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2022 року № 951).
Оцінка збитків, завданих постраждалим внаслідок збройної агресії, здійснюється шляхом проведення незалежної оцінки збитків або є результатом проведення судової експертизи (експертного дослідження).
Судова експертиза (експертне дослідження), що пов`язана з оцінкою збитків, та діяльність судових експертів, що пов`язана з оцінкою майна, здійснюється на умовах і в порядку, передбачених Законом України «Про судову експертизу», з урахуванням особливостей методичного регулювання оцінки збитків, спричинених втратою, руйнуванням та пошкодженням майна державної, комунальної та приватної форм власності в ході збройної агресії, визначених цією Методикою. При цьому в дослідницькій частині висновку експерта відображаються всі процедури, пов`язані з оцінкою збитків, що визначені цією Методикою.
Отже, з урахуванням визначених Методикою організаційних засад оцінки збитків (визначення розміру збитків у вартісному виразі), методичних засад оцінки реальних збитків (визначення розміру реальних збитків) оцінка збитків, завданих постраждалим внаслідок збройної агресії, здійснюється шляхом проведення незалежної оцінки збитків або є результатом проведення судової експертизи (експертного дослідження), і такою судовою експертизою (експертним дослідженням) не може бути будь-яка експертиза.
За визначенням Методики такою експертизою є судова експертиза (експертного дослідження) реальних збитків з відповідним об`єктом дослідження та метою оцінки, та, насамперед, основних методичних вимог з урахуванням яких така здійснюється:
розмір реальних збитків внаслідок пошкодження, втрати або знищення майна визначається як різниця між значеннями вартості такого об`єкта до та після заподіяння йому шкоди;
під час визначення розміру реальних збитків, завданих майну, припускається, що знецінення майна має прямолінійний характер і обчислюється як відношення дійсного віку об`єкта до строку його фізичного життя за умови належного рівня утримання та експлуатації;
у всіх випадках під час визначення розміру реальних збитків не враховується економічна (зовнішня) застарілість майна;
вартість пошкодженого, втраченого або знищеного майна після понесення збитків обчислюють з урахуванням ступеня придатності елементів такого майна для подальшого використання, а також іншими особливостями розрахунку, які встановлюються Методикою.
Таке у сукупності вказує на те, що запитувана позивачем судова економічна експертиза бухгалтерського обліку з поставленим питанням не є визначенням розміру збитків у розумінні наведеного Порядку та Методики, що наразі регулює визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності, та не становитиме встановлення їх дійсності, зважаючи на від`ємні завдання одна одної, ціли, об`єкти дослідження та методичних засад оцінки реальних збитків (визначення розміру реальних збитків).
Відтак, запитувана позивачем судова економічна експертиза бухгалтерського обліку та її результати не призведуть до з`ясування обставин, що мають значення для справи.
З огляду на таке, суд відмовляє у задоволенні клопотання позивача про призначення судової економічної експертизи бухгалтерського обліку, яке міститься у позовній заяві №87 від 03.06.2026 Фермерського господарства «Кайман А»,.
Заслухавши представника позивача у підготовчому засіданні, виходячи з приписів ч. 1 ст. 177 та ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, задля надання можливості ознайомлення з мотивами постановленого судового рішення та для остаточного формування позиції захисту, на виконання завдань підготовчого провадження, суд дійшов висновку про наявність підстав для відкладення підготовчого засідання відповідно до ч. 2 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 177, ч. 2 ст. 182, ч. 2 ст. 183, ст. ст. 234-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1.Відмовити у задоволенні клопотання про призначення судової економічної експертизи бухгалтерського обліку, на вирішення якої поставити наступне питання: «чи підтверджується документально розмір збитків в сумі 18195750,92 грн, завданих Фермерському господарству «Кайман А» внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України» та доручення проведення судової експертизи експерту Дєєвій Лілії Євгеніївні (місцезнаходження: м.Запоріжжя, вул.Нижньодніпровська, бул.14, оф.24).
2.Відкласти підготовче засідання на 22.07.2026 о 12:00 год., зал судового засідання №104А (приміщення Господарського суду Донецької області, за адресою: 61022, м.Харків, пр.Науки, 5).
3.З урахуванням положень статті 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю - рекомендувати у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці представників учасників справи подавати до суду заяви про розгляд справи в їхній відсутності за наявними матеріалами в порядку частини третьої статті 196 Господарського процесуального кодексу України.
4.Повідомити учасників справи, що заяви по суті справи, заяви з процесуальних питань, клопотання, пояснення, додаткові письмові докази, висновки експертів, можуть бути ними подані в електронному вигляді, у порядку встановленому Господарським процесуальним кодексом України.
5.Повідомити, що участь у підготовчому засіданні можлива в режимі відеоконференції та відбудеться лише за умови наявності об`єктивних обставин, які забезпечать безпеку проведення підготовчого засідання у приміщенні Господарського суду Донецької області.
6.Роз`яснити відповідачу необхідність дотримання приписів ст. 197 Господарського процесуального кодексу України при поданні клопотання про участь у підготовчому засіданні в режимі відеоконференції.
7.Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://court.gov.ua/sud5006/.
Суддя О.В. Кротінова